Рішення № 81514327, 02.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2019 року № 826/11109/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2017 року №

UA 100110/2017/000613/2,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2017 року № UA 100110/2017/000613/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

В зв'язку з набранням 15 грудня 2017 року чинності Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, ухвалою від 30.01.2018 вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 826/11109/17 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Роз'яснено учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2017 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000613/2, яким митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено за митними деклараціями від 24.06.2017 №UA408150/2017/7416, від 07.04.2017 № UA100070/2017/198688.

Підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення.

Так, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зокрема, відповідно до додатку від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10, умови поставки товару повинні бути на умовах Інкотермс-2010 DAP-склад покупця, згідно інвойсу на поставку від 21.04.2017 №41264, умови поставки CIF-Одеса. На першій сторінці додатку від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10 в колонці 5 зазначено невірну загальну суму 29177,61 дол. США, хоча на другому листі додатку загальна сума - 23261 дол.США.

Викладення інших обставин неправомірного визначення позивачем митної вартості за основним методом на підставі первинно наданих до митного оформлення документів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України графа 33 не містить.

Як наслідок, про що в подальшому зазначається в гр.33 оскаржуваного рішення, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

З додаткових документів, що вимагались митницею, декларантом надано: Інвойс між виробником продукції та Larchfield, банківський документ перерахування коштів (свіфт) між виробником і Larchfield, сертифікати аналізу, лист про страхування, прайс-лист.

Однак, додатково надані позивачем документи були відхилені відповідачем, як доказ правомірності визначення позивачем митної вартості за основним методом.

Враховуючи зазначене, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

При цьому, інші методи визначення митної вартості, окрім основного і резервного, митним органом використані не були, в зв'язку з неможливістю їх застосування до спірних відносин, що а ні судом, а ні позивачем під сумнів не ставиться.

Таким чином, перевірка правомірності застосування відповідачем резервного методу проводиться судом в контексті наявності/відсутності доказів, що підтверджують правомірність визначення декларантом митної вартості за ціною контракту.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (покупець) та Larchfield Ltd (постачальник) укладено контракт №78/01-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах контракту товари.

Відповідно до матеріалів справи, згідно з додатковими угодами №7 від 29 листопада 2012 року, №10 від 17 березня 2014 року, №11 від 17 лютого 2015 року, №12 від 30 грудня 2016 року дію контракту продовжено до 31 грудня 2018 року.

21.04.2017 р. між Позивачем та «Larchfield Ltd.» було укладено Додаток №45_2 до Контракту, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар на загальну суму 23 261,00 доларів США.

Умови поставки: CIF Одеса (Інкотермс 2010), Вантажовідправник: Компанія «ChengduChang Yuan Shun Co., Ltd,» Китай. Країна призначення: Україна. Вантажоотримувач: ТОВ «Еколан Інгредієнти». Термін поставки квітень - липень 2017р. Дата відвантаження: 21.04.2017р.

26.06.2017 p. з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим позивачем декларантом - ТОВ «ЛАН-УКРАЇНА» (далі - Декларант) була подана митна декларація №UA100110.2017.138951 від 26.06.2017р.

Митна вартість визначена позивачем за основним методом, відповідно до умов контракту.

До митної декларації були долучені наступні документи, перелік яких наведено в гр. 44 Декларації, а саме: Пакувальний лист №1140 від 21.04.2017, Рахунок-фактура (інвойс) №41264 від 21.04.2017, Коносамент від 21.04.2017, Автотранспортна накладна №9 від 24.06.2017, Декларація про походження товару від 21.04.2017, зовнішньоекономічний контракт від 11.01.2010, додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту, інші документи, які не впливають на числові значення митної вартості.

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Митним органом було виявлено розбіжності в наданих позивачем документах, зокрема, відповідно до додатку від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10, умови поставки товару повинні бути на умовах Інкотермс-2010 DAP-склад покупця, хоча згідно інвойсу на поставку від 21.04.2017 №41264 умови поставки CIF-Одеса. На першій сторінці додатку від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10 в колонці 5 зазначено невірну загальну суму 29177,61 дол. США, хоча на другому листі додатку загальна сума - 23261 дол.США, що слугувало підставою для витребування додаткових документів.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами митного органу про те, що вказана обставина є належною підставою для витребування додаткових документів, адже первинно поданий до митного оформлення додаток від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10, дійсно містив загальну суму 29 177,61 дол. США (замість 23 261 дол.США ) та умови поставки DAP (замість CIF), як було зазначено в декларації №100110/2017/138951 та інвойсі.

На вимогу митного органу позивачем додатково були надані Інвойс між виробником продукції та Larchfield, банківський документ перерахування коштів (свіфт) між виробником і Larchfield, сертифікати аналізу, лист про страхування, прайс-лист.

Проте, як свідчить графа 33 рішення про коригування митної вартості, дані документи митним органом до уваги взяті не були, а митна вартість була скоригована за резервним методом на підставі розбіжностей в сумі і умовах поставки, що зазначені в митній декларації та додатку від 21.04.2017 №45_2.

