Ухвала суду № 81532919, 06.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 травня 2019 року м. Київ № 855/94/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід головуючого судді Катющенка В.П. в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1доКандидата на пост Президента України ОСОБА_2про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 до Кандидата на пост Президента України ОСОБА_2, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо не перевірки викладених фактів у заяві ОСОБА_1 від 13.02.2019 та не прийняття рішення по цій заяві і зобов'язати відповідача розглянути заяву від 13.02.2019 відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян";

- визнати протиправною бездіяльність кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2019 у встановлений законом строк і зобов'язати відповідача розглянути заяву від 27.02.2019 невідкладно відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян".

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) 15.04.2019 позивач подала заяву про відвід судді по справі № 855/94/19 - Катющенку В.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 визнано заявлений позивачем відвід судді Катющенку В.П. - необґрунтованим. Зупинено провадження в адміністративній справі № 855/94/19 до вирішення питання про відвід судді. Передано заяву про відвід судді Катющенку В.П. для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішення питання про відвід судді Катющенку В.П. здійснюється суддею Григоровичем П.О., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 855/94/19 і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із приписами частини восьмої та частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд, ознайомившись із заявою представника позивача про відвід судді Катющенку В.П., встановив, що вона обґрунтована тим, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки останній ігнорує чинне законодавство, яке є підставою для розгляду справи під час виборчого процесу та захисту виборчих прав, зокрема: частину другу статті 58 Закону України "Про вибори Президента України", статтю 2, частини другу, сьому статті 276 Кодексу адміністративного судочинства України; пункт 7 статті 129 Конституції України. Звертає увагу, що суддя Катющенко В.П. під час виборчого процесу не розглянув дану справу, у якій сторонами є виборець та кандидат на пост президента України. Як стверджує позивач, вказані обставини викликають сумнів у неупередженості судді Катющенка В.П.

Разом з тим, вивчивши заяву позивача, судом встановлено, що остання обґрунтована фактично незгодою позивача з призначенням даної справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, позаяк позивач переконана, що вказаний спір виник між суб'єктами виборчого процесу, відповідно, розгляд даної справи необхідно здійснювати за правилами, встановленими статтею 276 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані обставини, на думку позивача, є порушенням норм процесуального права та свідчить про упередженість судді Катющенка В.П. під час розгляду даної справи.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Отже, враховуючи європейську судову практику та обставини, викладені у заяві про відвід судді Катющенку В.П., суд дійшов висновку, що твердження позивача про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Катющенка В.П. є власним судженням позивача, яке не ґрунтується на будь-яких об`єктивних та належних доказах, що не може свідчити про наявність підстав для відводу судді, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Катющенку В.П. у справі № 855/94/19.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід судді Катющенку В.П. від розгляду адміністративної справи № 855/94/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.О. Григорович