Ухвала суду № 81499553, 26.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9329/19

Провадження № 1-кс/520/4969/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Трофимова В.С., захисника підозрюваного - адвоката Байрактар О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Бондаренко Ю.Г., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019160000000473 від 26.04.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукове, Іршавського району Закарпатської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого провідним аналітиком ТОВ «Напої плюс», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 25.04.2019 біля 22.40 год, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA TOUR», р/н НОМЕР_1 , в умовах темного часу доби та при сухому асфальтному покритті, здійснював рух по автодорозі «Одеса-Рені» в м. Татарбунари Одеської області, з боку м. Одеси в напрямку м. Рені.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого одразу за перехрестям з вул. Київська, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра», ОСОБА_1 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.

При об`єктивній можливості бачити відповідні дорожні знаки та дорожню розмітку не прийняв заходів для зменшення швидкість керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, які переходять проїзну частину і для яких може бути створена перешкода чи небезпека для руху, тобто допустив порушення вимог п.п. 2.3 «б», 18.1 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював перехід в межах дорожньої розмітки пішохідного переходу, зліва направо за напрямом руху автомобіля. В результаті зазначеного наїзду ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, яким спричинено смерть особі, може зникнути та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зазначивши, що підозрюваний має постійне місце проживання, працює, має на утриманні дітей, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, хворіє на бронхіальну астму, крім того, почав компенсувати матеріальну та моральну шкоду потерпілій.

Підозрюваний в судовому засіданні з підозрою погодився та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

26.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 26.04.2019 року, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.04.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.04.2019 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 26.04.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Так, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке призвело до загибелі людини, життя та здоров`я якої визнаються найвищою соціальною цінністю. Крім того, вказане кримінальне правопорушення, відповідно до клопотання та долучених матеріалів, ОСОБА_1 вчинив грубо нехтуючи Правилами дорожнього руху, уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував н її зміну, що призвело до загибелі людини та поставило під загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

В частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення, з огляду на відсутність доказів, підтверджуючих даний ризик, а також належного обґрунтування.

Крім того, відповідно до долученої до матеріалів клопотання розписки потерпілої, ОСОБА_1 відшкодував потерпілій шкоду, остання претензій до ОСОБА_1 не має, що також вказує на відсутність вищевказаного ризику.

Також, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Так, беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює, тобто має постійне джерело прибутку, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, відповідно до долучених до матеріалів клопотання характеристик, що вказує на наявність міцних соціальних зв`язків, та про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи позитивні характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Бондаренко Ю.Г., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26.06.2019 року, в межах строку досудового розслідування, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 26.06.2019 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до ГУНП в Київський області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області Трофимова В.С..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.