Рішення № 81574157, 24.04.2019, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/434/18

Провадження № 2/630/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря: Косенко С.В.,

представника позивача Тузко Н.Г.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 630/434/18 (провадження № 2/630/14/19) за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу в сумі 248003,79 грн. та витрат по оплаті судового збору в сумі 3720,06 грн., -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову представник позивача Тузко Н.Г. вказувала, що ПАТ «Харківгаз» є підприємством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу та його постачання побутовим споживачам, які уклали договір розподілу природного газу. 09 жовтня 2017 року працівниками ПАТ «Харківгаз» було здійснено перевірку об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та в присутності його власника ОСОБА_3 був виявлений несанкціонований газопровід, який підключений до газорозподільної системи ПАТ «Харківгаз». На момент перевірки на вводі несанкціонованого газопроводу зафіксовано тиск газу та вхідна засувка не була опломбована. Перед лічильником на відводі під манометр при відкритті запірної арматури існує можливість проводити несанкціонований відбір газу. ПАТ «Харківгаз» на вказаному об'єкті пуск газу не здійснював, вузол обліку газу метрологічний контроль не пройшов та газоспоживне обладнання в експлуатацію не введено. Виявлені порушення - несанкціонований газопровід та несанкціонований споживач були зафіксовані в акті № 836 від 09 жовтня 2017 року. Цей акт був розглянутий 30 жовтня 2017 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем, яка прийняла рішення про визначення донарахованого обсягу природного газу у розмірі 28829,09 м.куб., виходячи з номінальної потужності газового обладнання споживача за період 6 місяців, які перебували дню виявлення порушення. Вартість такого обсягу природного газу за цінами закупівлі склала 248003,79 грн., яку відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу не оплатив.

Ухвалою від 12 вересня 2018 року було відкрито провадження в справі та призначено проведення підготовчого засідання.

Копії ухвали про відкриття провадження в справі та позовної заяви з додатками до неї відповідач ОСОБА_3 отримав 18 жовтня 2018 року. Від імені відповідача ОСОБА_3 його представником ОСОБА_2 в межах визначеного судом строку подано відзив, в якому вказала, що позовні вимоги відповідачем не визнаються з наступних підстав. Так, у 2008 році ОСОБА_3, як співвласник нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, розпочав роботи з підготовки документів для газифікації даної будівлі - розробив робочий проект, який погодив в Мереф'янській філії ПАТ «Харківгаз», та отримав висновок експерта щодо відповідності проектної документації вимогам нормативно-правових актів. У 2011 році ОСОБА_3 уклав договір підряду з ПАТ «Харківгаз» на виконання робіт з газифікації та оплатив вартість робіт за цим договором в сумі 7750,00 грн. Працівники ПАТ «Харківгаз» розпочали роботи - зварили газопровід, встановили лічильник газу. У 2012 році Лабораторією Зварювання ПАТ «Харківгаз» була проведена перевірка зварюваних з'єднань сталевого газопроводу, що підтверджується протоколом механічних випробувань. Тобто всі роботи з прокладання газопроводу в нежитловій будівлі, що належить відповідачу, були виконані працівниками ПАТ «Харківгаз», тому наявний газопровід не можна вважати несанкціонованим. Але під час перевірки та складання акту про порушення від 09 жовтня 2017 року працівниками ПАТ «Харківгаз» зазначено, що проводився несанкціонований відбір газу, але не вказано як саме проводився такий відбір та якої потужності встановлено газове обладнання. Тому не зрозуміло, з яких підстав позивач у своїх розрахунках застосував показники потужності двох котлів «Колви КТН 1 100». Але фактично нежитлова будівля, що належить відповідачу, опалюється дровами, та в ній немає жодного газового котла, який був би підключений до газопроводу, який був змонтований працівниками ПАТ «Харківгаз».

Представником позивача Тузко Н.Г. подано відповідь на відзив від 09 листопада 2018 року, в якій вона не погодилась з доводами, викладеними представником відповідача проти позову. Так, на її переконання, договір підряду від 22 серпня 2011 року, укладений між Мереф'янською філією ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_3 не має жодного відношення до вузла обліку природного газу та пуску газу за адресою: АДРЕСА_1, за якою розташована нежитлова будівля, що належить відповідачу. На теперішній час відповідач не виконав жодної дії, спрямованої на приєднання належної йому будівлі до газотранспортної системи у порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи і Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», та укладання договору на розподіл природного газу. Тому при здійсненні нарахувань згідно з Актом розрахунку від 30 жовтня 2017 року були правомірно використані відомості про два котли «Колви КТН 1 100», які передбачені проектною документацією, розробленою на замовлення ОСОБА_3 Щодо документу від 13 листопада 2012 року про результати механічних іспитів зварених з'єднань сталевого газопроводу, то такий документ, на думку представника Тузко Н.Г., не можна вважати належним доказом, оскільки не зрозуміло на якій вулиці та в якому населеному пункті проводились такі випробування. Так само, документу, який надав відповідач з приводу лічильника газу, неможливо дати належну оцінку, бо він стосується ТОВ «Фірма «Нертус» і ВАТ «Харківміськгаз». Інші доводи відповідача не підтверджені жодним доказом.

Ухвалою від 10 грудня 2018 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 та від ПАТ «Харківгаз» витребувані документи: протокол механічних випробувань зварених з'єднань сталевого газопроводу № 1232 від 13 листопада 2012 року; акт виконаних робіт за Договором підряду № 2421 від 22 липня 2011 року; та наказ про затвердження складу комісії з розгляду актів про порушення, яка діяла станом на 30 жовтня 2017 року.

На виконання ухвали суду позивачем ПАТ «Харківгаз» надано відповідь від 17 грудня 2018 року наступного змісту: протокол механічних випробувань зварених з'єднань сталевого газопроводу № 1232 від 13 листопада 2012 року надати неможливо, оскільки не зазначено точної адреси проведення таких робіт; акт виконаних робіт за Договором підряду № 2421 від 22 липня 2011 року надати неможливо, бо такі документи у 2015 році були знищені у встановленому порядку через закінчення строків їх зберігання. Разом з цим, позивачем надано копію наказу від 15 травня 2017 року про формування складу комісії з розгляду актів про порушення.

У вступному слові представник ПАТ «Харківгаз» Тузко Н.Г. надала пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог, в яких посилалась на обставини, викладені в позові. Окремо представник позивача наголошувала на тому, що за Договором підряду від 22 липня 2011 року ПАТ «Харківгаз» повинно було здійснити газифікацію топкової в нежитловій будівлі з адресою: АДРЕСА_1. В межах робіт за цим договором працівниками ПАТ «Харківгаз» була встановлена регуляторна шафа для переведення мережі газу середнього тису в мережу газу низького тиску. Але відповідач ОСОБА_3 самостійно встановив вузол обліку газу та здійснив його підключення до підземної газової мережі середнього тиску.

Представник відповідача ОСОБА_2 у вступному слові пояснила, що у 2011 році після завершення працівниками ПАТ «Харківгаз» робіт за Договором підряду по газифікації топкової в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, було проведено перевірку цілісності мережі газопроводів шляхом заповнення її природним газом під тиском. В подальшому, у 2012 році, цілісність зварних з'єднань була підтверджена відповідною перевіркою. Але у ОСОБА_3 відпало бажання використовувати газ для опалення будівлі, тому він не здійснював роботи по підключенню газових котлів, та перейшов на опалення будівля дровами, для чого встановив відповідні котли в прибудові до нежитлової будівлі. Під час встановлення вузла обліку газу та перевірки газопроводу в нежитловій будівлі з накачуванням у неї газу під тиском відповідач ОСОБА_3 не був присутнім, про це він дізнався від сторожа, який охороняв будівлі та який пропускав працівників ПАТ «Харківгаз» на подвір'я для виконання усіх робіт.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_3 являється співвласником земельної ділянки площею 0,1113 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 23 серпня 2012 року, а також співвласником нежитлових будівель літ. «А-3», «Б-1», «Д-1» і «Е-1» з допоміжними будівлями та спорудами, що розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності САС-042229, виданого 17 серпня 2012 року виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 143809418 від 02 листопада 2018 року.

До того, на вказаній земельній ділянці знаходилась нежитлова будівля літ. «Б-1», реконструкцію якої під господарське приміщення та будівництво магазину непродовольчих товарів було дозволено ОСОБА_3 разом з іншим співвласником на підставі рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області № 770 від 12 серпня 2008 року.

Невдовзі, ОСОБА_3 отримав від Мереф'янської філії ПАТ «Харківгаз» технічні умови від 31 жовтня 2008 року на заміну опалювального приладу в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку зі збільшенням обсягів споживання природного газу. Для досягнення цієї мети в технічних умовах було передбачено будівництво нового газопроводу-вводу середнього тиску від існуючого газопроводу середнього тиску по вул. Шевченка.

На виконання технічних умов ОСОБА_3 наприкінці 2008 року замовив робочий проект газопостачання топкової за адресою: АДРЕСА_1. Це проект передбачав демонтаж існуючих газопроводу і газового обладнання в нежитловій будівлі та детально описував прокладання нового газопроводу до приміщення топкової. Зокрема, робочий проект передбачав встановлення регуляторної шафи з розміщенням у ній лічильника газу GMS-G16-40-1,0-У2 НЧ з коректором об'єму газу «Гамма-Флоу 03А».

Розроблений робочий проект в сукупності з технічним умовами ОСОБА_3 подав до ДП СХІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОЗОРОНИ ПРАЦІ для проведення оцінки на відповідність вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці. Висновок експертизи № 63.2-01-4257.08 підтвердив відсутність в представлених матеріалах порушень вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

22 липня 2011 року між ОСОБА_3, як замовником, та ПАТ «Харківгаз» в особі в.о. начальника Мереф'янської філії ПАТ «Харківгаз» ОСОБА_5, як виконавцем, був укладений Договір підряду № 2421, за яким виконавець зобов'язався на свій ризик за дорученням замовника здійснити роботи з газифікації топкової за адресою: АДРЕСА_1, виходячи з завдання замовника, яке є додатком № 1 до Договору. Згідно з цим додатком передбачена побудова газопроводів середнього і низького тиску в траншеях та по зовнішнім стінам будівлі. Загальна вартість робіт визначена виконавцем в розмірі 7750,00 грн., та була сплачена замовником в повному обсязі 03 серпня 2011 року згідно з квитанцією № 7519, виданою Мереф'янською філією ПАТ «Харківгаз».

Суттєвими умовами Договору підряду від 22 липня 2011 року також слід вважати п.п. 4.4., 4.5., в яких передбачено, що виконавець протягом двох днів від моменту завершення робіт з газифікації надає замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, а замовник, у випадку відсутності зауважень до якості виконаних робіт, протягом двох днів підписує цей акт та передає його виконавцеві.

Представник відповідача ОСОБА_2 стверджувала, що акт прийому-передачі виконаних робіт за Договором підряду замовнику ОСОБА_3 не видавали. З метою перевірки завершення робіт з газифікації та їх передання ОСОБА_3 судом був витребуваний від ПАТ «Харківгаз» оригінал відповідного акту. У відповіді від 17 грудня 2018 року ПАТ «Харківгаз» повідомило, що акт виконаних робіт за Договором підряду № 2421 від 22 липня 2011 року надати неможливо, бо такі документи у 2015 році були знищені у встановленому порядку через закінчення строків їх зберігання, на підтвердження чого надало витяг з акту № 13 від 2015 року про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

Оцінюючи наданий позивачем витяг з акту № 13 від 2015 року, суд звертає увагу на те, що в переліку вилучених та знищених вказані документи з діловодства, бухгалтерського обліку та господарської діяльності (договори, накладні тощо). Однак, жодного посилання на те, що були знищені акти прийому-передачі виконаних робіт по газифікації об'єктів житлової чи нежитлової забудови, в акті № 13 від 2015 року немає. З цього суд робить висновок, що у позивача ПАТ «Харківгаз» відсутні докази виконання умов Договору підряду № 2421 від 22 липня 2011 року щодо складання акту прийому-передачі виконаних робіт. Більш того, це з великою вірогідністю вказує на те, що такий акт після завершення робіт з газифікації за адресою: АДРЕСА_1, працівниками ПАТ «Харківгаз» взагалі не складався.

