Ухвала суду № 81514596, 03.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

03 травня 2019 року м. Київ № 640/7586/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" до Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому позивач просить визнати протиправним виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно записів про право власності позивача на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою - м.Київ, провулок Рильській, 6, та земельної ділянки за вказаною адресою.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача внести зазначені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником вищезазначеного об'єкту нерухомого майна та земельної ділянки, проте, позивачу стало відомо про зникнення з Державного реєстру записів про право власності позивача, при цьому жодних правочинів щодо належного майна позивачем не було вчинено.

До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

"Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017. "

Мотивом даної заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до наслідків, які унеможливлять виконання рішення суду про відновлення запису про право власності позивача на майно. Також позивач посилається на явну незаконність дій (бездіяльності) відповідача щодо спотворення даних Державного реєстру.

Розглядаючи клопотання суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваних дій (бездіяльності) буде встановлюватися судом в межах даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що виконання останніх до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому суд погоджується з посиланнями позивача на те, що можливе спотворення даних про права позивача, без внесення даних про перехід права та підстав такого переходу, є можливим свідченням очевидної протиправності дій відповідача, або його бездіяльності стосовно дій інших осіб.

Суд зазначає, що дані припущення є підставою для застосування заходів забезпечення позову, проте, можуть бути спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Організаційну систему державної реєстрації становлять суб'єкти з числа визначених у ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До суб'єктів державної реєстрації відносяться як відповідач так і інші особи наділені повноваженнями у сфері державної реєстрації прав, коло яких охоплюється їх приналежністю до визначених законом суб'єктів та органів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Забезпечення позову шляхом запровадження заборони на вчинення реєстраційних дій щодо майна всім суб'єктам та органам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є ефективним заходом з огляду на те, що відповідні реєстраційні дії можуть бути вичинені будь - якою особою з числа осіб, які відносяться законом до суб'єктів та органів державної реєстрації.

Суд, дослідивши позовну заяву та додані матеріали вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є частково співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Натомість вимоги позивача про заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна судом вбачаються такими, що не пов'язані з предметом даного позову.

Керуючись положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

3. В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

5. Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 3 травня 2022 року.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (м.Київ, провулок Рильський, будинок 6, ідентифікаційний код 38290817), а боржником - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, 4, ідентифікаційний код 39787008).

7. Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

8. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян