Рішення № 81511027, 22.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001225

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп’як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_3 управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1) до ОСОБА_3 управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, Стрийська, 35) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення до ОСОБА_3 управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 14.12.2018 р.;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року відкрито провадження у справі та постановлено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протокольною ухвалою суду 18 квітня 2019 року замінено позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів» його правонаступником Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк «Львів».

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів» зазначає, що ОСОБА_3 управлінням ДФС у Львівській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф у загальній сумі 209880,26 грн. Актом перевірки, який був підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення не виявлено затримки Банком реєстрації податкових накладних від 31-го до 60-ти календарних днів, у зв'язку із чим, застосування до нього штрафу в розмірі 30% у сумі 115 877,14 грн суперечить положенням п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України. Зазначає, що п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України не передбачено застосування штрафних санкцій щодо податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Однак всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки, окрім №119, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, складені на постачання неплатнику ПДВ, які не надаються отримувачу (покупцю). Податкова накладна №130 складена і зареєстрована після отримання відповіді на запит щодо отримання індивідуальної податкової консультації та Банк самостійно нарахував та сплатив штрафну санкцію за подання уточнюючого розрахунку. За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, таке залишене без змін, а скарга — без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому вказав, що акт про результати камеральної перевірки був складений відповідно до порядку оформлення результатів камеральної перевірки, передбаченого ст. 86 Податкового кодексу України. Зазначає, що вказаним актом встановлено факт порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв'язку із чим йому правомірно нараховано штраф.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є інші види грошового посередництва.

У відповідності до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання ОСОБА_4 акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк «Львів» вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 21.11.2018 року № 182/13-01-50-12/9801546, у якому контролюючий орган зазначив про порушення вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Зокрема:

№ 114 від 31.01.2018 зареєстровано 16.02.2018 із затримкою 1 день;

№ 21 від 08.06.2018 зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 22 від 11.06.2018 зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 23 від 11.06.2018 зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 19 від 08.06.2018 зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 108 від 30.06.2018 зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 107 від 30.06.2018 зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 106 від 30.06.2018 зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 130 від 31.07.2018 зареєстровано 22.10.2018 із затримкою 68 днів;

№ 120 від 31.08.2018 зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 121 від 31.08.2018 зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 119 від 31.08.2018 зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 118 від 31.08.2018 зареєстровано 17.09.2018 із затримкою 2 дні;

№ 122 від 31.08.2018 зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки листом від 29.11.2018 року №1551-1/1-19 до Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області.

ОСОБА_3 управління ДФС у Львівській області від 11.12.2018 року №43832/10/13-01-50-12 позивачу було скеровано відповідь на заперечення, згідно із якою, аргументи, наведені ПАТ АКБ «Львів» не спростовують фактів порушення та не можуть бути враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим заперечення залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки від 21.11.2018 року ОСОБА_3 управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0018535012, яким згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 93 536,39 грн, у розмірі 20% в сумі 466,73 грн, у розмірі 40% в сумі 115 877,14 грн, загальна сума — 209 880,26 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

ПАТ АКБ «Львів» було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0018535012 від 14.12.2018 до Державної фіскальної служби України.

01 березня 2019 року Державна фіскальна служба України за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення № 10115/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, позивач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні:

№ 114 від 31.01.2018 до 15 02.2018, зареєстровано 16.02.2018 із затримкою 1 день;

№ 21 від 08.06.2018 до 30.06.2018, зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 22 від 11.06.2018 до 30.06.2018, зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 23 від 11.06.2018 до 30.06.2018,зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 19 від 08.06.2018 до 30.06.2018, зареєстровано 05.07.2018 із затримкою 5 днів;

№ 108 від 30.06.2018 до 15.07.2018, зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 107 від 30.06.2018 до 15.07.2018, зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 106 від 30.06.2018 до 15.07.2018, зареєстровано 27.07.2018 із затримкою 12 днів;

№ 130 від 31.07.2018 до 15.08.2018, зареєстровано 22.10.2018 із затримкою 68 днів;

№ 120 від 31.08.2018 до 15.09.2018, зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 121 від 31.08.2018 до 15.09.2018, зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 119 від 31.08.2018 до 15.09.2018, зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні;

№ 118 від 31.08.2018 до 15.09.2018, зареєстровано 17.09.2018 із затримкою 2 дні;

№ 122 від 31.08.2018 до 15.09.2018, зареєстровано 08.10.2018 із затримкою 23 дні.

Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних підтверджується копіями квитанцій, що долучені відповідачем до відзиву. З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що податкові накладні були зареєстровані з пропуском законодавчо визначеного строку.

Згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п.58.1ст.58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254, складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Судом не враховуються аргументи позивача про те, що всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки, окрім №119, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, складені на постачання неплатнику ПДВ, які не надаються отримувачу (покупцю) зважаючи на наступне.

У відповідності до пункту 1201.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Отже, положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту1201.1статті 1201 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1статті 1201 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Щодо першої умови, то у всіх податкових накладних, вказаних в акті перевірки, окрім податкової накладної № 119 від 31.08.2018, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" наявна помітка "X" та зазначено тип причини 02, 08, 11, 12 або 13, тобто дана умова дотримана за виключенням однієї податкової накладної.

Щодо другої умови, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом

Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме до графи 8 - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Судом встановлено, що у всіх податкових накладних, зазначених в акті перевірки, позивачем у рядках ІІІ «загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою» та V «Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20)» розділу А внесено інформацію про відповідні суми коштів, що дає позивачу підстави для включення цих сум до податкового кредиту.

Оскільки податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які згідно відомостей, внесених до них, оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою, то умова щодо їх складення на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою не дотримана.

Отже, позивач безпідставно посилається на те, що всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки, окрім №119, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ та підстави для звільнення його від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1статті 1201 Податкового кодексу України відсутні.

Судом не беруться до уваги подані представником позивача копії податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та серпень 2018 року з додатками №5, як докази відсутності включення вказаних податкових накладних до податкового кредиту, оскільки не стосуються предмету доказування у даній справі.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що актом перевірки, який був підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення не виявлено затримки Банком реєстрації податкових накладних від 31-го до 60-ти календарних днів, то застосування до нього штрафу в розмірі 30% у сумі 115 877,14 грн суперечить положенням п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, суд враховує таке.

Дійсно актом від 21.11.2018 року № 182/13-01-50-12/9801546 не виявлено затримки позивачем реєстрації податкових накладних від 31-го до 60-ти календарних днів, а в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про застосування штрафу у розмірі 30% у сумі 15 877,14 грн за це порушення. Проте, судом встановлено, що дана сума у податковому повідомленні-рішенні відображена помилково та не включена у розмір загальної суми штрафу (209 880,26 грн), вказаний у ньому, у зв'язку із чим дана помилка не вплинула на розмір штрафу, визначений позивачу та не зумовлює протиправність рішення контролюючого органу.

Суд відхиляє також аргументи позивача щодо реєстрації податкової накладної №130 після отримання відповіді на запит щодо отримання індивідуальної податкової консультації, оскільки Податковим кодексом України не передбачено відповідної підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1статті 1201 Податкового кодексу України відсутні.

Стосовно тверджень позивача про те, що він самостійно нарахував та сплатив штрафну санкцію за подання уточнюючого розрахунку в розмірі 3% від суми уточнення, слід зазначити, що відповідні положення передбачені ст.50 Податкового кодексу України, яка визначає порядок подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, проте суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, а не уточнюючого розрахунку. Розмір штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, який і був застосований відповідачем.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем термінів реєстрації вищевказаних податкових накладних, відсутність передбачених пунктом 1201.1статті 1201 Податкового кодексу України підстав для звільнення від відповідальності, суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій та винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ЄДРПОУ 09801546)до ОСОБА_3 управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.05.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна