Рішення № 81543386, 23.04.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21171/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді – Продана Б.Г., при секретарі – Боднар А.П., за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні системи» до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Хмельницька філія, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, третьої особи - Служби у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання ордеру недійсним на житлову площу та виселення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач із позовом до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Хмельницька філія, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, третьої особи - Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, в якому просить визнати недійсним ордер на житлову площу, № 2 від 25.12.2002р., виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку ПАТ «Укртелеком» від 25.11.2002р. ОСОБА_3 на право заняття з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 житлової площі АДРЕСА_1, розміром 48 кв.м. в м. Хмельницькому та виселити з даної квартири ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення.

Позов мотивує тим, що відповідно до договору №66 від 04.05.1998 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ТОВ «Електронні системи», право власності за ТОВ «Електронні системи» зареєстровано в Хмельницькому БТІ 04.02.1999 року, запис в реєстраційній книзі №569, а ордер на житлову площу, № 2 від 25.12.2002р., виданий на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку ПАТ «Укртелеком» від 25.11.2002р. ОСОБА_3 на право заняття з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 житлової площі АДРЕСА_1, розміром 48 кв.м. в м. Хмельницькому. Вважає, що ПАТ «Укртелеком» незаконно видав ОСОБА_3 ордер на дане житло, оскільки не мав правових підстав для вчинення таких дій, більше того, договорів найму житла між ТОВ «Електронні системи» та ОСОБА_3 не укладав. У зв’язку із наведеним позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача ПАТ «Укртелеком» в судове засідання не з’явився, надав відзив на позов, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі та застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Сторонами неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, про витребування доказів, які судом задовільнялись.

За клопотанням представника відповідача провадження по справі неодноразово зупинялось, на ухвалу про зупинення провадження від 30.11.2018 року, позивачем було подано апеляційну скаргу, постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.01.2019 року, ухвалу про зупинення провадження було скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Представником відповідача неодноразово направлявся відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

Відповідачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до договору №66 від 04.05.1998 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ТОВ «Електронні системи».

Право власності за ТОВ «Електронні системи» зареєстровано в Хмельницькому БТІ 04.02.1999 року, запис в реєстраційній книзі №569.

На підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку ПАТ «Укртелеком» від 25.11.2002р. видано ордер на житлову площу № 2 від 25.12.2002р., ОСОБА_3 на право заняття з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 житлової площі АДРЕСА_1, розміром 48 кв.м. в м. Хмельницькому.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.05.2014 року у справі №2218/2410/2012 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина до ВАТ «Укртелеком» в особі Хмельницької філії, ТОВ «Електронні системи», третя особа: служба у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання незаконним договору від 04.05.1998 року, скасування державної реєстрації права власності на квартиру та визнання права власності на житло. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 07.08.2014 року дане рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.05.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на квартиру скасовано, в решті залишено без змін.

Договорів найму житла ТОВ «Електронні системи» та ОСОБА_3 не укладав, а вказане приміщення як на момент прийняття спільного рішення профспілкового комітету так і на момент безпосередньої видачі оспорюваного ордеру не було вільним, а належало позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Житлового кодексу Української РСР, ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 59 Житлового кодексу Української РСР, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Відповідно до ст.. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Право приватної власностi є непорушним.

Відповідно до ст.. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слід визнати недійсним ордер № 2 від 25.12.2002р., виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку ПАТ «Укртелеком» від 25.11.2002р. ОСОБА_3 на право заняття з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 житлової площі АДРЕСА_1, розміром 48 кв.м. в м. Хмельницькому та виселити з квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення.

Що стосується клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню і виходить з наступного.

Так, дійсно, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ВССУ у пункті 36 постанови Пленуму від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз’яснив судам, що на негаторний позов положення про позовну давність не поширюються, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. По суті такої самої позиції раніше дотримувався і ВСУ. Проте у подальшому ВСУ змінив свою правову позицію, зазначивши, що у такому разі позовна давність обчислюється у загальному порядку, тобто з дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушене право (постанова від 27.01.2016 року у справі №6-2913 цс 15).

КЦС не погодився з таким висновком ВСУ і ухвалою від 11 квітня 2018 року передав справу на розгляд ОСОБА_7 Верховного Суду, яка постановою від 04 липня 2018 року (справа №653/1096/16-м, провадження №14-181 цс 18) погодилась з мотивами КЦС, роз’ясненнями Пленуму ВССУ, відступивши від висновку ВСУ, викладеного у постанові №6-2913 цс 15 від 27 січня 2016 року, зазначивши, що допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернення до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зокрема і шляхом виселення, а тому негаторний позов може бути пред’явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.

За таких обставин по справі суд приходить до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим, викладені у ньому обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки ордер на вселення видавався вже після зміни власника, а клопотання про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки негаторний позов може бути пред’явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 16, 391, 256, 257, 261, 267, ЦК України, ст.. 41 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Визнати недійсним ордер № 2 від 25.12.02р., виданого на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв»язку ПАТ «Укртелеком» від 25.11.02р. ОСОБА_3 на право заняття з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 житлової площі по вул. Кам»янецькій 54 кв. 48, розміром 48 кв.м. в м. Хмельницькому.

Виселити з квартири № 48 по вул. Кам»янецькій 54 в м. Хмельницькому ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03.05.2019 року.

Суддя