Рішення № 81574120, 23.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13215/18

н/п 2/640/506/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором №014/1647/82/96239 від 20.12.2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018 р. представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла за кредитним договором №014/1647/82/96239 від 20.12.2007 року у сумі 490247 грн. 76 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом – 87 269,01 грн.; заборгованості за відсотками – 92660,91 грн.; заборгованості по пені за останній рік – 310317,84 грн.; та стягнути витрати по оплаті судового збору в розмірі 7353,72 грн. А обгрунтування вказаних підстав посилається на те, що 21.12.2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір №014/1647/82/96239, згідно якого банк надав позичальнику кредит відповідно до умов кредитування за програмою кредитування кредит під заставу нерухомості у сумі 105060 грн. 00 коп. строком до 20.12.2017 року, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Банк виконав свої зобов’язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Тому, з укладанням кредитного договору у позичальника виник обов’язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірі чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості. Проте, в супереч вимогам, позичальник не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме не здійснив щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом. Станом на 24.05.2018 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить – 490247 грн. 76 коп., яка складається з: поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі – 87 269 грн. 01 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі – 92660 грн. 91 коп.; заборгованості по пені – 310 247 грн. 76 коп. Банком було спрямовано позичальнику досудову вимогу про повернення коштів, однак вона була залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Представник позивача АТ «ОСОБА_1 Аваль» в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та своєчасно, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника банку, та не заперечує проти винесенні заочного рішення суду.

Відповідач в судовому засідання просив застосувати строки позовної давності у зв’язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх спливом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.

26.07.2018 року вказана позовна заява надійшла до суду та розподілена судді Зуб Г.А.

26.07.2018 року судом надано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який повернувся до суду 14.09.2018 року.

Ухвалою судді від 25.09.2018 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/1647/82/96239 від 20.12.2007 року, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 105 060 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних та зобов'язався повертати наданий кредит у визначений договором строк (а саме до 20.12.2017 року) та сплачувати проценти за його користування. Виконання зобов’язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою нерухомості – житловий будинок з надвірними будівлями №33, загальною площею 52,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Г. Нікітіної.

Згідно виписки по рахунку від 17.05.2018 року банк передав, а відповідач отримав 20.12.2007 року кошти, передбачені договором, в розмірі 105060,00 грн. в повному обсязі.

Проте, в супереч вимогам, позичальник не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме не здійснив щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом. Станом на 24.05.2018 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить – 490247 грн. 76 коп., яка складається з: поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі – 87 269 грн. 01 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі – 92660 грн. 91 коп.; заборгованості по пені – 310 247 грн. 76 коп. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем було здійснено останній платіж - 08.12.2010 року.

Банком було спрямовано позичальнику досудову вимогу про повернення коштів, однак вона була залишена без задоволення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем в судовому засіданні було надано копію заочного рішення Київського районного суду м Харкова від 31.07.2014 року, яке набуло чинності 04.09.2014 року, по справі №640/7652/14-ц, н/п 2/640/2068/14 за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» були задоволені, та надано Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» право на продаж предмету іпотеки, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями за №33, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Нікітіної Галини будь - якій особі покупцеві, за ціною встановленої на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент укладання договору купівлі - продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; надано право Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» за рахунок продажу предмету іпотеки, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями за №33, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Нікітіної Галини - задовольнити свої вимоги та витрати, пов'язані з реалізацією предмету іпотеки за кредитним договором № 014/1647/82/96239 від 20.12.2007 року, що станом на 29.01.2014 року складає 336127,45 грн. (складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 87 269,01 грн., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 41 823,82 грн., суми пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків у розмірі 207 034, 62 грн.); та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Отже, пред'явлення ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі ХОД АТ «ОСОБА_1 Аваль» 13.05.2014 року наведеного вище позову свідчить про те, що кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та стягнення пені припиняється, а розмір основної заборгованості в сумі 87 269,01 грн. за кредитним договором вже був врахований в вимоги позивача відповідно до вказаного рішення суду.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

ОСОБА_3 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла правового висновку про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться у постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 302/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, строк виконання основного зобов'язання згідно з умовами укладеного між сторонами у цій справі договору кредиту був змінений банком і закінчився в 2014 році, тому після вказаної дати банк не мав правових підстав для нарахування процентів та неустойки за договором кредиту.

Оскільки АТ «ОСОБА_1 Аваль» вимог про стягнення з позичальника сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Як роз'яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За наведених обставин, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні вказаного позову у зв’язку з тим, що вказані позовні вимоги є безпідставними, тому підстави для застосування строків позовної давності в даному випадку відсутні, хоча дійсно відповідачем здійснено останній платіж по кредиту – 08.12.2010 року.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок позивача. Керуючись ст.ст. 526, 554, 629, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором №014/1647/82/96239 від 20.12.2007 року – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач – Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909.

Відповідач – ОСОБА_2, місцеперебування: м. Харків, вул. Г. Нікітіної, буд. 33, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 07 травня 2019 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