Рішення № 81503164, 02.05.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.05.2019 Справа № 905/1309/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Величко Н.В., Матюхіна В.І., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 62 185,48 грн., –

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України (в редакції від 19.07.2017р.) - 05.02.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 15 днів до 29.08.2017 року.

Дочірнє підприємство “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 58 105,24 грн., а саме: суми основного боргу в розмірі 52 577,50грн., 3% річних у розмірі 716,39 грн., інфляційних витрат в розмірі 2 355,47 грн. та пені у розмірі 2 355,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №14000827 від 26.11.2014р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52 577,50 грн. та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 526, 530, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 19.07.2017р.).

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 19.07.2017р.), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/1309/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 14.06.2017 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1309/17.

04 липня 2017 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання б/н від 30.06.2017р. про припинення провадження у справі, у зв’язку з наявністю у п.9.2. спірного договору письмової угоди сторін про передачу спору на вирішення третейського суду.

23.08.2017р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, б/н б/д до Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”, м.Запоріжжя, про визнання недійсним договору поставки №14000827 від 26.11.2014р., укладеного між Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” та Дочірнім підприємством “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”.

Ухвалою суду від 23.08.2017р. відповідачу повернуто зустрічну позовну заяву заява Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області без розгляду.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.08.2017р. для розгляду справи №905/1309/17 визначено колегію у складі: головуючого судді Кротінової О.В., суддів Тарапати С.С., Чорненької І.К.

29 серпня 2017 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява в якій, останній просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 62 185,48 грн., з яких з яких 52 577,50 грн. – сума основного боргу, 3 827,64 грн. – пеня, 1 079,39 грн. – 3% річних та 4 700,95 грн. – інфляційні втрати.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відтак, суд приймає заяву Позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. зупинено провадження по справі №905/1309/17 до усунення обставин, що зумовили його зупинення.

12.03.2018р. справа №905/1309/17 надійшла до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. поновлено провадження у справі №905/1309/17; визначено розгляд справи №905/1309/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 26.04.2018р.

11.04.2018р. до господарського суду Донецької області від Донецького апеляційного господарського суду надійшов запит про термінове направлення справи №905/1309/17, у зв’язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2017р.

Ухвалою суду від 20.04.2018р. зупинено провадження у справі № 905/1309/17 до усунення обставин, що зумовили його зупинення.

27.08.2018р. справа №905/1309/17 повернена до господарського суду Донецької області.

У зв’язку із закінченням повноважень судді Кротінової О.В. перебуванням судді Тарапати С.С. у відпустці з 13.08.2018р. по 14.09.2018р. включно, на підставі розпорядження керівника апарату “Щодо внесення змін до складу судової колегії” від 28.08.2018р. №01-01/705 призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018р., справа передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Чернова О.В., судді Чорненька І.К., Матюхін В.І.

07.09.2018р. матеріали справи №905/1309/17 у зв’язку з надходження запиту надіслані на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

26.11.2018р. матеріали справи повернулись на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.04.2019 року поновлено провадження у справі 905/1309/17 зі стадії підготовчого провадження.

У підготовчому судовому засіданні 18.04.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1309/17 до розгляду по суті на 02.05.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2019р. у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі №908/1309/17 відмовлено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019р., змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернова О.В., судді Величко Н.В., Матюхін В.І.

Представник позивача у судове засідання 02.05.2019р. не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» (далі – Покупець) та Дочірнім підприємством «Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» (далі – Постачальник) укладено договір поставки №1400827 (далі – Договір), згідно п.1.1. якого Постачальник зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі – Товар) на умовах, передбачених цим Договором. Кількість, номенклатура, виробник та рік випуску Товару вказуються у специфікаціях до цього Договору, що є невід’ємною частиною цього Договору (п.2.1.).

Відповідно до п.3.2. Договору Постачальник зобов’язується поставити Товар на умовах поставки, зазначених у Специфікаціях у відповідно до Инкотермс. Офіційні правила тлумачення термінів Міжнародної торгівельної палати (редакція 2010р.).

