Рішення № 81561463, 07.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 р. Справа № 480/761/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське об'єднане УПФУ Сумської області), в якій просила:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у рішенні від 04.01.2019 щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки про складові зарплати, виданої прокуратурою Сумської області від 28.12.2018;

2) зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18 в розмірі 60% від суми середньомісячного чинного заробітку за відповідною посадою прокурора району станом на 1 грудня 2015р., з дня подачі ОСОБА_1 заяви до Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, тобто з 29 грудня 2018року.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до ч. 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на переведення її на інший вид пенсії, а саме, пенсію у зв'язку з втратою годувальника. За її заявою від 29.12.2018 відповідач здійснив переведення її на зазначений вид пенсії, однак розмір пенсії, всупереч вимог Закону України «Про прокуратуру» був визначений відповідно до довідки прокуратури Сумської області №18-101-зп, виданої ще 30.07.2012. Вважає, що такий розрахунок має бути здійснений, відповідно до довідки прокуратури Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18 про складові заробітної плати прокурора району.

Ухвалою суду від 05.03.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-27), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що управлінням відповідно до поданої заяви позивачу проведено перехід на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру пенсії, яку отримував сам годувальник. Водночас, як вважає представник відповідач, позивач просить здійснити перерахунок пенсії померлого годувальника, виходячи із заробітку відповідного співробітника прокуратури, який працює на рівнозначній посаді. При цьому, відповідно до п.20 ст.89 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак, на даний час жодної постанови, яка б встановлювала порядок та умови перерахунку пенсій прокурорам урядом не прийнято, тому порядок та умови перерахунку пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Позивач подала до суду відповідь на відзив (а.с.28-31), в якій наголосила, що не зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а звернулася із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Також вказала, що відповідач на підтвердження правомірності розрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника не надав жодного обґрунтованого пояснення. Тому вважає викладені відповідачем у відзиві обставини необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 27.01.2006 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.11).

ОСОБА_2 перебував на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області та отримував пенсію, призначену відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (чинного на час призначення пенсії), що вбачається з позову та відзиву.

Відповідачем в 2012 року була перерахована пенсія ОСОБА_2 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 30.07.2012 (а.с.17), виданої на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», як вбачається з позову. Крім того, до матеріалів пенсійної справи в 2016р. була надано довідка від 27.12.2016 №18-232зн-16 з зазначеним у ній розміром заробітної плати 11377грн. 42грн. станом на 01.12.2015, за останньою займаною посадою прокурора району Сумської області (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

В свою чергу, позивачу ще з 2005 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вона перебуває на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області, що вбачається з позову та копії пенсійного посвідчення (а.с.20).

У зв'язку зі смертю чоловіка позивач, як непрацездатна особа, 29.12.2018 звернулась із заявою до Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області про переведення з одного виду пенсії на інший - по втраті годувальника в розмірі 60% пенсії померлого годувальника на час настання смерті відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням довідки про складові заробітної плати станом на 01.12.2015, виданої прокуратурою Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18, в якій розмір заробітної плати був тотожний з розміром, зазначеним у довідці, що перебувала у пенсій справі ОСОБА_2 (а.с.18,19).

Подану заяву було задоволено частково та з 29.12.2018 було переведено ОСОБА_1 відповідно до поданої нею заяви з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак, з урахуванням довідки про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Сумської області від 30.07.2012 №18-101-зп (а.с.15).

Окремо, рішенням Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області від 04.01.2019 №184891 (а.с.16) ОСОБА_1 було відмовлено у розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки про складові заробітної плати прокуратури Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18, оскільки пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», раніше призначені пенсії не перераховуються.

Про прийняте рішення відповідач повідомив ОСОБА_1 листом від 25.02.2019 №4577/05-20 (а.с.15).

Позивач не погодилась з такими діями відповідача та звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Частиною 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон України «Про прокуратуру») визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV ), пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Згідно з п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку.

При цьому, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII. Також судом встановлено, що позивач, на час смерті ОСОБА_2, перебувала з останнім в зареєстрованому шлюбі та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV .

Крім того, як вбачається з довідки прокуратури від 28.12.2018 №18-3288-18 станом на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розмір чинного заробітку за останньою займаною померлим годувальником посадою в прокуратурі Сумської області станом на 01.12.2015, складав 11377,42грн. (а.с.19). Такий розмір заробітної плати зазначений і у довідці від 27.12.2016, що містилась в пенсійній справі на час смерті ОСОБА_2 (а.с.18). Відтак, позивач має право на визначення розміру пенсії на підставі ч.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, саме згідно довідки від 28.12.2018 №18-3288-18, оскільки на час подання відповідної заяви досягла пенсійного віку і отримувала пенсію за віком.

В той же час, як встановлено судом (а.с.16), відповідачем було відмовлено у здійсненні розрахунку пенсії на підставі довідки від 28.12.2018 №18-3288-18 та визначено розмір пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з даних попередньої довідки прокуратури Сумської області від 30.07.2012 №18-101-з, з зазначеним в ній розміру заробітної плати - 6597,36грн., чинної ще станом на 2012р. (а.с.17), який не є «чинним заробітком» на момент виникнення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розумінні ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, як вже зазначалось вище, за приписами частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, зокрема, на одного члена сім'ї - у розмірі 60 відсотків середньомісячного саме (чинного) заробітку.

Таким чином, суд визнає, що відповідач, відмовляючи у розрахунку розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 28.12.2019 №18-3288-18 (а.с.16,19), діяв не у відповідності до вимог ч.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», відтак рішення відповідача від 04.01.2019 №184891 (а.с.16) не може відповідати критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, позивач просить визнати протиправною відмову у рішенні відповідача від 04.01.2019 №184891, однак, враховуючи повноваження суду при вирішення справи, визначені ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення, у зв'язку з чим, вбачає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області від 04.01.2019 №184891 про відмову в розрахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18 та зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18 про складові заробітної плати з 01 грудня 2015 року, в розмірі 60% від суми середньомісячного чинного заробітку за відповідною посадою прокурора району, з урахуванням проведених виплат.

Посилання відповідача на норми ч.ч.13, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а також посилання на відсутність порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, є безпідставним, оскільки, вказані норми, на переконання суду, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, так як позивачу не призначалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», як працівнику прокуратури пенсія їй раніше також не призначалась та таких доказів не додано.

Крім того, як встановлено судом з матеріалів справи позивач в кінці 2018р. звернулась не з заявою про перерахунок пенсії (таких доказів відповідачем не надано), а з заявою від 29.12.2018 саме про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та визначення розміру її пенсії на підставі довідки від 28.12.2018. При цьому, при зверненні позивача, якій раніше було призначено пенсію у порядку Закону №1058-IV, до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі іншого закону - Закону України «Про прокуратуру», фактично має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення, а тому позиція відповідача з приводу перерахунку пенсії взагалі є необґрунтованою. Відтак, відповідач повинен був керуватись чинними нормами Закону України «Про прокуратуру», які визначають розмір пенсії, при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а саме - 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, чого зроблено не було.

Висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач у відзиві, стосуються справ про перерахунок пенсії працівникам прокуратури, а тому правовідносини у вказаних справах є відмінними від тих, що є предметом спору у даній справі.

Посилання на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 також є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, та в тому числі і ч.20 ст. 50-1, станом на момент звернення позивача з відповідною заявою від 29.12.2018 вже втратив чинність, та станом на момент призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника вже діяла норма ч.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, саме яке і визначала порядок призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 768,40грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 01.03.2019 №0.0.1284394143.1 (а.с.3).

Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги про стягнення судового збору, на ст.73 Закону №1058-IV, не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (40022, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 40383837) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 04.01.2019 №184891 про відмову в розрахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Сумської області від 28.12.2018 №18-3288-18 про складові заробітної плати з 01 грудня 2015 року, в розмірі 60% від суми середньомісячного чинного заробітку за відповідною посадою прокурора району, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (40022, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 768грн.40коп. (сімсот шістдесят вісім грн.40коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.05.2019.

Суддя І.Г. Шевченко