Рішення № 81549112, 06.05.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/791/19

Номер провадження 2/623/369/2019

РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що 19 липня 2014 року уклала шлюб з відповідачем, що зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 179. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З початку 2017 року відповідач почав вести образ життя, який є неприйнятним. Тому з того часу сторони фактично припинили шлюбні відносини. 15 грудня 2017 року вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 було засуджено до 6 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України. На сьогоднішній день він відбуває покарання у Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». Сторони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Позивач просить шлюб розірвати.

До судового засідання позивач не з'явилася, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Відповідач до судового засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Частинами 9 та 10 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 19 липня 2014 року, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб. (а.с.5).

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.9,10).

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм СК, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Частиною 2 статті 112 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, подружжя не підтримує шлюбних стосунків з початку 2017 року, можливість збереження сім'ї втрачено.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - це одна із основних його засад, яка ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому шлюб припиняється внаслідок розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків, крім цього береться до уваги також те, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище, тому прізвище позивача залишити без змін «ОСОБА_1».

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.03.2019 р. відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 112, 113 СК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою с. Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області, НОМЕР_1, виданий Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 09.09.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: 64309, АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцем села Вірнопілля Ізюмського району Харківської області, НОМЕР_3, виданий Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 17.10.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який відбуває покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)», зареєстрований 19 липня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 179.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Ізюмський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області просимо внести зміни до державного реєстру актів цивільного стану в Україні та внести відмітку до актового запису про шлюб № 179 від 19 липня 2014 року, виконаний у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця села Вірнопілля Ізюмського району Харківської області, НОМЕР_3, виданий Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 17.10.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який відбуває покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» судовий збір на користь держави в сумі 768,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: НОМЕР_5; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя П. П. Винниченко