Ухвала суду № 81495395, 02.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4349/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого – судді: Михальченко Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: - ОСОБА_1

прокурора - Хоменко М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В Придніпровському районному суді м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як підстав для зміни чи скасування цього запобіжного заходу стосовно обвинувачених немає. Крім того прокурор зазначила, що ризики, визначені судом при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання на даний час залишаються та те, що обвинувачені ознайомилися з матеріалами справи та їм відомі дані представника потерпілого та всіх свідків інкримінованого їм злочину, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження строків запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою заперечив та підтримав раніше подане клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 також підтримав свої клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, зокрема прокурора, яка клопотала щодо продовження строків запобіжного заходу відносно обвинувачених; обвинувачених, які підтримали раніше подані клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає з необхідне продовжити строки запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою на 60 діб.

Що стосується клопотань обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, то вони не підлягають до задоволення, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували при обранні запобіжного заходу слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси, не перестали існувати та даний запобіжний захід буде не в повній мірі забезпечувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, строком 60 днів, тобто до 30 червня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, строком 60 днів, тобто до 30 червня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Повний текст ухвали проголошено 02.05.2019 року о 12 год.30 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В.Михальченко