09 жовтня 2017 року у нежитловій будівлі та прилеглих до неї допоміжних будівлях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1, працівниками ПАТ «Харківгаз» була проведена перевірка та виявлений сталевий газопровід-ввід середнього тиску з внутрішнім діаметром 50 мм, підключений до газорозподільної системи. На момент перевірки в газопроводі-вводі зафіксований тиск газу, а вхідна засувка знаходиться у відкритому положенні. Присутній при цьому ОСОБА_3 дав письмові пояснення, в яких наголошував на тому, що усі роботи по газифікації нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, проводили у 2011 році працівники газового господарства за його замовленням, яке було оплачене в повному обсязі. Але ніяких документів щодо проведених робіт з газифікації йому працівники газового господарства не видавали, мотивуючи це тим, що роботи ще остаточно не завершені.

Виявлений за адресою: АДРЕСА_1, газопровід працівниками ПАТ «Харківгаз» був визначений як несанкціонований газопровід, тобто такий, що порушує пп. 1 п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Інше порушення, за визначенням перевіряючих, - це несанкціоноване відновлення газоспоживання за відсутності договору розподілу природного газу, що порушує пп. 2 п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки при відкритті запірної арматури перед лічильником газу, на відводі під манометром, проводиться несанкціонований відбір природного газу. Про такі порушення був складений акт № 836 від 09 жовтня 2018 року.

Додатком до акту є фотоматеріали фіксації за допомогою фотокамери мережі газопроводу, регуляторної шафи та вузла обліку природного газу з серійним № 104700, опломбованого пломбами, виявлених за адресою: АДРЕСА_1.

В Кодексі газорозподільних систем (далі за текстом - Кодекс ГРС), затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, який набрав чинності 04 грудня 2015 року, термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу) (п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу).

Інший термін, вказаний в цьому Кодексі - «несанкціоноване відновлення газопостачання», означає виявлений після складання акту про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

Згідно з п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу та несанкціоноване відновлення газопостачання.

П. 1 гл. 3 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Згідно з п. 8, 9, 11 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2017 року відбулось засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду акту про порушення № 836 від 09 жовтня 2017 року щодо донарахування об'ємів природного газу ОСОБА_3, яке оформлено у виді протоколу. Комісія вирішила провести донарахування ОСОБА_3 об'ємів природного газу за номінальною потужністю газового обладнання несанкціонованого споживача за шість місяців, а саме за період з 09 квітня 2017 року по 09 жовтня 2017 року, які склали 28829,09 м.куб. На виконання прийнятого рішення комісією був складений акт-розрахунок від 30 жовтня 2017 року необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, згідно з яким вартість донарахованого об'єму природного газу за цінами закупівлі ПАТ «Харківгаз» склала 248003,79 грн.

Під час судового розгляду обставини, які б вказували на неправомірність проведеного комісією ПАТ «Харківгаз» засідання з розгляду акту про порушення, судом не встановлені, про їх наявність представник відповідача не повідомляла.

Однак, аналізуючи зміст акту про порушення № 836 від 09 жовтня 2017 року, та зіставляючи його з іншими дослідженими документами, суд приходить до висновку, що в момент перевірки працівники ПАТ «Харківгаз» дійшли поспішних висновків щодо порушення ОСОБА_3 Кодексу ГРС.

Так, в судовому засіданні були допитані в якості свідків працівники ПАТ «Харківгаз» - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які проводили перевірку за адресою: АДРЕСА_1, та склали акт від 09 жовтня 2017 року. Усі свідки підтвердили суду, що за вказаною адресою ними був виявлений завершений будівництвом газопровід з відповідним обладнанням - регуляторною шафою та лічильником газу, які були опломбовані пломбами ВАТ «Харківміськгаз»; в мережі газопроводу знаходився газ під тиском. Також свідки пояснили, що ОСОБА_3 давав їм пояснення про те, як був створений газопровід, та про те, що він ніколи не користувався газом, а будівлю опалює дров'яними котлами. На підтвердження цього ОСОБА_3 провів їх у прибудову до нежитлової будівлі, де розміщені дров'яні котли, а також допустив до топкової, яка знаходиться над третім поверхом нежитлової будівлі, де вони побачили два газових котла, які не були підключені до існуючої газової мережі. Крім того, свідки пояснили суду, що дійшли переконання про можливість відбору ОСОБА_3 газу для використання в опаленні нежитлової будівлі на тій підставі, що встановлений перед лічильником газу манометр тиску можна відкрутити, а замість нього під єднати газовий шланг. Але, як зауважив свідок ОСОБА_6, під час перевірки вони припустили, що ОСОБА_3 провів реконструкцію газової мережі, тому й визначили в акті, що порушенням є саме «несанкціоноване відновлення газопостачання».

Показання свідків підтверджують те, що за адресою: АДРЕСА_1, ними під час перевірки був виявлений змонтований газопровід топкової з газорегуляторною шафою та лічильником газу, приєднаний до газової мережі середнього тиску, що узгоджується з матеріалами фотофіксації, застосованої під час перевірки. Такі докази в їх сукупності, на думку суду, достатні для того, аби стверджувати, що виявлений газопровід був збудований у відповідності з вимогами робочого проекту.

В той же час, твердження свідків про можливість відбору газу за допомогою приєднання до штуцера з-під манометру газового шлангу, як про це вказано в акті про порушення, суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше, такий самовільно під'єднаний газопровід не був виявлений в момент перевірки, а від так їх слова є лише припущенням, а по-друге, несанкціонованим газопроводом працівники ПАТ «Харківгаз» в акті про порушення визначили сталевий газопровід в цілому, тобто від точки приєднання до газопроводу середнього тиску до точки вводу газопроводу в приміщення топкової.

Інше порушення - несанкціоноване відновлення газопостачання, з огляду на визначення змісту цього терміну, передбачає фіксацію свідомих та умисних дій споживача, спрямованих на подолання перешкод, правомірно застосований постачальником газу, з метою несанкціонованого відбору природного газу після офіційного припинення газопостачання на об'єкті споживача. Однак, позивачем на підтвердження подібних дій відповідача ОСОБА_3 належних доказів не надано. Більш того, фактично встановлені під час судового розгляду обставини викликають сумнівів в тому, що відповідач міг вчиняти такі дії.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Представник відповідача ОСОБА_2 на підтвердження правомірності побудови газопроводу топкової у нежитловій будівлі, співвласником якої є ОСОБА_3, посилалася на свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13

Так, свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 пояснили, що кожен з них окремо один від одного, в різний період часу, виконували на замовлення ОСОБА_3 роботи про охороні та опаленню нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. За вказівкою ОСОБА_3 вони пропускали на території подвір'я людей, які представлялися працівниками газового господарства, та які виконували роботи по монтажу усієї системи газопроводу топкової, яка розташована над третім поверхом нежитлової будівлі. Обидва свідки також підтвердили, що опалення нежитлової будівлі здійснюється за рахунок використання дров'яних котлів, до який приєднана система опалення в будівлі. Свідок ОСОБА_12 додатково пояснив, що працівники газового господарства пояснювали йому, що в приміщенні топкової відчутний запах газу, бо вони проводили випробування змонтованого газопроводу топкової під тиском, заповнюючи мережу газом.

Інший свідок, ОСОБА_13, пояснив суду, що до 2014 року працював в Мереф'янській філії ПАТ «Харківгаз» на посаді зварювальника, та підтвердив, що він особисто, за усною вказівкою майстра дільниці, виконував роботу з врізки газопроводу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у підземний газопровід середнього тиску, який проходить по вулиці. Для цього він отримав від майстра спеціальне обладнання - пристрій для холодної врізки, та спеціальні деталі - шайбу, стакан, засувку. Все перелічене, як пояснив ОСОБА_13, зазвичай перебуває на контролі в Мереф'янській філії ПАТ «Харківгаз», та без відповідного дозволу не видається майстру для виконання робіт. По прибуттю за адресою: АДРЕСА_1, він, ОСОБА_13, провір роботу з врізки у підземний газопровід середнього тиску ділянки газопроводу, прокладеного в траншеї в напрямку нежитлової будівлі. Цей газопровід завершувався засувкою, після якої ніякого іншого газопроводу ще не існувало.

Додатково, за ініціативою представника позивача Тузко Н.Г. було проведено допит в якості свідка ОСОБА_5 Останній пояснив суду, що до грудня 2015 року працював на посаді головного інженера в Мереф'янської філії ПАТ «Харківгаз», а також підтвердив, що в липні 2011 року він виконував обов'язки начальника філії на період перебування начальника ОСОБА_14 у відпустці та підписав договір підряду на газифікацію, укладений з ОСОБА_3 Разом з договором були підписані додатки до нього, які визначали перелік і обсяг робіт по газифікації та їх вартість. Однак, в подальшому він не мав повноважень на здійснення контролю за виконанням робіт за цим договором, але впевнений, що усі роботи були виконані працівниками ПАТ «Харківгаз» в повній мірі. Йому також не відомо, чи був складений акт прийому-передачі виконаних робіт за вказаним вище договором підряду. В той же час, свідок ОСОБА_5 підтвердив суду, що в Мереф'янській філії ПАТ «Харківгаз» на посаді зварювальника дійсно працював ОСОБА_13, який досить якісно виконував свою роботу.

Крім цього, на запитання представників сторін і суду свідок ОСОБА_15, як посадова особа ПАТ «Харківгаз», дав пояснення з проводу того, як за встановленою процедурою має відбуватися процес газифікації того чи іншого об'єкту житлової чи нежитлової забудови. Так, зі слів свідка, спочатку будується газопровід та проводяться роботи з його випробування під тиском для перевірки міцності зварних з'єднань. Для газопроводів низького і середнього тиску випробування слід проводити з застосуванням пересувних компресорів. Але на практиці такі агрегати майже ніколи не застосовують, тому він не виключив ту обставину, що іноді газопровід випробують на міцність шляхом накачування природним газом. Далі, майстер дільниці повинен підготувати акт прийому-передачі виконаних робіт за договором підряду та передати на підпис начальнику філії. Цей документ є підставою для призначення комісії по прийняттю створеного газопроводу в експлуатацію. Далі, після складання акту про прийняття газопроводу в експлуатацію, проводиться повірка лічильника газу. Наприкінці, за окремим письмовим договором, укладеним зі споживачем, підприємство проводить роботи з підключення газопроводу до існуючої газової мережі. Лише після цього зі споживачем укладається договір розподілу природного газу та проводиться пуск газу. Свідок ОСОБА_15 також роз'яснив, що підключення газопроводу виконується з застосуванням спеціальних засобів і обладнання для холодної врізки і лише спеціалістами газового підприємства. На час його, ОСОБА_15, роботи на посаді головного інженера відповідне обладнання для виконання цих робіт знаходилось в Мереф'янській філії ПАТ «Харківгаз» під контролем начальника будівельно-монтажної дільниці, і могло бути виданим лише для виконання такого виду робіт працівникам філії.

Надаючи оцінку показанням вказаних вище свідків в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, бо вони викликають суперечностей з іншими доказами, та достатніми аби стверджувати, що газопровід топкової в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, був створений саме працівниками ПАТ «Харківгаз» в межах виконання зобов'язань за договором підряду. В той же час, виходячи з показань свідка ОСОБА_15 та фактично встановлених обставин, суд приходить висновку, що усі дії, які передували монтажу газопроводу топкової - це врізка в підземний газопровід середнього тиску, та дії після завершення монтажу газопроводу топкової - встановлення лічильника газу, випробування мережі газопроводу під тиском, також були вчинені працівниками ПАТ «Харківгаз». Але правомірність таких дій цілком залежала від своєчасного оформлення керівництвом Мереф'янської філії ПАТ «Харківгаз» офіційних документів щодо завершення робіт за договором підряду, прийняття створеного газопроводу в експлуатацію, повірки встановленого лічильника та проведення робіт з пуску газу. Відсутність таких документів суд пов'язує з неналежним ставленням керівництва Мереф'янської філії ПАТ «Харківгаз» до своїх обов'язків або з тим, що такі документи не могли бути оформлені через перебування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, в стадії реконструкції та відсутності у 2011 році у ОСОБА_3 прав власності на цю будівлю.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для визнання ОСОБА_3 винним у створенні несанкціонованого газопроводу, як про це вказує позивач у своєму позові, оскільки можливість вчинення ним дій, спрямованих на проходження усієї законодавчо визначеної процедури з газифікації нежитлової будівлі, чи, навпаки, свідомої відмови від вчинення таких дій, залежала виключно від вручення йому посадовими особами ПАТ «Харківгаз» акту прийому-передачі виконаних робіт за Договором підряду. Але доказів того, до ПАТ «Харківгаз» склав відповідний акт та передав його ОСОБА_3, представник позивача до позову або в межах підготовчого провадження не представила.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись Кодексом ГРС, ст.ст. 10-13, 81, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 03 травня 2019 року.

Суддя О. О. Малихін