Ухвала суду № 81510951, 03.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

03 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1345/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обгрунтовано тим, що батько позивача був пенсіоном за вислугою років та отримував у відповідача пенсію, призначену відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після початку бойових дій в Луганській області влітку 2014 року батько за станом здоров'я не виїджав на територію України, яка підконтрольна державі Україна, залишився проживати в м.Луганськ, який відноситься до територій, непідконтрольних державі, у зв'язку із чим із 01.11.2014 не отримував пенсію. Із 01.11.2014 батьку були припинені пенсійні виплати. 25 жовтня 2015 року в м. Луганськ батько помер. Свідоцтво про смерть на території підконтрольній державі Україна оформело лише 15.08.2018. Після отримання даного свідоцтва 20 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату недоодержаної моїм батьком пенсії. Позивач зазначив, що у зв'язку із відсутністю свідоцтва про смерть батька, він не мав об'єктивної можливості звернутись до відповідача із даною заявою.

Розглянувши заяву, відповідач 27.09.2018 прийняв рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії, обґрунтувавши його тим, що батько отримував пенсію за вислугу років до 31.10.2014, що хоч позивач є членом сім'ї померлого пенсіонера, є його сином, був зареєстрований за однією адресою із ним, але відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у зв'язку із тим, що заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 подав після закінчення 6-місячного строку, визначеного зазначеною статтею Закону № 2262, то позивачу було відмовлено у її виплаті.

Зазначене рішення позивач вважає неправомірним та просить:

- визнати неправомірним рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії від 27.09.2018 ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Луганській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії померлого 25 жовтня 2015 року батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 за період з 01.11.2014 по 25.10.2015 недоотриману пенсію батька ОСОБА_3, 17.11.1934 р. н., померлого 25 жовтня 2015 року.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

15 квітня 2019 року від відповідача ОСОБА_2 управління ПФУ в Луганській області надійшов відзив, в якому зазначив, що позивач звернувся з заявою про виплату недоотриманої його батьком ОСОБА_3, який помер 25.10.2015, після визначеного ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" строку для проведення виплат даної категорії - 20.09.2018.

На підставі зазначеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про наяність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.

20 вересня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою та документами для виплати недоодержавної пенсії за померлого 25 жовтня 2015 року ОСОБА_3.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області рішенням від 27 вересня 2018 року відмовив ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії (а.с.11). Своє рішення відповідач обгрунтовував тим, що заява ОСОБА_1 від 20.09.2019 про виплату недоодержавної пенсії за померлого ОСОБА_3 надійшла після закінчення 6-місячного строку визначеного Законом № 2262 для подання заяви.

ОСОБА_3 помер 25 жовтня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 446027 від 15 серпня 2018 року (а.с.9).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім’ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Таким чином, зазначеною нормою чітко визначений строк звернення членів сім'ї із заявою щодо отриманням недоодержаними у зв’язку зі смертю пенсіонера військовослужбовця суми пенсії.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Оскільки позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про виплату недоодержаної пенсії померлого ОСОБА_1 по-за межами строку, встановленого ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", недоотримані за життя ОСОБА_3 пенсійні виплати увійшли до складу спадщини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

З аналізу зазначених норм вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У цій справі предметом позову є майнова вимога позивача визнати за ним в порядку спадкування право власності на майно – грошові кошти (пенсію), яка недоотримана його батьком за життя.

Таким чином, спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 241, 243, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити ОСОБА_1, що дана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4