Рішення № 81562222, 07.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року справа № 580/1032/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача Чернілевського В.Г. - за ордером,

відповідача Плесюка О.С. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агротрейд Групп" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Агротрейд Групп" (далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 10.10.2018 про стягнення з приватного підприємства "Агротрейд Групп" основної винагороди приватного виконавця у сумі 103 510 грн 71 коп.;

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича у виконавчому провадженні №57327320 щодо пред'явлення до примусового виконання постанови від 10.10.2018 про стягнення з приватного підприємства "Агротрейд Групп" основної винагороди приватного виконавця у сумі 103 510 грн 71 коп.;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича повернути приватному підприємству "Агротрейд Групп" незаконно стягнуту основну винагороду по виконавчому провадженню №57327320 у сумі 103 510 грн 71 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору на суму 103 510 грн 71 коп. є протиправною, оскільки відповідачем не було забезпечено стягнення з боржника приватного підприємства "Агротрейд Групп" на користь стягувача суми боргу в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу.

Ухвалою від 23.04.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідач 02.05.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого посилається на безпідставність позовних вимог оскільки відповідно до ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" винагорода приватного виконавця встановлюється виходячи з суми, що підлягає стягненню, а не з фактично стягнутої суми.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2018, яке набрало законної сили 10.09.2018, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" до приватного підприємства "Агротрейд Групп" про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно з договором поставки насіння в кредит від 13.02.2017 №2017 012-НТ в розмірі 1 276 983 грн 07 коп., у тому числі: 553 469 грн 30 коп. основного боргу, 278 455 грн 51 коп. пені, 314 786 грн 00 коп. - 30% річних, 13 272 грн 26 коп. інфляційних, та відшкодування судових витрат (з урахуванням заяви про зменшення вимог) - задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства "Агротрейд Групп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 553469,30 грн. основного боргу, 314786,00 грн. - 30% річних, 112548,53 грн. втрати коштів від інфляції, 27845,55 грн. пені, 15129,74 грн. судового збору та 11328,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

27 вересня 2018 року на примусове виконання зазначеного рішення було виданий відповідний наказ, який позивач пред'явив для примусового виконання приватному виконавцю Плесюку О.С.

Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.10.2018 ВП №57327320 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/138/18, а у п.3 постанови ухвалено стягнути з боржника виконавчий збір / основну винагороду приватного виконавця у розмірі 103 510 грн 71 коп.

10 жовтня 2018 року приватним виконавцям Плесюком О.С. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 103 510 грн 71 коп.

У процесі примусового виконання рішення суду приватним виконавцем було здійснено ряд виконавчих дій, зокрема: вихід за місцезнаходженням боржника для встановлення його майнового стану, проведення опису й арешту майна боржника; прийняті постанови про розшук майна боржника, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, направлення вимог тощо, що підтверджується наявними у справі доказами.

У подальшому, приватний виконавець та сторони звернулись до суду із заявою про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення, відповідно до якої відповідач зобов'язався погасити борг згідно з узгодженим сторонами графіка.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 листопада 2018 року затверджено мирову угоду, укладену 02.11.2018 від імені кредитора та боржника.

У зв'язку із затвердженням судом мирової угоди приватний виконавець 02 листопада 2018 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду у справі №925/138/18.

06 листопада 2018 року приватний виконавець Плесюк О.С. подав приватному виконавцю Недоступу Д.М. заяву про примусове виконання рішення - постанови приватного виконавця від 10.10.2018 ВП №57327320.

08 листопада 2018 року приватним виконавцем Недоступом Д.М. було відкрито виконавче провадження ВП №57633911 з примусового виконання постанови приватного виконавця Плесюка О.С. від 10.10.2018 ВП №57327320 щодо стягнення з ПП "Агротрейд Групп" 103 510 грн 71 коп. основної винагороди приватного виконавця.

Не погоджуючись із постановою приватного виконавця Недоступа Д.М., боржник оскаржив її в порядку адміністративного судочинства до Черкаського окружного адміністративного суду (справа №2340/4791/18). Станом на день розгляду справи № 580/1032/19 провадження у справі 2340/4791/18 зупинено до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/1032/19 за адміністративним позовом приватного підприємства "Агротрейд Групп" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Також не погоджуючись із постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 10.10.2018 ВП №57327320 та його діями щодо пред'явлення постанови до примусового виконання, відповідач оскаржив її до Господарського суду Черкаської області в порядку, встановленому статтями 339-345 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.12.2018 у справі №925/138/18 скаргу приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. задоволено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 скасовано ухвалу від 27.12.2018 у справі №925/138/18, провадження у справі за скаргою приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. - закрито оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з відомостями, що містяться в журналі реєстрації вхідних документів приватного підприємства "Агротрейд Групп" копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №925/138/18 одержана підприємством 11.03.2019.

Відповідно до відбитку штампу Укрпошті на поштовому конверті з даним адміністративним позовом приватне підприємство "Агротрейд Групп" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду 22.03.2019, тобто у межах строку визначеному ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За приписами пунктів 1-6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові міститься у постанові від 28 лютого 2019 року у справі справа №819/1116/17.

Відповідач заперечуючи проти позову посилався на положення ч. 3 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", якою передбачено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Однак суд висновує про безпідставність доводів відповідача стосовно того, що винагорода приватного виконавця встановлюється виходячи з суми, що підлягає стягненню, а не з фактично стягнутої заборгованості, з огляду на таке.

Пунктом 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року №643, визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Плесюка О.С. перебувало виконавче провадження № 57327320 про примусове виконання наказу № 925/138/18, виданого 27.09.2018 Господарським судом Черкаської області, про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" заборгованості з приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке закінчено у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за наказом № 925/138/18, виданого 27.09.2018 Господарським судом Черкаської області.

Відтак враховуючи положення ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року №643, суд висновує, що у приватного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові від 10.10.2018 про стягнення виконавчого збору, тому така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Так, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ вбачається, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Таким чином доводи відповідача про те, що виконавчий збір стягується незалежно того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи не погоджуючись із спірною постановою про стягнення з боржника основної винагороди позивач звернувся із скаргою до Господарського суду Черкаської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 скасовано ухвалу від 27.12.2018 у справі №925/138/18, провадження у справі за скаргою приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. - закрито оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з відомостями, що містяться в журналі реєстрації вхідних документів приватного підприємства "Агротрейд Групп" копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №925/138/18 одержана підприємством 11.03.2019.

Відповідно до відбитку штампу Укрпошті на поштовому конверті з даним адміністративним позовом приватне підприємство "Агротрейд Групп" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду 22.03.2019, тобто у межах строку визначеному ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією № ПН4727 від 15.04.2019.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1 921 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 143, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Агротрейд Групп" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 10.10.2018 про стягнення з приватного підприємства "Агротрейд Групп" основної винагороди приватного виконавця у сумі 103 510 грн 71 коп.

Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича у виконавчому провадженні №57327320 щодо пред'явлення до примусового виконання постанови від 10.10.2018 про стягнення з приватного підприємства "Агротрейд Групп" основної винагороди приватного виконавця у сумі 103 510 грн 71 коп.

Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича повернути приватному підприємству "Агротрейд Групп" протиправно стягнуту основну винагороду по виконавчому провадженню №57327320 у сумі 103 510 грн 71 коп.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича на користь приватного підприємства "Агротрейд Групп" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя С.О. Кульчицький