Ухвала суду № 81547796, 06.05.2019, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/508/19

Провадження №1-кс/383/200/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання - Адаменко К.А.,

за участю:

прокурора - Маслюкова Д.Ю.,

слідчого - Яловенка Є.Л.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника підозрюваного - адвоката Гольфіндер Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області Яловенка Є.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019120110000129 від 03.05.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Вереміївка, Бобринецького району Кіровоградської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, із неповною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:

29.03.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

28.04.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

22.10.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч. 4 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;

26.03.2018 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Яловенко Є.Л. за погодженням з прокурором Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Маслюковим Д.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Посилається на те, що 03 травня 2019 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 17 год. 30 хв. ОСОБА_1, за попередньою змовою, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прийшли до складського приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_2. Далі діючи умисно та цілеспрямовано ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та через віконний отвір проникли до середини складського приміщення в якому виявили мішки білого кольору наповнені мінеральними добривами «Карбамід», які належать потерпілому ОСОБА_7. Реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишившись в приміщенні і через віконний отвір передали ОСОБА_5, 6 мішків наповнених мінеральними добривами «Карбамід» вагою по 50 кг. кожен, тобто 300 кг., вартістю відповідно до видаткової накладної №4/04-19/1 від 24.04.2019 року - 12 500 грн. 10 коп. за одну тонну, на загальну суму 3750 грн. 03 коп.

Викрадені мінеральні добрива «Карбамід» у мішках ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали поряд з складським приміщенням для того, щоб залучити до своїх злочинних дій особу з транспортним засобом для транспортування викраденого майна до місця його реалізації. Після чого, ОСОБА_5 звернувся до свого знайомого ОСОБА_8, з яким домовився про перевезення викраденого мінерального добрива з місця крадіжки до його реалізації в м. Бобринець.

З викраденими мінеральними добривами, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_8, на автомобілі ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що належить останньому, з місця скоєння злочину зникли та в подальшому продали його не обізнаному в їх злочинних діях ОСОБА_9, по ціні 250 грн. за один мішок вагою 50 кг., на загальну суму 1500 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення мінеральних добрив «Карбамід», ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулись до складського приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_2, де аналогічним способом через віконний отвір витягнули, належні потерпілому ОСОБА_7, 9 мішків наповнених мінеральними добривами «Карбамід» вагою по 50 кг. кожен тобто 450 кг., вартістю відповідно до видаткової накладної №4/04-19/1 від 24.04.2019 року - 12 500 грн. 10 коп. за одну тонну, на загальну суму 5625 грн. 05 коп. та склали їх поряд з будівлею складського приміщення. Після чого, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завантажили 8 мішків у автомобіль належний ОСОБА_8, ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, з яким мали спільний намір на таємне викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, були викриті сторонніми особами та маючи реальну можливість викрасти 9 мішків, один з них залишили біля місця вчинення злочину і з викраденим мінеральним добривом у мішках зникли з місця скоєння кримінального правопорушення.

З викраденими мінеральними добривами, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_8, на автомобілі ВАЗ 21013 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що належить останньому, з місця скоєння злочину зникли та в подальшому продали викрадене, не обізнаному в їх злочинних діях ОСОБА_9, по ціні 250 грн. за один мішок вагою 50 кг., на загальну суму 2000 грн.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_8, завдали майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 9375,08 грн.

04.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий послався на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема знаходячись на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав клопотання захисника про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а в задоволенні клопотання сторони обвинувачення просив відмовити. Додатково пояснив, що вину визнає, переховуватись не буде, працює неофіційно різноробочим, фактично проживає в АДРЕСА_5, не одружений.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні відносно клопотання заперечила, та просила застосувати до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки не надано достатніх документальних підтверджень, що підозрюваний має намір переховуватись, ризики не доведені та не підтверджені, клопотала обрати підзахисному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, яке підтримала.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обгрунтовується, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що 03.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120110000129 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

03.05.2019 року о 20 годині 00 хвилин у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.05.2019 року.

04.05.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше сховище, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі. Вказаний злочин є умисним, повторним, корисливим, тяжким. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. Підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими слідчим суддею у судовому засіданні доказами, а саме: протоколами огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколами допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; видатковою накладною №4/04-19/1 від 24.04.2019 року.

Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, обдумані. Слідчий суддя врахував обставини пред'явленої підозри, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, який соціально не адаптований, не працює, не одружений, що свідчить про втрату соціальних зв'язків, фактично проживаючого в АДРЕСА_5, раніше неодноразово судимого, засудженого вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.03.2018 року за аналогічний корисливий злочин із строком на випробування на 2 роки. Тобто, даний злочин, вчинений підозрюваним у період випробувального терміну. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов вважаю, що підозрюваному не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином.

На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, залишив місце пригоди, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі. Повторні дії, в яких підозрюється ОСОБА_1, істотно підвищують ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Таким чином, сукупність обставин, в яких підозрюється ОСОБА_1 та його особистість істотно підвищують ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, тому у разі застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, адже фактичне проживання підозрюваного в АДРЕСА_5 ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Порушення підозрюваним закону, про що свідчить вчинення тяжкого злочину у період строку на випробування свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення, а тому застосування менш суворих видів запобіжних заходів, зокрема тримання під домашнім арештом, не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Отже, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Таким чином, клопотання сторони захисту про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного триманням під вартою суд відхиляє, зважаючи на те, що вищевказані обставини повністю їх спростовують, а інших об'єктивних доказів на їх обґрунтування до суду не надано. Фактичне проживаючого підозрюваного в АДРЕСА_5 та відсутність у останнього джерела доходу виключає можливість виконання покладених процесуальних обов'язків та виключає можливість застосування до нього домашнього арешту.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставини справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розмінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбаченим цим Кодексом.

ОСОБА_1 підозрюється у тяжкому злочині, не пов'язаному із застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2019 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 182, 183, 193-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20 години 00 хвилин, 03 травня 2019 року.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_1, припиняє свою дію о 20 годині 00 хвилин, 01 липня 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу, в розмірі, який становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень - у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню №383/508/19; №1-кс/383/200/19, Бобринецький районний суд Кіровоградської області, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки.

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити з дня внесення застави до 01 липня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий відповідній уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Бобринецького районного суду Кіровоградської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Бондаренко