Рішення № 81529966, 25.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/32/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 Справа № 908/393/19

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (93404, Луганська область, Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 2, код ЄДРПОУ 02909931) в інтересах держави в особі:

позивача-1: Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Банкова, 2, код ЄДРПОУ 02142023)

позивача-2: Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Банкова, 1, код ЄДРПОУ 04051520)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Яммін Світлани Олександрівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення суми 22 523,65 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

прокурор: Маруєва Т.В., довіреність № 01/110-748/вих19 від 21.03.2019;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі: позивача-1 - Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, позивач-2 - Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, до відповідача: Фізичної особи-підприємця Яммін Світлани Олександрівни, про стягнення з ФОП Яммін С.О. на користь Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області загальної суми 22 523,65 грн., яка складається з: попередньої оплати в розмірі 30 % від загальної суми договору - 16675,51 грн., пені за невиконання в строк зобов'язання - 1957,20 грн., штрафу за прострочення поставки товару - 3890,95 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/393/19, присвоєний номер провадження 9/32/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.03.2019. Ухвалою суду від 26.03.2019 розгляд справи відкладено на 25.04.2019.

25.04.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано, зокрема, наступним. На підставі договору купівлі-продажу № 137 від 03.09.2018, укладеного між відділом освіти Кремінської РДА та Фізичною особою - підприємцем Яммін С.О., на умовах 30% попередньої оплати від загальної суми договору та виставленого ФОП Яммін С.О. рахунку-фактури № 46 від 03.09.2018 було перераховано авансовий платіж за обладнання в розмірі 16675,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 07.09.2018. Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 договору постачальник зобов'язаний був повністю поставити товар відповідно до Специфікації до 15.10.2018. Однак, в обумовлений договором строк товар поставлено не було, у зв'язку з чим ФОП Яммін С.О. за адресою її місцезнаходження направлялися претензії щодо невиконання умов договору, з вимогою про повернення перерахованої суми авансу й підписання додаткової угоди про розірвання договору, які не були нею отримані та повернуті за закінченням терміну зберігання. Товар відповідачем поставлений так і не був. В пункті 7.2 договору встановлено штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо закупівлі товарів за бюджетні кошти, згідно з яким постачальник сплачує замовнику пеню за кожний день прострочення поставки товару та додатково штраф за прострочення поставки понад 30 днів. На підставі викладеного, відповідачу були також нараховані пеня та штраф. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 599, 610, 611, 629, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 1, 2, 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації, ст.ст. 7, 13, 22 Бюджетного кодексу України, ст.ст.23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України.

Позивачі 1, 2 участь своїх представників в судових засіданнях не забезпечили.

08.04.2019 від позивача-1 надійшла заява, за змістом якої, позивач-1 підтримує позовні вимоги Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави, а також просить розглянути справу без його участі.

08.04.2019 від позивача-2 також надійшла заява, відповідно до якої останній підтримує позов заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в повному обсязі, просить його задовольнити та розглядати справу без участі позивача-2.

Відповідач відзив на позов суду не надав, в судові засідання за викликом не з'являвся, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись судом на адресу, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, та були повернуті на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) і повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення. Вказане свідчить, що судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, оголошення з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 25.04.2019, додатково розміщено судом 09.04.2019 на офіційному сайті судової влади України.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 1, п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу по суті за відсутністю відповідача.

На підставі викладеного, суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутністю позивачів за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2018 між Відділом освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (Замовник, позивач-1 у справі) та Фізичною особою-підприємцем Яммін Світланою Олександрівною (Постачальник, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 137, згідно з яким Постачальник зобов'язався у 2018 році поставити замовникові товар, найменування, вартість якого визначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити товар. Ціна договору становить 55585,00 грн. без ПДВ (п.п. 1.1, 3.1 договору).

У підписаній сторонами договору Специфікації (додаток №1 до договору) визначені найменування, кількість та ціна товару, загальною вартістю 55585,00 грн. без ПДВ.

За змістом п. 4.1 договору оплата товару Замовником здійснюється шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України за реквізитами Постачальника, в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 30% (16675,50 грн.) від загальної суми договору.

З розділу V договору слідує, що Постачальник поставляє Замовнику товар відповідно до Специфікації та заявок Замовника. Товар повинен бути повністю поставлений Замовнику до 15.10.2018. Перехід права власності відбувається в момент його отримання Замовником, приймання товару проводиться згідно з товаросупроводжувальними документами.

