Ухвала суду № 81513016, 03.05.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2243/18

Провадження № 1-кп/456/160/2019

УХВАЛА

про продовження строків тримання під вартою

03 травня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.,

з участю прокурора Стельмаха О.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140130000695 від 05.05.2018р. відносно ОСОБА_4, ОСОБА_1, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, ОСОБА_1, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2019 р. строк обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 19.05.2019 р. включно.

В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; не працевлаштований; застосування до обвинуваченого інших менш м’яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду. Просить суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, окрім цього, в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч.2 ст.190 КК України, що свідчить про той факт, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень і може, у випадку звільнення з-під варти продовжити вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив клопотання прокурора, просить суд застосувати інший менш м’який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_2 заперечила щодо клопотання прокурора. Вважає, що прокурор в судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м’який запобіжний захід. Крім цього зазначила, що потерпілий та свідок допитані в судовому засіданні, а відтак на даний час не існує жодного ризику, передбаченого КПК України для утримання обвинуваченого під вартою. Зазначає, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, окрім можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, перестали існувати, оскільки потерпілий та свідки допитані, а судове слідство по справі практично завершене. Просить суд застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт..

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, а в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м’який, слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 19травня 2019 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Як вбачається з матеріалів провадження, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.05.2018 року обрано у вигляді тримання під вартою, та в подальшому неодноразово продовжено, зокрема ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2019 року до 19.05.2019 року включно. Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчиняти нові кримінальні правопорушення та затягувати судовий розгляд справи.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; у випадку визнання його винуватим та призначення покарання може ухилитися від явки до суду та відбуття покарання, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Так, зокрема, вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Вирок на даний час не набрав законної сили, і розгляд справи в Львівському апеляційному суді призначено на 22.05.2019 р. Однак, кримінальне правопорушення, яке інкримінують обвинуваченому, вчинено ним під час іспитового строку і у випадку залишення вироку без змін та визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися та уникати кримінальної відповідальності та покарання.

Спростовуючи доводи захисника про відсутність ризиків для продовження строків тримання під вартою, суд вважає за необхідне звернути увагу і на наступне. Дійсно з’ясування фактичних обставин справи та перевірка їх доказами у кримінальному провадженні судом завершена, потерпілі та свідки допитані. Однак, суд вважає, що на даний час існуєють ризики передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України, що свідчить також і про той факт, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень і у випадку обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу може продовжити свою протиправну поведінку, вчинити нові кримінальні правопорушення, а також уникати явки до суду.

Наведені підстави унеможливлюють обрання іншого, більш м’якого запобіжного заходу.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження строків тримання під вартою на даний час не змінилися.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінується обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, вік та стан його здоров`я, обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.

Разом з тим, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам зазначеним в ст. 177 КПК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було також визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

На думку суду, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно визначити розмір застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Суд вважає, що інші, більш м’які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; не працевлаштований; застосування до обвинуваченого інших менш м’яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд –

ухвалив:

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 03 травня 2019 року до 01 липня 2019 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на д епозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172;рахунок отримувача 37315022000757.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати досуду за кожним його викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом шістдесяти днів.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_5, суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківську Вікторію Леонідівну.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору Стельмаху О.Р., обвинуваченому ОСОБА_1, захиснику ОСОБА_2 та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_6