Рішення № 81490389, 02.05.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/327/19

Провадження № 2/550/113/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 550/327/19 (провадження №2/550/113/19) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору, без номера, від 10.08.2011 відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Також відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і Банком Договір про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Свої зобов’язання по поверненню кредиту Відповідач повністю не виконала і має заборгованість перед Банком в розмірі 12198,86 грн., яку просять стягнути.

У судове засідання представник Банку не з’явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує, просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася в установленому законом порядку, надала заяву про часткове визнання позову. В заяві зазначила, що заперечує проти стягнення штрафів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

10.08.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується анкетою-заявою позичальника від 10.08.2011 року, довідкою про умови кредитування та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карток (а.с.11-12).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.11).

Згідно п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або аналювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг – у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору станом на 12.02.2019 р. утворилась заборгованість по кредиту на загальну суму, згідно розрахунку наданого позивачем - 12198,86 грн. (а.с. 8-10), з яких:

заборгованість за простроченим тілом кредиту – 1511,84 грн.;

заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання – 7379,93 грн. ;

заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 2250 грн. ;

штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

штраф (процентна складова) – 557,09 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідності. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та пенею на загальну суму 11141,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд зауважує наступне.

Цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення зобов'язання на суму від 100,00 грн.

У той самий час, п.2.1.1.7.6 передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення стоків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини в розмірі 500,00 грн. та процентної складової в розмірі 557,09 грн.).

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп., оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому стягненню з відповідача підлягає 1748,11 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 530, 549, 610,611,612,625,1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КО номер 757268) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) 11141,77 грн. кредитної заборгованості, що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту – 1511,84 грн.; заборгованості за пенею за прострочене зобов'язання – 7379,93 грн. ; заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 2250 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КО номер 757268) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) 1748,11 грн. витрат по оплаті судового збору.

В решті, в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Я. О. Ланна