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначених у Специфікаціях та включають до себе усі податки, збори та інші обов’язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки Постачальника пов’язані з поставкою Товару.

Згідно з п.5.2. Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки Товару та надання Покупцю документів, зазначених у п.6.4. цього Договору, якщо інше не зазначено у Специфікаціях.

Датою оплати Товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 Договору).

Розділом 6 Договору визначено умови приймання – передачі Товару.

Відповідно до п.7.2. Договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати поставленого Товару, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від вартості поставленого Товару за кожний день прострочення, але не більш подвійної ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

За приписами п.10.5. в редакції додаткової угоди №2 від 26.11.2016р. цей договір діє до 26.11.2018 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов’язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

23 грудня 2016 року між сторонами підписано Специфікацію №3, відповідно до якої позивач зобов’язується поставити відповідачу товар загальною вартістю 102 577,50 грн. Строк поставки: 4-й квартал 2016 - 1-й квартал 2017р.; строк оплати Товару: 100% оплата протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару на склад Покупця.

26.12.2016 року позивачем здійснено поставку товару – Релаксол – С – 3Р (сух.) у кількості 4,850 т. загальною вартістю 102 577,50 грн., що підтверджується накладною №506, належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.18).

Разом з цим, позивачем виставлено рахунок №531 від 26.12.2016р. на суму 102 577,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017р. відповідачем здійснено часткову оплату товару у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с.21).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №14000827 від 26.11.2014р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52 577,50 грн., позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні витрати ,на примусовому стягненні яких наполягає останній.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором №14000827 від 26.11.2014р.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 ЦК України та статті 264 ГК України.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №14000827 від 26.11.2014р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань з поставки товару у строк, визначений його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку з поставки товару в строк, узгоджений сторонами у договорі №14000827 від 26.11.2014р.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки №14000827 від 26.11.2014р. утворилась та має місце заборгованість останнього в сумі 52 577,50 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 52 577,50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі випадку прострочення оплати поставленого товару встановлено п.7.2. спірного договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок, пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог, передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем на суму 52 577,50 грн. з 01.03.2017 по 29.08.2017р., тобто позивачем невірно визначений початок та кінець періоду нарахування пені - без врахування положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За висновками суду, належним періодом нарахування пені є період з 16.01.2017р. по 16.06.2017р., що відповідає приписам ч.6 ст. 232 ГК України.

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст.237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства і встановлено, що її розмір за період з 01.03.2017р. по16.06.2017р. становить 2 271,35 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 271,35 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за період з 16.01.2017р. по 29.08.2017р., суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 1 079,39 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо інфляційних витрат за період з 16.01.2017р. по 29.08.2017р., включно, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично не вірним через допущення арифметичної помилки, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в частково в сумі 3 617,36 грн.

Що стосується посилання відповідача на підсудність цього спору третейському суду відповідно до п.9.2. спірного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За приписами ст.12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою (ч.2 ст.30 ЗУ «Про третейські суди»).

Водночас, суд зазначає, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, встановлених законом.

Проте, Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду. Також, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умов відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.

Крім того, відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Отже, звернення позивача за захистом свого порушеного права до господарського суду Донецької області є правомірним, а спір, що виник між сторонами підлягає розгляду в господарському суді.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”, м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 62 185,48 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольський, буд.54, блок 4; код ЄДРПОУ 00191193) на користь Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” (69057, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32372553; п/р 26005159976 в АТ «ОСОБА_1 Аваль», код МФО 380805) заборгованість у розмірі 59 545,60 грн., з яких з яких 52 577,50 грн. – сума основного боргу, 2 271,35 грн. – пеня, 1 079,39 грн. – 3% річних та 3 617,36 грн. – інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 532,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя Н.В. Величко

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/