Ухвала суду № 81525982, 03.05.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1113/18

6/703/73/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла подання державного виконавця Смілянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

встановив:

До суду надійшло подання державного виконавця Смілянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 703/1113/18 від 8 листопада 2018 року, відносно боржника ОСОБА_2, про стягнення на корисить АТ КБ «Приват банк» боргу в сумі 20936 грн. 92 коп..

28 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57804963, про що повідомлено боржнику у визначеному законодавством порядку, однак рішення суду не виконується. Таким чином, боржник рішення суду не виконує, ухиляється від виконання зобов’язань. На підставі викладеного державний виконавець просить суд постановити ухвалу, якою тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Державний виконавець Смілянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

Відповідно до чю 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

8 листопада 2018 року, Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, видано виконавчий лист № 703/1113/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Приват банк» боргу в сумі 20936 грн. 92 коп..

28 листопада 2018 року, на підставі вище вказаного виконавчого листа, відкрито виконавче провадження АСВП № 57804963. Зазначене виконавче провадження було відкрито державним виконавцем: Бабіченко І.Л..

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

За таких обставин, право на звернення з даним поданням має саме вище вказаний державний виконавець.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

В розумінні пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», ухиленням, є навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов'язків за рішенням суду, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання та є підставою про застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Приймаючи до уваги узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного Суду, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Наявність у боржника невиконаних зобов'язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення частини 3 статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Факт направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику до державного виконавця, не може свідчити про ухилення від виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, оскільки його підписи про їх отримання відсутні.

Крім того, державним виконавцем у своєму поданні не доведено факт своєчасної обізнаності ОСОБА_2 з потребою в наданні декларації про доходи та майно.

В матеріалах справи містяться лише підтвердження про направлення боржнику кореспонденції, але доказів того, що останній її отримував немає.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили факт умисного ухилення боржника, від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що подання необґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 258, 259, 260, 261, 441 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні подання державного виконавця Смілянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: В.О. Прилуцький