Ухвала суду № 81496428, 20.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10034/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Ахромєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Туровського Я.С. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

27.02.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця О.А. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Туровського Я.С. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017200000000074.

Слідчий або прокурор в судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив наступне.

Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017200000000074 від 13.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 212, ч.2 ст. 367, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст.366, ч. 3 ст. 212 КК України.

У невстановлений час невстановленими особами створено злочинну організацію зокрема з метою ухилення від сплати обов'язкових податків та платежів та вчинення інших злочинів.

З цією метою створено ТОВ «Рівнестандарт» (код ЄДРПОУ 38888641,

м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, офіс 32) та ТОВ «ДП-Стандартметрологія ООВ» (код ЄДРПОУ 38100229, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, оф. 2), які здійснюють діяльність по сертифікації бувших у використанні транспортних засобів, ввезених на територію України. При цьому товариства мають ряд відокремлених лабораторій (філій) в різних регіонах України.

При проведенні сертифікації транспортних засобів ТОВ «Рівнестандарт» оплата від замовника приймається працівниками товариства готівковими коштами в розмірі 2 500 гривень за один автомобіль, ввезений з країн Європи, в розмірі до 4 000 доларів США за один автомобіль ввезений із США для звичайних громадян та в розмірі від 1 000 доларів США для постійних клієнтів, які завозять оптові партії з США. При цьому сертифікати видаються на автомобілі, які не відповідають вимогам українського законодавства, зокрема відбувається видача сертифікатів на автомобілі із США без виправлення їх конструктивних особливостей (паски безпеки, світлові прилади та ін.) заборонених на території України. Окремо надається послуга по видачі сертифікатів на автомобілі екологічного стандарту Євро-4 із зазначенням неправдивих відомостей, що вони відповідають стандарту Євро-5. Оскільки ввезення транспортних засобів стандарту нижче Євро-5 на територію України заборонено.

Грошові кошти за послуги з сертифікації вносяться на особисті розрахункові рахунки в банківських установах, відкриті членами злочинної організації, а також їхніми родичами та знайомими.

В подальшому довірена особа з філіалу ТОВ «Рівнестандарт» в кінці кожного робочого дня забирає готівку та везе її до банківської установи де власноручно заповнює платіжні доручення про внесення готівки на розрахунковий рахунок ТОВ «Рівнестандарт» від імені кожного з клієнтів, який протягом дня проходив сертифікацію. Однак в даних платіжних дорученнях зазначається вартість послуги в розмірі 100-150 гривень за один автомобіль, а різниця між фактично одержаними від замовників коштами та внесеними на розрахунковий рахунок переводиться у готівкову валюту і при накопиченні значної суми кур'єром доставляється в м. Київ де використовується членами та керівництвом злочинної організації на власний розсуд, в тому числі з метою фінансування злочинної організації. Тим самим посадові особи ТОВ «Рівнестандарт» приховують від оподаткування дохід в розмірі від 2 400 до 100 000 гривень за кожний виданий сертифікат. Згідно наявної інформації протягом 2017 року таким чином оформлено близько 60 000 сертифікатів.

Враховуючи суму доходу приховану від оподаткування є підстави вважати, що службові особи ТОВ «Рівнестандарт» ухилились від сплати податків на суму близько 100 млн гривень лише протягом 2017 року, при цьому така діяльність товариства продовжується і на даний час.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сприяв вчиненню злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, використовуючи особисті розрахункові рахунки для зарахування коштів від клієнтів ТОВ «Рівнестандарт» за послуги з сертифікації.

З цією метою ОСОБА_2 використовував платіжні картки та розрахункові рахунки, відкриті в АТ КБ «Приватбанк», а саме:

1.Картка НОМЕР_2;

2.Картка НОМЕР_3;

3.Картка НОМЕР_4;

4.Картка НОМЕР_5;

5.Розрахунковий рахунок НОМЕР_6;

6.Розрахунковий рахунок НОМЕР_7 та інші

На вказаних рахунках можуть зберігатися кошти, які одержані незаконним шляхом членами злочинної організації та були зараховані на ці рахунки з метою мінімізації податкових платежів ТОВ «Рівнестандарт», що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, на розрахункових рахунках НОМЕР_6, НОМЕР_7 та інших рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя О.А.Білоцерківець