Рішення № 81514309, 02.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2019 року № 826/8227/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до1. Міністерства оборони України 2. Кіровоградського обласного військового комісаріатупро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач-1), Кіровоградського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач-2), в якому просить:

1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

2. зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

3. визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського обласного військового комісаріату щодо відсутності вимоги до Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразову грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

4. зобов`язати Кіровоградський обласний військовий комісаріат надіслати до Міністерства оборони України письмову вимогу щодо призначення ОСОБА_1 одноразову грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справ без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачами неправомірно відмовлено йому у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. Посилається на те, що до Міністерства оборони України від відповідача-2 не надходило жодних документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги позивачу, внаслідок чого в рамках спірних правовідносин відсутні будь-які рішення, дії або бездіяльність зі сторони Міністерства оборони України, які порушують права позивача.

Відповідач-2 правом на подання відзив не скористався, внаслідок чого суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР, зокрема з 10 березня 1986 року по 31 серпня 1987 року та з 01грудня 1987 року по 14 грудня 1987 року у складі діючої армії, що підтверджується довідкою Світловодського ОМВК №9 від 11 листопада 2015 року.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 37737 від 09 жовтня 2015 року), захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК сери 12ААА №169107 від 04 листопада 2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 09 листопада 2016 року, причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Міністра оборони України через Військового комісара Кіровоградського обласного військового комісаріату із заявою від 01.02.2015 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого встановлена вперше та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Листом від 07.03.2018 №1036 Кіровоградський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що: 1) в наданих до заяви документах відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення; 2) заява подана в довільній формі, що не відповідає вимогам до форми такої заяви, визначеним в Наказі Міністра оборони України від 14.08.2014 №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей»; 3) не надано копію військового квитка, що є обов'язковою для подання військовослужбовцем строкової служби; 4) надана копія довідки МСЕК не на дату встановлення групи інвалідності, а на дату повторної її (групи) підтвердження, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975; 5) в порушення вимог Наказу Міністра оборони України від 31.12.2014 №930 документи подані не до районного військового комісаріату.

В подальшому Позивач звернувся до Міністерства оборони України з аналогічною за змістом заявою від 22.03.2018 щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 06.04.2018 Міністерство оборони України надіслало вказану заяву з доданими до неї документами за належністю до Кіровоградського обласного військового комісаріату.

Відповіді на повторну заяву від Кіровоградського обласного військового комісаріату позивач не отримував.

За таких обставин, вбачаючи наявність ознак протиправної бездіяльності відповідачів у вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

За змістом ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 14.01.2018) (надалі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві (п.6 ч.2 ст.16 Закону).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (ч.6 ст.16-3 Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону).

Пунктом 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, визначено, що керівник уповноваженого органу (в даному випадку - військового комісаріату) подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів (в даному випадку - Міністерство оборони України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що передумовою прийняття Міністерством оборони України рішення по суті питання щодо виплати одноразової грошової допомоги є подання військовим комісаріатом до Міністерства документів позивача, необхідних для вирішення такого питання.

Як зазначає відповідач-1 в наданому відзиві та не було заперечено і спростовано позивачем, а також письмовими доказами, що наявні в матеріалах справи, до Міністерства оборони України від військового комісаріату не надходили документи позивача для вирішення питання про призначення останньому одноразової грошової допомоги, внаслідок чого суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині, що стосується Міністерства оборони України.

При цьому, подання позивачем заяви та документів безпосередньо до Міністерства оборони України та не прийняття останнім рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача-1, адже в такому випадку документи подані позивачем в порушення вимог п.13 Порядку.

Стосовно позовних вимог в частині, що стосуються військового комісаріату, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.11 Порядку №975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як зазначено відповідачем-2 в листі №1036 від 07.03.2018, надана позивачем копія довідки МСЕК не на дату встановлення групи інвалідності, а на дату повторної її (групи) підтвердження, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Суд не погоджується з правомірністю зазначених доводів відповідача, адже Порядок №975 не містить в собі вимог щодо подання особою довідки на дату встановлення групи інвалідності, а не на дату її підтвердження.

Зокрема, відповідно до буквального тлумачення п.11 Порядку, який з урахуванням вимог ч.2 ст.19 Конституції України не підлягає більш широкому тлумаченню зі сторони суб'єкта владних повноважень, одним з обов'язкових документів є

- «довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності».

Оскільки законодавчо не встановлено різних форм для довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності та для довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності при повторному огляді, посилання відповідача-2 в цій частині є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача-2 про те, що заява подана в довільній формі, що не відповідає вимогам до форми такої заяви, визначеним в Наказі Міністра оборони України від 14.08.2014 №530, а також на те, що позивачем не надано копію військового квитка, що є обов'язковою для подання військовослужбовцем строкової служби, судом відхиляються, адже Порядком №975 не встановлено вимог до форми заяви, а в переліку обов'язкових документів (п.11 Порядку) такий документ, як військовий квиток - відсутній.

При цьому, посилання відповідача-2 на Наказ Міністра оборони України від 14.08.2014 №530, судом відхиляються, адже відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону, єдиним Порядком, що врегульовує питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги та визначений Кабінетом Міністрів України, є Порядок №975.

Стосовно відсутності в наданих до заяви документах документу, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального/адміністративного правопорушення, тощо, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу № 3737 від 09.10.2015 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі по тексту - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 (0169-01), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 169107 від 04.11.2015 позивачу за наслідками повторного огляду визначено ІІІ група інвалідності внаслідок поранення (контузія) та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Порядок № 975 не визначає, який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

На підставі вищезазначеного, суд зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 3737 від 09.10.2015, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) і захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. У свою чергу, саме відповідачі у цій справі, як уповноважені суб`єкти владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язані довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що витяг з протоколу № 3737 від 09.10.2015 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за відсутності у відповідачів доказів, що доводять зворотне.

Таким чином, посилання відповідача-2 в листі від 07.03.2018 №1036 на відсутність в наданих документах документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) є необґрунтованими.

Доводи відповідача-2 про те, що в порушення вимог Наказу Міністра оборони України від 31.12.2014 №930 документи подані позивачем не до районного військового комісаріату, а до обласного, судом відхиляються, адже Наказ від 31.12.2014 №930 не є нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини.

До того ж, відповідно до п.4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей від 14.08.2014 №530, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Як вже зазначалось, відповідно до п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, оскільки лист відповідача-2 від 07.03.2018 №1036 не містить в собі правових підстав для відмови позивачу у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за правильне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності Кіровоградського обласного військового комісаріату, яка виразилась у неподанні до Міністерства оборони України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Одночасно, з метою всебічного і повного захисту порушених прав позивача, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язання Кіровоградський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Клопотання позивача про допуск судового рішення до негайного виконання задоволенню не підлягає, як таке, що суперечить абз.2 п.7 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач-2 ухилятиметься від виконання рішення суду за наслідками набрання даним рішенням законної сили.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльності Кіровоградського обласного військового комісаріату, яка виразилась у неподанні до Міністерства оборони України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

3. Зобов'язати Кіровоградський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

4. В решті позову - відмовити.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6).

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07827576, адреса: 25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ КАВАЛЕРІЙСЬКА, будинок 17/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович