Рішення № 81532020, 26.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2019 р. справа № 300/589/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі Щекінгазенергосервіс ГП "Газенергосервіс" до страхового стажу при призначенні пенсії та зобов'язання зарахувати такий період роботи до страхового стажу при призначенні пенсії, провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу, з дня призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, при наявності запису про роботу у трудовій книжці протиправно відмовив у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу для обчислення пенсії. Зазначив, що відповідач при первинному зверненні за призначенням пенсії не повідомив письмово позивача про необхідність подання додаткових документів за період 1992-1994, не вжив відповідних заходів щодо їх витребування. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.04.2019, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити. У відзиві на позов зазначив, що записи у трудовій книжці позивача за 1992- 1994 неправильно пронумеровані, є виправлення, нечіткий відтиск печатки, а тому підстав для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу немає. Окрім цього, звернув увагу суду на пропущення позивачем строку звернення до суду. Надав суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Також позивачем надано суду відповідь на відзив, а позивачем - заперечення.

У відповідності до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи у справах, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, з 21.10.2014 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком №2), страховий стаж роботи становить 13 років 2 місяці 27 днів.

Період роботи позивача з 02.01.1992 по 01.11.1994 на посаді слюсаря 4 розряду по ремонту та обслуговуванню технологічних установок в Філіалі «Щекінгазенергосервіс», запис про який міститься в трудовій книжці, до розрахунку страхового стажу не зараховано, що підтверджується розрахунком стажу, поданого відповідачем.

22.02.2019, за наслідками розгляду заяви позивача щодо зарахування до стажу період роботи за 1992-1994 р., відповідачем повідомлено, що необхідно надати підтверджуючі довідки про стаж роботи, так як у трудовій книжці записи про стаж роботи неправильно пронумеровані, є виправлення та нечіткий відтиск печатки, про що позивача повідомлялось при первинному зверненні за призначенням пенсії 12.01.2014. Однак підтверджуючих довідок позивач не надав, отже підстав для зарахування даного стажу роботи немає (а.с. 13).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до положень частин 2, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до трудового стажу зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162. 2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".

Як слідує із запису трудової книжки за №24 (який містить виправлення саме в порядковому номері запису («24»), позивач:

- 02.01.1992 прийнятий Філіал «Щекінгазенергосервіс» ГП «Газенергосервіс» в порядку переведення із Октябрського РНУ, на посаду слюсаря 4 розряду по ремонту і обслуговуванню технологічних установок діючих цехах ГПЗ, наказ №1/к від 02.01.1992 (а.с.20).

- згідно наказу №1 від 13.07.1993 Філіал «Щекінгазенергосервіс» перейменовано в фірму «Щекінгазенергосервіс» (а.с.20).

Вказані записи трудової книжки містяться на аркуші 13 трудової книжки «Відомості про роботу», при цьому перекреслено штамп, що відображає назву підприємства.

Згідно запису трудової книжки, що міститься на аркуші 26 трудової книжки позивачу присвоєно 5 розряд слюсаря по ремонту і обслуговуванню технологічного устаткування (наказ №37-к від 01.07.1994) (а.с.25).

На аркуші 29 трудової книжки міститься запис про звільнення позивача з зазначеного підприємства в порядку переведення до ЗАТ «Спільний науково-виробничий комплекс «ПСУЛ» (наказ №54-к від 24.10.1994) (а.с.26). Міститься відбиток печатки та підпис старшого інспектора по кадрах.

Таким чином, судом встановлено, що запис про період роботи позивача з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі «Щекінгазенергосервіс», зазначений у трудовій книжці, не містить жодних виправлень. При цьому, судом встановлено, що містяться виправлення тільки в номері запису, здійсненого інспектором по кадрах, а саме № «24», перекреслено штамп, що відображає назву підприємства (натомість міститься інший штамп), та запис про звільнення записаний на аркуші «28» трудової книжки, коли запис про прийом на роботу вказаний на аркуші «12».

Суд зазначає, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції, запис в трудовій книжці про роботу позивача в період з 02.01.1992 по 01.11.1994 відповідає вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містить чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи за переведенням позивача, номери наказів та їх дати, посаду на якій працював позивач та відбиток печатки підприємства при прийнятті та звільненні з роботи, а виправлення в номері за порядком запису трудової книжки, нечіткий відтиск печатки, та перекреслення штампу підприємства, що відображає назву підприємства, при наявності іншого штампу, не є виправленнями щодо періоду роботи позивача.

А тому, твердження відповідача про наявність таких недоліків як підстави для не зарахування періоду роботи до страхового стажу, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

На переконання суду відповідачем порушено порядок призначення пенсії в частині неповідомлення письмово позивача про необхідність подання додаткових документів для підтвердження стажу при первинному зверненні за призначенням пенсії, в розписці - повідомленні від 12.01.2014 не міститься підпису позивача про ознайомлення, відповідних доказів суду не надано. При цьому, позивач стверджує, що йому не було повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідачем не доведено суду правомірності не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі Щекінгазенергосервіс ГП «Газенергосервіс».

З огляду на викладене, суд вважає що період роботи позивача з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі «Щекінгазенергосервіс» ГП «Газенергосервіс» підлягає зарахуванню до загального страхового стажу для призначення пенсії по віку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд звертає увагу на помилковість доводів представника відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки такі доводи є непідтвердженими належними і допустимими доказами.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно квитанції № 0.0.1295996670.1 від 15.03.2019.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі Щекінгазенергосервіс ГП «Газенергосервіс» до страхового стажу при призначенні пенсії.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.01.1992 по 01.11.1994 в Філіалі Щекінгазенергосервіс ГП «Газенергосервіс» до страхового стажу та провести з дня призначення перерахунок пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка 3, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78405) 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.