Слід зазначити, що під час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог судом встановлено наявність в матеріалах справи двох додатків від 21.04.2017 №45_2 до Контракту від 11.01.2010 №78/01-10, один з яких містить загальну суму 29 177,61 дол. США та умови поставки DAP, в той час як інший містить суму і умови поставки, що відповідають інвойсу №41264 і поданій до митного оформлення декларації: сума - 23 261 дол. США, умови поставки - CIF Одеса.

З метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, ухвалою суду від 04.02.2019 витребувано у позивача пояснення щодо відмінностей в умовах поставки, які відображені в належним чином засвідченій копії документу під назвою: «Приложение №45_2 к Контракту №78/01-10 от 11.01.2010 г.», який долучено ТОВ «Еколан Інгредієнти» до матеріалів справи.

На виконання вказаної ухвали позивачем до суду надано письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач до відзиву від 21.02.2018 не надав:

- Копію МД № UA100110/2017/139548 від 04.07.2017;

- Копію додатку №45-2 від 21.02.2017 в якому не міститься описок щодо суми та умов поставки.

Ухвалою суду від 04.03.2019 витребувано у Київської міської митниці ДФС належним чином засвідчені копії:

- МД № UA100110/2017/139548 від 04.07.2017;

- Додатку №45-2 від 21.02.2017 в якому не міститься описок щодо суми та умов поставки.

На виконання вимог ухвали суду від 04.03.2019 відповідачем через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) надано пояснення (вх.№03-14/28323/19 від 18.03.2019), в яких зазначено, що після винесення рішення про коригування митної вартості від 03.07.2017, позивачем 04.07.2017 з метою митного оформлення товару за гарантією було подано митну декларацію №100110/2017/139548 до якої долучено додаток до контракту №45_2 від 21.04.2017, в якому зазначені належні ціна, вага, умови поставки, як то вказано в попередньо поданій митній декларації та інвойсі.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що у випадку надання позивачем до первинно поданої митної декларації додатку до контракту №45_2 від 21.04.2017, який не містив помилок, відповідач мав погодитись із заявленою позивачем митною вартістю за ціною контракту, адже зауважень до інших документів гр. 33 рішення в собі не містить.

Слід зазначити, що в гр. 33 рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено про проведення процедури консультацій.

За змістом ч.5 ст.55, ч.4 ст.57 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про вказану розбіжність зі сторони митного органу під час проведення процедури консультацій та до прийняття рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, оскільки матеріали справи містять в собі: 1) додаток до контракту №45_2 від 21.04.2017 із відомостями, що відповідають інвойсу і митній декларації, який також був наданий відповідачу 04.07.2017; 2) платіжне доручення в іноземній валюті від 08.09.2017 на суму 23261 дол.США; за відсутності у митного органу можливості визначити митну вартість за другорядними методами, про що зазначено в гр.33 рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку що правомірність коригування митної вартості за резервним методом спростовується матеріалами справи, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Стосовно посилань відповідача у запереченнях на те, що засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» є Larchfield Ltd (Великобританія), тобто контрактодержатель-продавець товару, що могло вплинути на вартість товару, суд зазначає наступне.

Дійсно відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з цим, оскільки судом для всебічного і повного з'ясування по справі і правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог було оцінено додаток до контракту №45_2 від 21.04.2017, який був відсутній у відповідача станом на 03.07.2017, суд вважає за доцільне надати правову оцінку доводам відповідача стосовно пов'язаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» з Larchfield Ltd, незважаючи на те, що вказана обставина не була покладена в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог пунктів 12-15 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

З оскаржуваного рішення вбачається, що в якості підстави вважати, що пов'язаність покупця і продавця вплинули на митну вартість товарів, митний орган посилається на спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Суд звертає увагу, що обов'язок доведення, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару покладено на орган доходів і зборів.

Разом з тим, представником відповідача не доведено, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, тому слід вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Вказане також відповідає положенням пункту 14 статті 58 Митного кодексу України, якою встановлено, що у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З аналізу наведеної норми випливає, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов'язаності продавця з покупцем.

Посилання на частину 18 статті 58 Митного кодексу України в контексті того, що позивач мав за своєю ініціативою підтвердити відсутність впливу взаємозв'язку на ціну товару при продажу між пов'язаними особами, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення частини 18 статті 58 у взаємозв'язку з іншими положеннями статті 58 Митного кодексу України слід розуміти так, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог частини 12 статті 58 Митного кодексу України та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (частина 13 статті 58 Митного кодексу України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку (частина 15 статті 58 Митного кодексу України).

Водночас, докази надання оцінки наведеним обставинам та прийняття їх до уваги митним органом матеріали справи не містять, а відтак твердження відповідача, що при митному оформленні було неможливо перевірити відсутність впливу пов'язаності, є безпідставними.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 03.07.2017 року №UA100110/2017/000613/2 про коригування митної вартості товару.

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6620,12 грн (шість тисяч шістсот двадцять грн 12 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ" (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОФАНА ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКОГО, будинок 5, код ЄДРПОУ 34763972).

Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович