Ухвала суду № 81552615, 24.04.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5718/19

Провадження: 2/638/3190/19

У Х В А Л А

іменем України

"24" квітня 2019 р. Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання наймачем однокімнатної квартири,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання наймачем однокімнатної квартири.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Аналіз суб’єктивного складу та характер правовідносин свідчить, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити, оскільки відповідачем у позові є суб’єкт владних повноважень, а предметом спору є зобов*язання вчинити певні дії, а тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачу слід звернутися до відповідного адміністративного суду з позовом в порядку, передбаченому нормами КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 був сплачений судовий збір на користь держави в розмірі 770грн. 00коп. при поданні позовної заяви.

Річний строк з дня зарахування суми до бюджету не пройшов.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання наймачем однокімнатної квартири, роз’яснивши позивачу, що для вирішення цього питання потрібно звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

Після набрання ухвалою суду чинності - “Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18 повернути позивачу ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: м. Харків, пров. П*ятигорський, б. 11, кв. 13 сплачений судовий збір в розмірі 770,00 (сімсот сімдесят ) гривень, який було сплачено на р/р 31210206700003, МФО 851011, квитанцією № 0.0.1329748370.1 від 18.04.2019р.»

Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду шляхом подання через Дзержинський районний суд протягом п’яти днів апеляційної скарги.

Суддя