Рішення № 81530250, 06.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2019Справа № 910/1618/19Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом до третя особаМіністерства оборони України Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ-СОЛЮШНС"про стягнення 68 313, 89 грн. Суддя Підченко Ю.О.Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (надалі - позивач, МОУ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (надалі - відповідач) про стягнення 68 313, 89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ-СОЛЮШНС" було поставлено товар за договором № 308/18/36 про закупівлю за державні кошти від 11.06.2018, який укладений між останнім та МОУ з пропуском строку поставки, а відтак відповідач, як гарант зазначеного Товариства за банківською гарантією №3210-18 від 29.05.2018, зобов'язаний сплатити на користь позивача суму банківської гарантії.

Поряд із тим, у позовній заяви наявне клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТІ-СОЛЮШНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ-СОЛЮШНС" (надалі - третя особа).

11.03.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що третьою особою в повному обсязі виконані зобов'язання за договором № 308/18/36 про закупівлі за державні кошти від 11.06.2018, в тому числі - сплачено пеню за несвоєчасну оплату товару, а відтак - позивачеві було обґрунтовано відмовлено у виплаті суми банківської гарантії та у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

13.03.2019 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, у якій третя особа також зазначила про повне виконання зі свого боку зобов'язань за договором № 308/18/36 про закупівлі за державні кошти від 11.06.2018, а також вказує на те, що до вимоги позивача про сплату банківської гарантії не надано доказів на підтвердження повноважень особи що її підписала.

Також, разом із зазначеними поясненнями від третьої особи до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому третя особа просить суд витребувати у позивача належним чином завірені документи, якими підтверджуються повноваження начальника військ зв'язку Збройних сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних сил України генерала-майора Рапка В.В. на підписання вимоги про сплату суми банківської гарантії № 308/9/279 від 09.01.2019 на адресу відповідача за неналежне виконання третьою особою своїх зобов'язань за договором про закупівлю за державні кошти № 308/18/36 від 11.06.2018, мотивоване тим, що позивачем до вказаної вимоги про сплату суми банківської гарантії не надано доказів на підтвердження повноважень вказаної особи.

За приписом ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Разом із тим, оскільки приписами ст. 563 Цивільного кодексу України та Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, а також гарантією №3210-18 від 29.05.2018 не передбачено умови про додання до вимоги за гарантією документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала гарантію, суд приходить до висновку про те, що дослідження обставини щодо наявності повноважень начальника військ зв'язку Збройних сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних сил України генерала-майора Рапка В.В. на підписання вимоги про сплату суми банківської гарантії не входить до предмету доказування у даній справі, а відтак, у задоволенні вказаного клопотання третьої особи про витребування доказів слід відмовити за необґрунтованістю.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Так, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 між Міністерством оборони України (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ-СОЛЮШНС" (за договором - Постачальник) укладено договір про закупівлю за державні кошти №308/18/36 на поставку товару (надалі - Договір), за умовами якого (п. 1.1 Договору) Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товари в асортименті, кількості та за цінами зазначеними у Специфікації товарів (далі - Специфікація), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (Додаток), а Замовник прийняти і оплатити такі товари.

За умовами п. 5.1 Договору поставка товару повинна здійснитися до 31.10.2018 у кількості відповідно до Специфікації товарів до Договору на загальну суму 2 277 129,60 грн.

Згідно п. 7.3. Договору, за порушення строків поставки Товарів, Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості товарів, стосовно яких допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення.

Поряд із тим, відповідно до п. 11.1 Договору, Постачальник забезпечив виконання зобов'язань за Договором шляхом надання Банківської гарантії № 3210-18 від 30.05.2018 на суму 68 313,89 грн акціонерним товариством "Банк Альянс".

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поряд із тим, частиною ч. 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З наведеного випливає, що способи забезпечення виконання зобов'язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов'язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов'язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії. Способи забезпечення зобов'язань - це встановлені законом чи договором забезпечувальні засоби майнового характеру, що існують, як правило, у вигляді акцесорних зобов'язань, які спрямовані на стимулювання боржника до здійснення виконання та/або іншим чином гарантують захист майнового інтересу кредитора у разі неспроможності боржника. Тобто, неустойка та гарантія за своєю правовою природою є різними видами забезпечення виконання зобов'язання та при цьому, законодавством не передбачено обмежень щодо застосування різних способів забезпечення одного і того ж зобов'язання.

За приписами с. 564 ЦК України, після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Так, як вбачається з акту приймання-передачі № 2149 від 24.10.2018 та видаткової накладної № 328 від 24.10.2018 та про що не заперечується Сторонами, станом на 31.10.2018 третьою особою було поставлено товар на суму 1 366 272,00 грн., та водночас, із акту приймання-передачі № 2344 від 21.11.2018 та видаткової накладної № 353 від 21.11.2018, вбачається, що товар на суму 910 857,60 грн. було поставлено третьою особою позивачеві із простроченням строку поставки - 21.11.2018.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 11.1 Договору, а також на виконання укладеного між відповідачем та третьою особою договором гарантії № 3210-18 від 29.05.2018, відповідач забезпечив виконання зобов'язань третьої особи за договором про закупівлю за державні кошти №308/18/36 від 11.06.2018, шляхом надання відповідачем банківської гарантії № 3210-18 від 30.05.2018 на суму 68 313,89 грн., бенефіціаром за даною гарантією зазначено МОУ та при цьому у даній гарантії містяться наступні умови: «Наш клієнт, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙТІ-СОЛЮШПС» (далі у тексті - «Принципал»), місцезнаходження якого: Україна, 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2А, Код за ЄДРПОУ 38239436, проінформував нас, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК АЛЬЯНС» ідентифікаційний код юридичної особи 14360506, код банку 300119 (далі у тексті - «Гарант»), створене відповідно до законодавства України, і зареєстрований офіс якого знаходиться за адресою: Україна, м. Київ. вул. Січових Стрільців, буд. 50. про те, що між Вами, Міністерство оборони України, Ідентифікаційний код юридичної особи: 00034022 (надалі - «Бепефіціар»), та Принципалом буде укладено Договір на закупівлю: локальних мереж (32410000-0) (маршрутизатори) (надалі - «Договір»), згідно з Витягу з протоколу розгляду тендерної пропозиції учасника відкритих торгів, визначення переможця та наміру укладання договору на закупівлю локальних мереж (32410000-0) (маршрутизатори) № 75/277/2 від 25.05.2018 року (ідентифікатор закупівлі UА-2018-05-04-002158-а), та що умовами Договору вимагається видача Гарантії. Враховуючи це. Гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити Вам будь-яку суму в межах загальної суми цієї Гарантії, то складає 68 313,89 грн, (шістдесят вісім тисяч триста (тринадцять гривень 89 копійок), протягом п'яти банківських днів після дня отримання від Вас оригіналу Вашої належно оформленої письмової вимоги (далі у тексті - «Вимога»), яка буде містити Ваше твердження, що Принципал частково або повністю не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов'язання щодо постачання товару стосовно якості, кількості, асортименту та строків за Договором. Ваша письмова вимога повинна бути відправлена на поштову адресу Гаранта: Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50. Сума цієї гарантії буде автоматично зменшуватись на всі суми, що виплачені Вам Гарантом за цією гарантією Зобов'язання Гаранта за цією Гарантією припиняються на підставі:

1) сплати Бенефіціару суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку, на який видана Гарантія;

3) відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією. Ця гарантія є чинною з дати її складання. Термін дії цієї гарантії минає «01» лютого 2019 року включно. Будь-яка Вимога за цією гарантією повинна бути отримана Гарантом не пізніше зазначеної дати. Передання прав за цією гарантією можливе тільки за попередньою письмовою згодою Гаранта. Внесення змін до умов Гарантії (у разі потреби) можливе лише за умови письмового погодженням із Бенефіціаром тау порядку, передбаченому законодавством України. Ця гарантія підпорядковується законодавству України, Усі спори і розбіжності, що випливають з цієї гарантії, розглядаються в господарському суді відповідно до підсудності встановленої законодавством України.».

Як вбачається з вимоги позивача №308/9/279 від 09.01.2019, копія якої міститься в матеріалах справи, останній звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією №3210-18 від 30.05.2018 в сумі 68 313,89 грн. у зв'язку із тим, що третьою особою були порушені строки поставки товару за Договором та у відповідь на дану вимогу позивача, відповідач у листі від 23.01.2019 № 05/04-211 відмовився виконувати свої зобов'язання за гарантією.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач та третя особа вказують на те, що у зв'язку із несвоєчасною поставкою товару за Договором, позивач листом від 26.11.2018 пред'явив третій особі вимогу про сплату пені за прострочку поставки товару та 26.12.2018 третя особа добровільно та добросовісно сплатила на користь позивача 76 347,32 грн. в рахунок оплати пені за прострочку поставки товару, що підтверджується платіжним дорученням № 3732 від 26.11.2018., а відтак - станом на 26.11.2018 третя особа повністю виконала свої зобов'язання за Договором, а саме - поставила товар та сплатила неустойку за порушення строків його поставки.

Разом з тим, як вбачається із умов банківської гарантії № 3210-18 від 30.05.2018, умовою виплати суми гарантії позивачеві є, зокрема, часткове або повне невиконання третьою особою зобов'язань щодо постачання товару за Договором стосовно строків.

При цьому, третьою особою було допущене прострочення строку поставки товару за Договором, що з огляду зазначені вище приписи законодавства та умови Договору є порушенням умов даного Договору.

Відтак, твердження відповідача та третьої особи про те, що сплата третьою особою на користь позивача 76 347,32 грн. в рахунок оплати пені за прострочку поставки товару свідчить про належне виконання третьою особою взятих на себе, як на постачальника, зобов'язань зі своєчасної поставки товару за договором № 308/18/36 про закупівлю за державні кошти від 11.06.2018 та, про твердження про те що дана обставина є підставою для відмови у виплаті відповідачем на користь позивача грошових коштів в сумі 68 313,89 грн. за банківською гарантією №3210-18 від 30.05.2018 є необґрунтованими.

Між тим, статтею 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Частинами 1, 2, 3 ст. 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов Гарантії та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Проте, щодо обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Згідно з п. 1 гл. 2 р. III Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №639), у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Як відзначалось судом, відповідно до п. 2 р. І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гаранту разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Тобто, вказане положення також не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Таким чином, з огляду на зміст гарантії №3210-18 від 30.05.2018, в сукупності зі ст. 563 ЦК України та вказаним Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, вбачається, що даною гарантією не було передбачено додання до вимоги за гарантією документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала гарантію, а відтак, твердження третьої особи про те, що позивачем не підтверджено наявності повноважень начальника військ зв'язку Збройних сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних сил України генерала-майора Рапка В.В. на підписання вимоги про сплату суми банківської гарантії, яке третя особа наводить в якості доводів щодо правомірності відмови відповідача у сплаті на користь позивача суми банківської гарантії, не приймаються судом.

Доказів сплати грошових коштів в сумі за банківською гарантією №3210-18 від 29.05.2018 відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача щодо своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати суми банківської гарантії, за захистом яких останній звернувся до суду - порушені відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 68 313, 89 грн. є обґрунтованими, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 546, 549, 560, 563, 564 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 200 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 14360506) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022) грошові кошти в сумі 68 313, 89 грн. та судовий збір в сумі 1 921,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.05.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко