Ухвала суду № 81509618, 22.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
22.02.2019
Номер справи
804/7753/16
Номер документу
81509618
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

22 лютого 2019 року Справа № 804/7753/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника позивача – Публічного акціонерного товариства “Дніпровській металургійний комбінат” про призначення судово-економічної експертизи по справі № 804/7753/16, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 804/7753/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представником позивача було заявлене клопотання про призначення по даній справі судово-економічної експертизи, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна, буд.17 офіс.361). На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

а) Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме:

- порушення п.187.8 ст.187, п.189.1 ст.189, п.190.2 ст.190, абз. «а.», абз «г» п.198.5 ст.198, п.199.2, абз.2 п.199.4 ст.199, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 163 363 231 грн.;

- порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192, ст.201 Податкового кодексу України що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 34 102 138 грн.

Вищевикладене призвело до порушення п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 160 968 200 грн.,

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 36 497 169 грн.

Вищевикладене призвело до:

- порушення п.200.2 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року на суму 183 604 608 грн., в тому числі: січень 2013 року - 21 140 950 грн., березень 2013 року - 22 690 267 грн., квітень 2013 року - 12 685 536 грн., травень 2013 року - 18 724 593 грн., червень 2013 року - 29 831 176 грн., липень 2013 року - 20 050 987 грн., вересень 2013 року - 25 199 832 грн., жовтень 2013 року - 20 838 804 грн., квітень 2014 року - 4 505 696 грн., травень 2014 року - 1 475 724 грн., червень 2014 року - 1 842 443 грн., липень 2014 року - 1 834 661 грн., вересень 2014 року - 2783 939 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні №0000374001 від 07.10.2016 року.

б) Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме:

- порушення п.187.8 ст.187, п.189.1 ст.189, п.190.2 ст.190, абз.«а.», абз.«г» п.198.5 ст.198, п.199.2, абз.2 п.199.4 ст.199, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 163 363 231 грн.;

- порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.192.1, ст.192, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 34 102 138 грн.

Вищевикладене призвело до порушення п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 160 968 200 грн.,

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 36 497 169 грн.

Вищевикладене призвело до:

- порушення абз.«а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року на 12 738 729 грн., в тому числі: серпень 2013 року - 2 338 485 грн., грудень 2013 року - 4 259 110 грн., лютий 2014 року - 1 949 399 грн., березень 2014 року - 4 073 220 грн., листопад 2014 року - 47 455 грн., грудень 2014 року - 71 060 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні №0000384001 від 07.10.2016 року.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували про задоволення даного клопотання про призначення по даній справі судово-економічної експертизи, а тому просили суд у його задоволенні відмовити. Мотивуючи це тим, що у висновку експертного економічного дослідження зазначено, що висновок складено на запит начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_5, який направлено листом від 18.06.2018 р. №25308/10/28-10-46-17. В листі від 18.06.2018 р. № 25308/10/28-10-46-17 зазначено про те, що на супроводженні в Офісі великих платників податків ДФС перебувають судові справи №804/7753/16 та №804/7754/16 за позовом ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Крім того, відповідач надав до суду висновок експертного економічного дослідження, а не висновок експерта. Щодо посилання позивача на той факт, що експертне дослідження проведено поза межами встановленої додатком 1 до Інструкції №53/5 зони обслуговування експертних установ слід зазначити що в структуру Офісу ВПП ДФС входять відокремлені структурні підрозділи, в тому числі - Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Представники відповідача також зазначили, що позивачем винесено на вирішення експерта питання щодо взаємовідносин його з 14 контрагентами-постачальниками, а саме:

1. ТОВ "КЛІПТА УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 37149279;

2. ТОВ "ПМТО МОНОЛИТ ИНВЕСТ", код ЄДРПОУ 38528786;

3. ТОВ «Ростенерго», код ЄДРПОУ 38310225;

4. ТОВ «Антрацит Кепітал», код ЄДРПОУ 37648269;

5. ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", код ЄДРПОУ 37428778;

6. ПП "СТАНДАРТ - ПЛЮС", код ЄДРПОУ 35681896;

7. ТОВ "МИРТЕХ", код ЄДРПОУ 33686300;

8. ТОВ "Тандем Торг ТПК", код ЄДРПОУ 37612206;

9. ТОВ "ОЛЕУМ ГРУП", код ЄДРПОУ 37441280;

10. ТОВ "СПЕЦРЕМБУД-05", код ЄДРПОУ 33247547;

11. ПП ВКФ «Дніпробудремонт», код ЄДРПОУ 31329837;

12. ТОВ "ОСОБА_6 УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 25221663;

13. ТОВ «Енерголіт», код ЄДРПОУ 38081725;

14. ТОВ «Елемер Україна», код ЄДРПОУ 37443068.

Враховуючи те, що з зазначеного питання постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 р. та постановою Верховного Суду від 12.09.2018 р. рішення прийняті на користь відповідача, то проведення експертизи відносно виявленого порушення щодо нереальності взаємовідносин позивача з 14 контрагентами постачальниками є недоречним та таким, що порушує вимоги ч.4 ст.78 КАС України. Також необґрунтованим є посилання позивача на той факт, що відповідачем неправомірно надано на експертне дослідження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №804/4609/16 з підстав того, що вони були скасовані ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018 р. виходячи з наступного.

На розгляду адміністративних судів різних інстанцій перебувала справа №804/4609/16 за позовом ПАТ «ДМК» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке було винесено з питання щодо реалізації продукції власного виробництва нижче собівартості на пов'язану особу. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 р. було підтверджено правомірність контролюючого органу щодо зазначеного питання. При розгляду судом касаційної інстанції касаційної скарги ПАТ «ДМК» позивачем було подано заяву про відмову від позову. Відповідно ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018 р. заяву ПАТ «ДМК» про відмову від позову та закриття провадження по справі - задоволено, визнано нечинними постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 р., провадження у справі №804/4609/16 закрито. Тобто судом касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій не були скасовані, як такі що є протизаконними, а лише визнані нечинними з підстав відмови ПАТ «ДМК» від позову, що також свідчить про факт визнання позивачем порушення щодо реалізації продукції власного виробництва нижче собівартості на пов'язану особу. Щодо надання експерту судових рішень у справі №804/6137/13-а слід зазначити, що усі рішення були прийняті на користь відповідача саме з питання щодо реалізації продукції власного виробництва нижче собівартості на пов'язану особу.

Під час розгляду даного клопотання представники відповідача зазначили про те, якщо й призначати по даній справі експертизу, то лише з питання порушення абз.“г” п.198.5. ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 161 961 674 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 07.10.2016 року та з питання порушення абз.“г” п.198.5. ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 817 427 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні №0000384001 від 07.10.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, та вирішуючи подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Так, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року по справі №804/7753/16 /адміністративне провадження №К/9901/380/17/ касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС було задоволено частково, а саме зокрема:

- постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №804/7753/16 скасовано в частині задоволених позовних вимог та у відмовленій частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині - справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду;

- в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №804/7753/16 залишено без змін.

Касаційний суд в своїй постанові від 12.09.2018 року зазначив, що вважає висновки судів попередніх інстанції про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а відтак дані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Розглядаючи дану справу, суди, оцінюючи виявлене відповідачем порушення, допущене позивачем, в частині здійснення операцій не пов’язаних з веденням господарської діяльності, а саме реалізацію готової продукції за цінами нижчими за їх собівартість, що стало підставою для донарахування йому ПДВ у розмірі 161 961 674 грн. 00 коп. та зменшення розміру заявленого до відшкодування ПДВ на суму 817 427 грн. 00 коп. взагалі не встановили фактичні обставини по справі, а обмежились лише зазначенням фактів, виявлених податковим органом під час перевірки, не надали оцінки доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки, письмових запереченнях, в апеляційній скарзі.

В порушення принципу офіційного з’ясування обставин справи, який був передбачений пунктом 4 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на час розгляду судом апеляційної інстанції вказаної справи), судами попередніх інстанції не була надана оцінка встановленим податковим органом порушенням, зазначеним в акті перевірки, внаслідок чого було донараховано ПДВ у розмірі 161 961 674 грн. 00 коп. та зменшено розмір заявленого до відшкодування ПДВ на суму 817 427 грн. 00 коп., хоча за своїм змістом в ньому містяться конкретні вказівки на порушення (на розсуд податкового органу) щодо проведених позивачем відповідних господарських операцій за 2013 – 2014 роки в розрізі ціни придбаного товару, з якої виготовлена готова продукція, що реалізована зі значними збитками для такого суб’єкта.

Вказані обставини та фактичні дані повністю залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність їх висновків в цілому по суті спору.

Зважаючи на викладене, оскаржувані судові рішення у справі в частині вирішення позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016: №0000374001 на суму грошового зобов’язання за платежем ПДВ у розмірі 161 961 674 грн. 00 коп. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 80 980 837 грн. 00 коп. та № НОМЕР_2 на суму зменшеного бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 817 427 грн. 00 коп. та застосованої штрафної санкції у розмірі 408 713 грн. 00 коп., підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, суд касаційної інстанції, вийшовши за межі доводів касаційної скарги, вважає, що суд апеляційної інстанції надав правильну юридичну оцінку оскаржуваному позивачем податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2016 №0000374001 та зробив правильний висновок про законність донарахованої податковим органом суми внаслідок порушення з проведення нереальних господарських операцій позивачем із підприємствами-контрагентами (16 158 494 грн. 00 коп. - основне зобов’язання, 8 079 247 грн. 00 коп. – штрафні санкції).

Такі висновки мотивовані встановленими судом апеляційної інстанції обставинами не підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов’язань доказами вчинення певних дій у ході постачання та реалізації товарів, які обумовлені предметом договорів, а також документами, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Обґрунтованим також є рішення суду апеляційної інстанції в частині висновків, які ґрунтуються на правильному врахуванні факту притягнення одного із керівників підприємств-контрагента позивача до кримінальної відповідальності, оскільки в рамках кримінального провадження було доведено, що він був лише формальним учасником відповідних правочинів, укладеними між підприємством, яким він номінально керував та позивачем.

Судом апеляційної інстанції також надана правильна оцінка доводам позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0000374001 в частині здійсненого донарахування за не нарахування податку при реалізації одиниць скорочення викидів (581 311 грн. 00 коп. – основне зобов’язання, 290 656 грн. 00 коп. – штрафні санкції – податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) та за невірне визначення бази оподаткування по послугах, отриманих від нерезидента (127 678 грн. 00 коп. – основне зобов’язання, 63 839 грн. 00 коп. – штрафні санкції – податкове повідомлення-рішення №0000374001).

Щодо висновків про ненарахування податку при реалізації одиниць скорочення викидів, суд апеляційної інстанції вірно зауважив про невірне застосування відповідачем пункту «а» пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПК України до даних відносин, адже у податкового органу відсутні показники (перелік в розрізі складових частин з первинними документами на придбання) на підставі яких може робиться такий перерахунок, оскільки постачання устаткування, ТМЦ і робіт/послуг більшою мірою здійснювалися до введення в дію Податкового кодексу України, і велика частина вартості необоротних активів сформована за рахунок імпорту, при придбанні якого ПДВ не сплачувався постачальникові, а сплачений у складі митних платежів.

Щодо висновків про невірне визначення бази оподаткування по послугах отриманих від нерезидента, суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що податкова накладна за результатами виконаних робіт (послуги з нагляду за монтажем та пуско-налагодження та навчання персоналу) нерезидентом «Revas Technologies Spa» на суму ПДВ 124 858 грн., згідно укладеного контракту від 29.03.2012, складена з дотриманням вимог податкового законодавства, що є законною підставою для віднесення цих сум до податкового кредиту. При цьому донарахування ПДВ в розмірі 2820 грн. у зв’язку з курсовою різницею податковим органом не є підставою для збільшення зобов’язання з ПДВ на всю суму, зазначену в податковій накладній, оскільки податковим органом операція по наданню послуг не ставиться під сумнів.

Натомість Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на відсутності здійсненої судом апеляційної інстанції оцінки правомірності визначеного СДПІ розміру штрафної санкції по нарахованому грошовому зобов’язанню, визначеному податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2016 № НОМЕР_1, враховуючи висновки суду першої інстанції про допущення відповідачем в цій частині порушення статті 123 ПК України та доводи представника відповідача, які висловлені під час касаційного розгляду у суді касаційної інстанції. У такому разі, слід встановити наявність повторного протягом 1095 днів самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов’язання, для правомірного висновку застосування 50% розміру суми штрафних санкцій та правильність розрахунку суми штрафних санкцій.

Щодо решти суми, яка визначена податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2016 №0000384001, Верховний Суд не знаходить правових підстав для визнання її незаконною, адже порушення, які слугували таким висновкам спростовані судовими попередніми інстанціями у законодавчо-обумовлений спосіб, а тому не підлягають додатковій перевірці.

Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Тобто, в частині скасування судового рішення про часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 № НОМЕР_1, суд вважає за необхідне вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги податкового органу задля необхідності перевірки правильності нарахування розміру грошового зобов’язання та відповідно розміру штрафних санкцій.

З таких підстав, рішення суду апеляційної інстанції в частині, в якій задоволено позовні вимоги щодо цього податкового повідомлення-рішення, та в частині в якій відмовлено в задоволені позовних вимог підлягає скасуванню в повному обсязі, та справу щодо зазначеного податкового повідомленні-рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки є підстави для призначення по справі судово-економічної експертизи та на вирішення якої слід поставити лише наступні питання, з викладених вище обставин:

1. Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме: порушення абз. “г” п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 161 961 674 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 07.10.2016 року ?

2. Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме: порушення абз. “г” п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 817 427 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні №0000384001 від 07.10.2016 року ?

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.102, 103, 248 АС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача – Публічного акціонерного товариства “Дніпровській металургійний комбінат” про призначення судово-економічної експертизи задовольнити частково.

Призначити по даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна Леніна, 17, офіс 361).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме: порушення абз. “г” п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 161 961 674 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 07.10.2016 року ?

2. Чи підтверджуються документально та нормативно висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25 квітня 2016 року №75/28-01-46-05393043, а саме: порушення абз. “г” п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 817 427 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні №0000384001 від 07.10.2016 року ?

У задоволенні решти клопотання – відмовити.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

У розпорядження експерта направити матеріали даної адміністративної справи.

Зобов’язати сторони на вимогу експерта сприяти в здійсненні покладених на нього обов’язків.

Витрати на проведення експертизи покласти на Публічне акціонерне товариство “Дніпровській металургійний комбінат”.

Експертний висновок з матеріалами справи направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Повний текст ухвали складений 27.02.2019 року.

Суддя К.С. Кучма

Попередній документ : 81509612
Наступний документ : 81509634