Рішення № 81511018, 26.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1100/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 12 лютого 2019 року виплату пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 12 лютого 2019 року.

Позов обґрунтовано тим, що із розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі видно, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу призначена з 12 лютого 2019 року пенсія по лінії МНС відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за вислугу років (36 років вислуги) в розмірі 70 процентів грошового забезпечення. Розмір основної пенсії становить 19439,19 грн. Загальний розмір нарахованої пенсії (з урахуванням підвищень та надбавок до основної пенсії) становить 21694,75 грн. Проте, відповідач обмежив загальний розмір пенсії сумою в 14970 грн, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, відповідач здійснив обмеження максимального розміру пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає дії відповідача по обмеженню максимального розміру пенсії при її призначенні протиправними та такими, що порушують право на пенсію в належному розмірі.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 08 квітня 2019 року (а.с. 1-2).

08 квітня 2019 року судове засідання перенесено до 25 квітня 2019 року (а.с. 61).

25 квітня 2019 року судове засідання перенесено на 26 квітня 2019 року (а.с. 66).

Представник відповідача позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 05.04.2019 № 5032/07, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с. 16). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Пенсію Позивачу призначено згідно положень Закону № 2262 з 12.02.2019, по лінії Міністерства з надзвичайних ситуацій. Пенсія призначена з розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення, обмежених 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність - 14970,00 грн. (відповідний прожитковий мінімум на час призначення пенсії складав 1497,00 грн. згідно ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23 листопада 2018 року N2696-VIII). Питання максимального розміру пенсії регламентовано ст.13 та частиною 7 ст.43 Закону № 2262.

Частиною 7 ст.43 Закону № 2262 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2019 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 14970 гривень. Положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом від 06.12.2016 №1774-УІІ на теперішній час не було визнано неконституційним. Тому, вони є чинними та підлягають застосуванню.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 69).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_2 управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.02.2019 № 06-942/211 було направлено до ОСОБА_2 управління ПФУ в Луганській області документи для призначення пенсії за вислугу років полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1, першому заступнику начальника ОСОБА_2 управління ДСНС України у Луганській області, зокрема подання про призначення пенсії та заяву про призначення пенсії з усіма необхідними документами (а.с. 22-55).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 №1204010778 (МНС) від 06.03.2019, позивачу призначено пенсію за вислугу років з 12.02.2019, з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та відповідних надбавок у загальному розмірі 21350,44 грн, проте згідно з Законом України №2262-ХІІ, розмір пенсії обмежено 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, який станом на момент призначення пенсії складав 14970,00 грн (а.с. 20).

Вирішуючи адміністративний спір по суді суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначена норма кореспондується з нормою частини 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2019 року - 1497 гривень.

Таким чином, з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2629-VIII від 23.11.2018 та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 року вбачається, що при призначенні пенсії протягом 2019 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремих категорій осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлено на рівні 14970,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період із 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окремих категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Зазначені законодавчі норми викладені в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, який набув чинності з 01.10.2011 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 24.12.2015 року № 911-VIII).

Так, відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […] , в тому числі і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, розмір призначеної або перерахованої відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що станом на момент призначення позивачу пенсії складав 14970,00 грн.

При призначенні пенсії пенсійним органом було зроблено розрахунок її розміру, відповідно до якого розмір пенсії позивача становить 21350,44 грн., що перевищує 14970,00 грн.

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, а отже, законні підстави для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено розмірі, - відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014, в якій зазначено про те, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_3