Рішення № 81532924, 06.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2019 року № 640/20732/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32а, код ЄДРПОУ 26199097), Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 00022527), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 28.11.18 №17;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.11.2018 № 517-к "Про звільнення ОСОБА_1" з посади заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель за порушення Присяги державного службовця;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 02.11.2018;

- стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 02.11.2018.

28.12.2018 та 24.01.2019 позивачем подані заяви про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у відповідача 1 були відсутні правові підстави для звільнення його з посади заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель за порушення Присяги державного службовця та видання наказу від 02.11.2018 № 517-к. Також позивач посилався на порушення відповідачем 1 процедури та порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Водночас позивач посилався на те, що відповідачами в порушення вимог чинного законодавства не скасовано наказ від 02.11.2018 № 517-к на виконання вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 28.11.18 №17.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачам надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачі скористалися своїм правом та 16.01.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачі просили суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що перевірка за результатами якої Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях видано вимогу від 28.11.18 №17 була проведена упереджено, без дотримання принципу рівності сторін, без врахування та дотримання норм чинного законодавства, у зв'язку з чим сказана вимога була оскаржена в судовому порядку. Також відповідачі зазначили про те, що дисциплінарна справа щодо позивача була сформована у відповідності до статті 73 Закону України «Про державну службу» та містить всі реквізити та документи передбачені чинним законодавством, у той час, як факт відмови позивача від надання пояснень та ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, зафіксовано в актах від 02.11.2018, які підписані всіма членами дисциплінарної комісії. Також відповідачі посилались на те, що матеріалами дисциплінарної справи позивача підтверджується факт того, що несумлінне виконання позивачем посадових обов'язків, зокрема, приховування фактів порушення землекористувачами вимог земельного законодавства, невжиття передбачених законодавством і посадовою інструкцією заходів реагування з приводу порушень земельного законодавства, призвело до виникнення ситуації, внаслідок якої постраждали фізичні особи-інвестори незаконного будівництва клубного будинку «РRAGA-2», а Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазнали значних репутаційних втрат - зниження довіри до них як носіїв влади, зниження їх авторитету, пов'язування посадових осіб вказаних органів із скандальним об'єктом будівництва, звинувачення в корупційних діяннях.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10.09.2018 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 408к «Про відкриття дисциплінарного провадження у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу» наказано відкрити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1, заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо обставин неналежного виконання посадових обов'язків.

На виконання зазначеного наказу дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено дисциплінарне провадження відносно заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту ОСОБА_1 за результатами якого складено висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 02.11.2018, яким встановлено, що несумлінне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, зокрема, приховування фактів порушення землекористувачами вимог земельного законодавства, невжиття передбачених законодавством і посадовою інструкцією заходів реагування з приводу порушень земельного законодавства, призвело до виникнення ситуації, внаслідок якої постраждали фізичні особи-інвестори незаконного будівництва клубного будинку «PRAGA-2», а Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазнали значних репутаційних втрат - зниження довіри до них як носіїв влади, зниження їх авторитету, пов'язування посадових осіб вказаних органів із скандальним об'єктом будівництва, звинувачення в корупційних діяннях з огляд на що встановлено наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

В зазначеному висновку вказано наступне: «Так, під час дисциплінарного провадження досліджено затверджені ОСОБА_1 акти обстеження земельних ділянок у Деснянському районі м. Києва від 07.02.2018 № 18-0163-03 та 22.06.2018 № 18-0943-03, в межах яких було розпочато скандально відоме будівництво ЖК «PRAGA-2»

В акті від 22.06.2018 №18-0943-03 зазначено про те, що при влаштуванні котловану на обстежуваних земельних ділянках виявлено порушення земельного законодавства, а саме: використання цих ділянок не за цільовим призначенням та самовільне зайняття додаткової території.

Водночас в акті від 07.02.2018 № 18-0163-03, в якому також підтверджується факт наявності котловану в межах тих самих земельних ділянок, зазначено про відсутність порушень земельного законодавства. Отже, за однакових обставин (наявність котловану під час обстежень у лютому та у червні 2018 року) в акті від 07.02.2018 № 18-0163-03, затвердженому ОСОБА_1, не було зазначено про наявність порушень земельного законодавства, що призвело до невжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до посадової інструкції заступник начальника управління - начальник відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель, посаду якого обіймає ОСОБА_1, повинен:

- виявляти землі, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням установлених законодавством вимог, проводити відповідні перевірки (обстеження) земельних ділянок в межах відповідного району з метою виконання своїх функціональних обов'язків;

- в межах своєї компетенції готувати пропозиції щодо направлення матеріалів про порушення земельного законодавства в правоохоронні органи (прокуратуру, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України) та інші контролюючі органи міста;

- готувати пропозиції для прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

та має право:

- давати у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання власниками землі і землекористувачами вказівки, попередження з питань використання і охорони земель;

- вносити на розгляд керівництва Департаменту пропозиції щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення ви використання земельної громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

- готувати матеріали та пропозиції на розгляд заступника директора Департаменту та начальника управління землеустрою та моніторингу земель щодо припинення права користування земельними ділянками (розірвання договорів оренди, відмови в поновленні договорів оренди) у випадках використання земель не за цільовим призначенням та невикористанням їх у терміни, передбачені законодавством.

Така бездіяльність ОСОБА_1 призвела до продовження використання земельних ділянок з порушеннями законодавства у сфері земельних відносин та в подальшому - нанесення шкоди авторитету міської державної адміністрації, виникнення у громадськості підозр у корупційних діяннях посадових осіб вказаних органів.»

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сформовано подання від 02.11.2018, яким рекомендовано притягнути заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пункту 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» видано наказ від 02.11.2018 № 517к «Про звільнення ОСОБА_1», яким наказано ОСОБА_1 звільнити з посади заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського району управління землеустрою та моніторингу земель 02.11.2018 за порушення присяги державного службовця.

Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чергнігівській та Черкаській областях з метою розгляду скарги ОСОБА_1 вх. № П-35 від 05.11.2018 щодо оскарження рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби поданої в порядку статті 78 Закону України «Про державну службу» у період з 12.11.2018 по 23.11.2018 проведено позапланову виїзну перевірку в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

28.11.2018 Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чергнігівській та Черкаській областях винесено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимогу № 17 «про скасування наказу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.11.2018 № 5174-к «Про звільнення ОСОБА_1», в якій викладено вимогу скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.11.2018 № 5174-к «Про звільнення ОСОБА_1», як такий, що видано з порушенням вимог Закону України «Про державну службу» та поновити ОСОБА_1 на державну службу. Строк виконання вимоги встановлено до 07.12.2018.

Позивач вважаючи, що відповідачами допущено бездіяльність щодо виконання вимоги від 28.11.2018 № 17 та що його звільнено з займаної ним посади від 02.11.2018 № 517к протиправно звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, слід відмітити наступне.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 65 зазначеного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарним проступком є, зокрема, порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини п'ятої та шостої статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення є, зокрема, звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Частиною першою статті 66 вказаного Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно з частиною другою статті 66 Закону України «Про державну службу» обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Пунктом 5 частини четвертої статті 66 зазначеного Закону встановлено, що обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про державну службу» встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до частин дев'ятої, десятої та одинадцятої статті 69 зазначеного Закону дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про державну службу» встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частини другої зазначеної статті дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 73 Закону України «Про державну службу» результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Статтею 75 зазначеного Закону встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Пунктами 4 та 6 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби, від 03.03.2016, № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 456/28586 встановлено, що дисциплінарна справа формується Комісією з питань вищого корпусу державної служби або дисциплінарною комісією під час здійснення дисциплінарного провадження з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для його порушення. Державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів. Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Частинами першою та шостою статті 74 зазначеного Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є порушення Присяги державного службовця, та для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження формується дисциплінарна справа, а у випадку, якщо вчинення дисциплінарного проступку призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді проводиться службове розслідування.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, яке мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення, який протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного подання на його підставі зобов'язаний прийняти рішення або надати вмотивовану відмову.

При цьому дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, а такий його вид, як звільнення з посади є винятковим видом дисциплінарного стягнення та може бути застосований, зокрема за порушення Присяги державного службовця

Відповідно до висновку про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 02.11.2018, складеного за результатами дисциплінарного провадження відносно позивача, в результаті дисциплінарного провадження встановлено несумлінне виконання позивачем посадових обов'язків, зокрема, приховування фактів порушення землекористувачами вимог земельного законодавства, невжиття передбачених законодавством і посадовою інструкцією заходів реагування з приводу порушень земельного законодавства, що призвело до виникнення ситуації, внаслідок якої постраждали фізичні особи-інвестори незаконного будівництва клубного будинку «PRAGA-2», а Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазнали значних репутаційних втрат - зниження довіри до них як носіїв влади, зниження їх авторитету, пов'язування посадових осіб вказаних органів із скандальним об'єктом будівництва, звинувачення в корупційних діяннях.

Відповідний висновок ґрунтується на тому, що позивачем затверджені акти обстеження земельних ділянок у Деснянському районі м. Києва від 07.02.2018 № 18-0163-03 та 22.06.2018 № 18-0943-03, в межах яких було розпочато будівництво ЖК «PRAGA-2», при цьому в акті від 22.06.2018 №18-0943-03 зазначено про те, що при влаштуванні котловану на обстежуваних земельних ділянках виявлено порушення земельного законодавства, а саме: використання цих ділянок не за цільовим призначенням та самовільне зайняття додаткової території, у той час, як в акті від 07.02.2018 № 18-0163-03, в якому також підтверджується факт наявності котловану в межах тих самих земельних ділянок, зазначено про відсутність порушень земельного законодавства.

Факт зазначення відповідних відомостей в актах від 07.02.2018 № 18-0163-03 та 22.06.2018 № 18-0943-03 підтверджується копіями відповідних актів наявних в матеріалах справи. При цьому з фотографій, які було зроблено під час складання акту від 07.02.2018 №18-0163-03 чітко вбачається, що розмір наявного котловану не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Обстеження земельних ділянок за результатами якого було складено акт від 07.02.2018 № 18-0163-03 було проведено на підставі запиту Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 16.01.2018 № 102/02/39-405 (вх. від 19.01.2018 № 057/842), в якому останньою було вказано про те, що під час виїзного обстеження території Деснянського району міста Києва з розгляду питань функціонування об'єктів інфраструктури та санітарного стану від 10.01.2018 було виявлено виконання робіт з влаштування котловану для подальшого будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 у зв'язку з чим викладено прохання провести відповідну перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки та законності проведення будівельних робіт та перевірку щодо дотримання меж червоних ліній при розміщенні автостоянки на АДРЕСА_2.

Таким чином зазначеними документами підтверджується факт того, що у позивача станом на момент складання акту від 07.02.2018 № 18-0163-03 були наявні правові підстави для висновку про те, що земельні ділянки за результатами обстеження яких складено зазначений акт використовуються з порушенням установлених законодавством вимог, а висновки акту щодо того, що при використанні земельних ділянок порушення вимог земельного законодавства не виявлено не відповідають дійсності.

Відповідно до пункту 2 Посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського районного управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженої Директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.05.2015 заступник начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського районного управління землеустрою та моніторингу земель повинен, зокрема:

- виявляти землі, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням установлених законодавством вимог, проводити відповідні перевірки (обстеження) земельних ділянок в межах відповідного району з метою виконання своїх функціональних обов'язків;

- в межах своєї компетенції готувати пропозиції щодо направлення матеріалів про порушення земельного законодавства в правоохоронні органи (прокуратуру, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України) та інші контролюючі органи міста;

- готувати пропозиції для прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Пунктом 3 вказаної посадової інструкції встановлено, що заступник начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського районного управління землеустрою та моніторингу земель має право, зокрема:

- давати у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання власниками землі і землекористувачами вказівки, попередження з питань використання і охорони земель;

- вносити на розгляд керівництва Департаменту пропозиції щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення ви використання земельної громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

- готувати матеріали та пропозиції на розгляд заступника директора Департаменту та начальника управління землеустрою та моніторингу земель щодо припинення права користування земельними ділянками (розірвання договорів оренди, відмови в поновленні договорів оренди) у випадках використання земель не за цільовим призначенням та невикористанням їх у терміни, передбачені законодавством.

Таким чином Посадовою інструкцією заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та моніторингу земель Деснянського районного управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженої Директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.05.2015 чітко передбачено обов'язок щодо виявлення земель, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням установлених законодавством вимог, підготовки пропозицій щодо направлення матеріалів про порушення земельного законодавства в правоохоронні органи та інші контролюючі органи міста та надано відповідні повноваження.

Отже, позивач за результатами ознайомлення з актом обстеження земельної ділянки від 07.02.2018 № 18-0163-03 мав підготувати пропозицій щодо направлення матеріалів про порушення земельного законодавства в правоохоронні органи та інші контролюючі органи міста, надати обов'язкові для виконання власниками землі і землекористувачами вказівки, попередження з питань використання і охорони земель, підготувати матеріали та пропозиції на розгляд заступника директора Департаменту та начальника управління землеустрою та моніторингу земель щодо припинення права користування земельними ділянками (розірвання договорів оренди, відмови в поновленні договорів оренди) обстеження яких було проведено.

Факт того, що відповідачем вказаних дій вчинено не було сторонами не заперечується та позивачем на підтвердження факту їх вчинення суду доказів надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Посилання позивача на складання ним листа від 12.02.2018 № 057023-3151 адресованого Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації, як на виконання покладених на нього обов'язків за результатами розгляду акту обстеження земельної ділянки від 07.02.2018 № 18-0163-03 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що вказаним листом було лише направлено зазначений акт та він не містить жодних даних щодо виявлення за результатами обстеження земельної ділянки порушення вимог земельного законодавства.

З аналізу тексту Присяги державного службовця, викладеного у статті 36 Закону України «Про державну службу», вбачається, що під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Факт того, що невиконання позивачем покладених на нього обов'язків після ознайомлення з актом від 07.02.2018 № 18-0163-03 призвело до підриву довіри до приниження авторитету державних органів підтверджується наданими відповідачем суду численними зверненнями щодо законності здійснення будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 та публікаціями.

Таким чином у дисциплінарної комісії були наявні правові підстави для висновку щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця видом дисциплінарного стягнення за яке, зокрема є звільнення з посади державної служби.

Щодо посилань позивача на порушення вимог чинного законодавства при проведенні реорганізації відповідача 1 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивача було звільнено наказом від 02.11.2018 № 517к з займаної ним посади за порушення Присяги державного службовця, а не у зв'язку зі скороченням штатів чи реорганізацією відповідача1, при цьому дії/рішення щодо реорганізації відповідача1 позивачем в рамках даної справи не оскаржуються, з огляду на що у суду відсутні підстав для надання їй правової оцінки.

Посилання позивача на необґрунтованість висновків дисциплінарної комісії щодо встановлення наявності обставин, що свідчать про можливість вчинення позивачем корупційного діяння, не приймаються судом до уваги та не підлягають дослідженню в рамках даної справи з огляду на те, що вказані висновки стали підставою для направлення відповідних матеріалів до Управління захисту економіки в місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України, у той час, як відповідні дії позивачем не оскаржуються.

Необґрунтованість посилань позивача на факт того, що його було звільнено під час перебування його на лікарняному, зумовлюється тим, що хоча лікарняний виписаний 02.11.2018 водночас ним визнається факт того, що 02.11.2018 він перебував на робочому місці. Докази на підтвердження факту видання наказу від 02.11.2018 № 517к після закінчення робочого часу в матеріалах справи відсутні.

Посилання позивача на те, що в нього не було відібрано пояснення та його не було ознайомлено з дисциплінарної справою, з висновком дисциплінарної комісії та наказом про звільнення спростовуються наявними в матеріалах справи копіями акту від 02.11.2018 щодо відмови позивачам надати пояснення стосовно складних актів обстеження від 07.02.2018 та від 22.06.2018 земельної ділянки № 18-0163-03 та № 18-0943-03 та акту від 02.11.2018 щодо відмови позивача ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження факт звернення до секретаря дисциплінарної комісії з письмовою заявою щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідача 1 були наявні правові підстави для звільнення позивача з посади за порушення Присяги державного службовця та видання оскаржуваного наказу.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

В позовній заяві датою її підписання зазначено 06.12.2018 та на адресу суду направлено 06.12.2018.

Таким чином станом на момент звернення позивача з позовом до суд строк на виконання вимоги від 28.11.2018 № 17 наданої відповідачу 1 не закінчився, а отже відсутні підстав для висновку про наявність станом на 06.12.2018 порушеного права позивача та допущення відповідачами бездіяльності щодо невиконання вимоги від 28.11.2018 № 17.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа