Рішення № 81495543, 27.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/571/19

Справа №754/17263/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2019 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

представника позивача Мавроді О.Ю.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.10.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, № 014/4006/74/47273, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 18 000 доларів США. Кредит наданий на строк до 12.10.2026 р. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 14% річних.

Відповідно до п. 3.2 цього договору надання кредиту може здійснюватись на розсуд позивача шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів позивачем з позичкового рахунку позичальника на його поточний рахунок з можливістю подальшої видачі готівки через касу банку; безготівкової оплати наданих платіжних документів (доручень) позичальника.

Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати безготівковим

платежем або готівкою в касу позивача, щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно графіку погашення, протягом строку дії кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 12.10.2026 р.

Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне користування кредитних коштів Кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках не виконання відповідачем умов договору та/або інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав відповідача, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення відповідача рекомендованим листом.

Відповідно до п. 9.1 за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.4 Договору, до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Однак відповідач припинив належним чином виконувати свої грошові зобов'язань з погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого за кредитом виникла прострочена заборгованість.

29.07.2015 р. відповідачу було направлено вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114-0-0-00/15-41277, про те заборгованість погашено не було.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, за кредитним договором № 014/4006/74/47273 від 12.10.2006 р., станом 28.09.2015 р. становить 14 292,05 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ - 308 936,83 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом - 12 735,41 доларів США - 275 288,51 грн., просрочена заборгованість за кредитом - 2 348,28 доларів США - 50 760,40 грн., заборгованість за відсотками - 1 556,64 доларів США - 33 648,32 грн., заборгованість за прострочення за відсотками - 1 493,14 доларів США - 32 275,70 грн., а тому позивач просить стягнути на свою користь з відповідача суму боргу за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заяву про застосування строків позовної давності.

Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що він виплатив кредит в повному обсязі і вважає, що позивачу не винен нічого.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

12.10.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, № 014/4006/74/47273, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 18 000 доларів США. Кредит наданий на строк до 12.10.2026 р. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 14% річних.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати безготівковим

платежем або готівкою в касу позивача, щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно графіку погашення, протягом строку дії кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 12.10.2026 р.

Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне користування кредитних коштів Кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках не виконання відповідачем умов договору та/або інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

З письмових пояснень випливає, 12.10.2006 р. відповідач уклав договір іпотеки з позивачем на купівлю квартири АДРЕСА_1. Раніше проживав у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Після одруження на сімейній нараді вирішили збільшити житло. Продали квартиру по АДРЕСА_5 за 84 000 доларів США, а брокери підшукали недорогу за 92 000 доларів США трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3. У відповідача було 2 000 доларів США, то відповідач оформив іпотеку на кредит, оскільки їм не вистачало лише 6 000 доларів США. При оформленні кредиту банківські економісти нарахували відповідачу за всі ризики, страховки, аж 18 000 доларів США із яких відповідач передав продавцю лише ту суму яку йому не вистачало 6 000 доларів США решта суми залишилася банку. Загальна сума по Платіжному календарю становила 27 347,25 доларів США, при середній щомісячній платі 227,89 доларів США, де 150 доларів США на погашення кредиту, 77,89 доларів США сума процентів, що становить 34,2% (у два рази більше чим передбачено п. 1.4 Кредитного договору). Через деякий час загальна сума вже непомітно виросла до 30 705 доларів США, чим позивачем було грубо порушено ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» де банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладання з клієнтами договори, зокрема збільшувати розмір процентної ставки та ч. 2 ст. 119 ЗУ «Про іпотеку» встановлення, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору банк має право переглядати щорічно відсоткову ставку за користування кредиту п. 6.2, у разі зміни кредитної політики в наслідок рішень законодавчої політики чи Нацбанку на користування кредитом.

Листом від 29.07.2015 р. № 140000/15-41277 відповідачу була направлена вимога, де на 17.06.2015 р. заборгованість перед банком становить 13 799,15 доларів США по сумі кредиту, та 1 043,74 доларів США заборгованість за процентами.

В матеріалах справи наявні касові квитанції щодо погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 561,19 доларів США (а.с. 192-218 т.1).

З наданого розрахунку заборгованості, а також копії платіж квитанції, вбачається, що відпоідачем вносились кошти в більшому розмірі, ніж визначено умовами договору.

При цьому, у зв'язку з внесенням коштів в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору, банком не зараховувались кошти на погашення тіла кредиту.

Отже, банком використовувались кошти сплачені відповідачем в більшому розмірі без зарахування надлишково сплаченої суми на рахунки відповідача.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про споживчий кредит» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

У разі якщо сторони договору про споживчий кредит мають намір збільшити загальний розмір кредиту, кредитодавець зобов'язаний оцінити кредитоспроможність споживача відповідно до вимог статті 10 цього Закону.

Якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов'язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Разом із повідомленням кредитодавець зобов'язаний надати споживачу новий графік платежів, у якому визначається кількість платежів, що залишаються до сплати після вступу в дію нової ставки, та у разі зміни кількості та періодичності платежів - інформацію про їх нову кількість та періодичність. Якщо визначити розмір майбутніх платежів неможливо, кредитодавець має повідомити споживача про те, що сума, яка залишилася до сплати, може змінюватися у результаті зміни процентної ставки залежно від поточного балансу поточного рахунку споживача на дату вступу в дію відповідної зміни. Якщо в результаті зміни процентної ставки змінюється розмір платежу, це має бути чітко зазначено в повідомленні.

Попереднє повідомлення споживача про зміну змінюваної процентної ставки не вимагається, якщо дотримано всіх таких умов:

1) договором про споживчий кредит передбачено, що інформація про зміну змінюваної процентної ставки повинна надаватися споживачу періодично у письмовій формі, і строки такого повідомлення визначені цим договором;

2) договором про споживчий кредит передбачено, що процентна ставка може змінюватися залежно від зміни погодженого сторонами індексу;

3) інформація про індекс оприлюднюється у приміщенні кредитодавця, в якому надаються послуги споживачам;

4) зміна змінюваної процентної ставки здійснюється виключно в результаті зміни погодженого сторонами індексу.

У разі невиконання кредитодавцем вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, при підвищенні процентної ставки кредитодавець не має права вимагати від споживача сплати платежів згідно з новим графіком платежів, розрахованим на підставі підвищеної процентної ставки. До дати виконання вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначеної у відповідному повідомленні, направленому споживачу в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, платежі, що залишаються до сплати, розраховуються за процентною ставкою, що діяла до дати підвищення.

У разі невиконання кредитодавцем вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, при зменшенні процентної ставки, що призвело до сплати споживачем зайвих грошових коштів згідно з графіком платежів, чинним до дати такого зменшення, кредитодавець здійснює зарахування надміру сплачених споживачем коштів до суми основного боргу.

Будь-які пропозиції кредитодавця про зміну умов договору про споживчий кредит, визначених частиною першою статті 12 цього Закону (окрім зміни змінюваної процентної ставки), повинні здійснюватися шляхом направлення кредитодавцем споживачу повідомлення в такий спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення. Умова договору про надання споживачеві пропозицій про зміну зазначених умов договору іншим чином, ніж таким, що дає можливість встановити дату відправлення повідомлення, є нікчемною.

Пропозиції споживачу про зміни інші, ніж зміна умов договору про споживчий кредит, визначених частиною першою статті 12 цього Закону, повинні надаватися у спосіб та строки, передбачені договором про споживчий кредит.

Згідно ст. 12 вищезазначеного Закону України у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 16 зазначеного ЗУ споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов'язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування зобов'язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про споживчий кредит, що передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 16 Закону України «Про споживчий кредит» ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 81,280-283 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - повністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4.

Суддя