В п. 6.3.1 договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що згідно з умовами договору № 137 від 03.09.2018 та на підставі виставленого ФОП Яммін С.О. рахунку-фактури № 46 від 03.09.2018 відділом освіти Кремінської РДА за платіжним дорученням № 1 від 07.09.2018 було перераховано на рахунок відповідача суму авансового платежу за обладнання в розмірі 16675,50 грн. без ПДВ.

Проте, товар в установлений договором строк відповідачем поставлений не був.

Відділом освіти Кремінської РДА 01.11.2018 та 07.12.2018 на адресу ФОП Яммін С.О. направлялися претензії щодо виконання належним чином умов договору, перерахування на рахунок відділу освіти раніше сплачені кошти авансу. Вказані претензії були повернуті адресанту за закінченням терміну зберігання.

Відповідач поставку товару згідно з договором не здійснив, суму попередньої оплати не повернув, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом в інтересах держави. При цьому, прокурор зазначив, що перераховані відділом освіти Кремінської РДА за договором купівлі-продажу грошові кошти є бюджетними коштами, неефективне використання та неповернення яких розпоряднику порушує матеріальні інтереси держави, створює загрозу її економічній безпеці, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів. Позивачами, які є уповноваженими особами у спірних відносинах не вижито заходів до повернення коштів у судовому порядку, що стало підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядника бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

За змістом п.п. 4, 7 ст. 22 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Згідно з п.п. 6, 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основну вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів (далі - розпорядники) За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.

Відповідно до змісту ст.ст. 1, 2, 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основним завданням місцевої державної адміністрації є забезпечення підготовки та виконання відповідних бюджетів. Місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організації освіти.

Згідно з Положення відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації, відділ освіти є структурним підрозділом районної державної адміністрації, який утворюється її головою, та підпорядковується йому, а також підзвітний та підконтрольний департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації. Статус відділу освіти, як юридичної особи публічного права визначається головою Кремінської районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України). Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 52 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

За змістом ч. 4 ст. 9, ч. 1 ст. 11, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про фізичну особу - підприємця: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта; місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем); види діяльності; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі. Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі здійснюється за заявою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних)

Згідно з положеннями ст. 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації фізичної особи - підприємця.

Так, відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру адресою місцезнаходження фізичної особи - підприємця Яммін Світлани Олександрівни, запис про проведення держреєстрації якої внесено 27.09.2017, є: АДРЕСА_1, записів щодо зміни місцезнаходження або припинення підприємницької діяльності станом на час розгляду справи не вносилися. За вищевказаною адресою відповідачу прокурором направлялася копія позовної заяви з додатками, а також судом ухвали про відкриття провадження у справі, призначення судового засідання з розгляду справи та про відкладення.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки товару у встановлений строк або повернення позивачу-1 перерахованої суми попередньої оплати не надав.

Негативні наслідки за ухилення від виконання обов'язків, покладених на відповідача у відповідності до чинного законодавства та умов договору, а також пов'язані із відсутністю суб'єкта підприємницької діяльності за вказаною зареєстрованою адресою місцезнаходження та неотриманням ним поштової кореспонденції, що направляється за вказаною адресою, покладаються на відповідача та не звільняють його від відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Згідно з приписами ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, враховуючи докази, надані прокурором до матеріалів справи, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача-1 суми 16675,50 грн. попередньої оплати обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пунктах 7.1, 7.2 договору купівлі-продажу встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань щодо закупівлі товарів за бюджетні кошти, Постачальник сплачує Замовнику за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки поставки, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Факт порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару у визначений договором строк є доведеним та відповідачем не спростований.

Судом перевірено наведений у позовній заяві прокурора розрахунки пені, нарахованої за період з 16.10.2018 по 11.02.2019, та штрафу, і встановлено, що розрахунки здійснені вірно, тому, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача-1 суми 1957,20 грн. пені та суми 3890,95 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Суд звертає увагу, що 27.04.2019 - припав на вихідний день, 28.04.2019-01.05.2019 - святкові та неробочі дні, в період з 02.05.2019 по 03.05.2019 суддя перебувала у відпустці, 04.05.2019-05.05.2019 -вихідні. У зв'язку з чим, повний текст рішення складено та підписано 06.05.2019.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яммін Світлани Олександрівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Банкова, 2, код ЄДРПОУ 02142023) суму 16675 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 50 коп. попередньої оплати, суму 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 20 коп. пені та суму 3890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 95 коп. штрафу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яммін Світлани Олександрівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь прокуратури Луганської області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. 8 березня, 2, р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С.Боєва