Ухвала суду № 81565230, 07.05.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1851/19

1-кс/215/835/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участі: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дрозача А.О.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Вітвіцького А.О.,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Вітвіцького А.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 04.12.2018 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 310 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 26.12.2018 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018040760002109 від 04.12.2018 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.162 КК України;

- 28.01.2019 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019040760000005 від 08.01.2019 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК України;

- 10.04.2019 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019040760000176 від 28.01.2019 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040760000511 від 26.03.2019 року, відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим, в період іспитового строку та маючи статус обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення проти власності, підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення, скоєного за наступних обставин.

Так, 25.03.2019 року, приблизно о 20:00, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись поблизу торгівельного кіоску «Шаурма», розташованому на зупинці громадського транспорту «17 квартал» по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, зустрів раніше йому знайому ОСОБА_5, з якою у нього склалися дружні та довірливі відносини та почав спілкуватися з останньою, при цьому він достовірно знав, що у ОСОБА_5, є мобільний телефон «Ergo V550».

В цей час та місці у ОСОБА_4 виник прямий умисел, направлений на вчинення повторного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме: мобільним телефоном, що належить ОСОБА_6.

Реалізуючи свій зазначений вище раптово виниклий прямий умисел ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, не маючи на меті повернути майно, а саме: мобільний телефон марки «Ergo V550», користуючись тим, що ОСОБА_5 довіряє йому, так як у них склалися дружні відносини, попросив передати йому мобільний телефон для використання у власних цілях, тобто зробити один телефонний дзвінок, та при цьому заявив, що відійде на певний час, а після здійснення конфіденційної розмови поверне вказаний мобільний телефон.

ОСОБА_5, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_4, довіряючи останньому, передала йому мобільний телефон марки «Ergo V550», чорного кольору, imei 1:НОМЕР_1, imei 2:НОМЕР_2, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/12.1/440 від 23.04.2019 складає 2178,73 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 отримавши у зазначений спосіб, майно, а саме: вищезазначений мобільний телефон, що належить ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вище зазначеним майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 2178,73 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та будучи обвинуваченим за вчинення злочину проти власності, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, чим продовжив свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення; він не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки до слідчого, прокурора і суду, у зв'язку з чим останній може допустити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись при цьому, що не має наміру переховуватись від слідства та суду.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість підозрюваним ОСОБА_4 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов'язаному з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_4, маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, в період іспитового строку, та перебуванням під цілодобовим домашнім арештом, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який є злочином середньої тяжкості. Слідчий суддя вважає, що дані обставини можуть свідчити про схильність підозрюваного ОСОБА_4 до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не гарантує того, що підозрюваний ОСОБА_4 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України за ознаками таємного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, в період іспитового строку, та перебуванням під цілодобовим домашнім арештом, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення; - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду. Зазначене відповідно до ст. 177 КПК України є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 07.05.2019 року по 05 липня 2019 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: