Рішення № 81547163, 03.05.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/294/19

Номер провадження №2/351/369/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Горішньозалучанської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася у суд до Горішньозалучанської сільської ради із позовною заявою про визнання за права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно: земельні ділянки, для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, та для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1737 га, що розташовані на території с. Долішне 3алуччя, (Горішньозалучанської сільської ради) Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Згідно заповіту від 08.02.2013р. позивачка є єдиною спадкоємицею на усе належне її матері ОСОБА_3 майно.

Таким чином позивачка 29.01.2019 р. звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовив їй, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі наведеного позивачка просить суд визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, право власності на земельні ділянки, що розташовані на території села Долішне 3алуччя (Горішньозалучанська сільська рада) Снятинського району Івано-Франківської області, а саме: земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,1737 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які належали на праві приватної власності ОСОБА_3.

Позивачка подала до суду заяву, якою свої вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задоволити, справу просила розглядати у її відсутності.

Голова Горішньозалучанської сільської ради ОСОБА_4 подав до суду заяву, якою просив справу розглядати у відсутності представника сільської ради, та вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Заповіт ОСОБА_3 від 08.02.2013р.; Свідоцтво про смерть ОСОБА_3; Витяг №НВ-2604313412019 від 22.01.2019р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий НОМЕР_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,1737 га, яка знаходиться у с. Долішнє Залуччя Снятинського р-ну; Витяг №НВ-2604312902019 від 22.01.2019р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2100 га, яка знаходиться у с. Долішнє Залуччя Снятинського р-ну; Довідку Першої Снятинської РДНК №210/02-14 від 29.01.2019р.; Постанову Першої Снятинської РДНК №211/02-31 від 29.01.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, які повністю доводять підставність та обгрунтованість позову, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання відповідачем даного позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, та для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1737 га, що розташовані на території с. Долішне 3алуччя, (Горішньозалучанської сільської ради) Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.

На підставі наведеного, та ст. ст. 174, 328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,1737 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території села Долішне 3алуччя (Горішньозалучанська сільська рада) Снятинського району Івано-Франківської області, яка на праві приватної власності належали ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території села Долішне 3алуччя (Горішньозалучанська сільська рада) Снятинського району Івано-Франківської області, яка на праві приватної власності належали ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.