Ухвала суду № 81484695, 26.04.2019, Семенівський районний суд Чернігівської області

26.04.19

Справа № 744/1316/17

Провадження № 6-а/744/4/2019

У Х В А Л А

м. Семенівка 26 квітня 2019 року

Суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Смага С. В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1, подану в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зв'язку з невиконанням рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зв'язку з невиконанням рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якій позивач просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо умисного невиконання рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року у справі № 744/1316/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії; постановити окрему ухвалу, в якій зазначити заходи щодо негайного виконання рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року у точній відповідності з їх резолютивними частинами та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності службових осіб відповідача, причетних до невиконання чинних рішень суду та порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Подана заява обґрунтована тим, що відповідно рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії відповідач зобов'язаний здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст. ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських».

Вказане рішення набрало законної сили 27 лютого 2018 року, але відповідач його так і не виконував, що змусило позивача отримати в Семенівському районному суді Чернігівської області виконавчий документ, виконавчий лист № 744/1316/17 від 12.06.2018 року, який з метою примусового виконання рішення у вересні 2018 року пред'явив до відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

20 вересня 2018 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенко Віталій Миколайович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 57252213).

Незважаючи на відкриття виконавчого провадження та певні дії виконавця направлені на примусове виконання судового рішення, вищезазначене рішення так і не було виконане відповідачем, пенсія з 1 січня 2016 року не була перерахована та виплачена.

Однак 27 березня 2019 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенко В. М. у вищезазначеному виконавчому провадженні виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Постанова мотивована наступним: - «рішення суду виконано до відкриття виконавчого провадження, боржником було здійснено перерахунок пенсії з січня 2016 року. Основний розмір пенсії за рішенням суду складає 3789,30 грн., що є меншим, ніж стягувач отримував на дату виконання рішення суду. Пенсія в розмірі 4288,95 грн. виплачується згідно з чинним законодавством».

Вказану постанову позивач отримав 30 березня 2019 року та ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження з'ясував наступне.

Вищезазначене рішення про закінчення виконавчого провадження виконавець прийняв на підставі інформації яку відповідач, Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за підписом заступника начальника Помилуйко М. О. надало на вимогу державного виконавця 31.10.2018 року за № 12488/03.

У вказаній інформації зазначено, що відповідачем 10 квітня 2018 року було здійснено перерахунок пенсії з січня 2016 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103. Основний розмір пенсії склав 3885 грн. 95 коп. Пенсія в розмірі 4288 грн. 95 коп. виплачується згідно з чинним законодавством.

Крім того, згідно даної інформації виплата пенсії позивачу не здійснюється, оскільки на думку відповідача в рішенні суду не встановлений порядок здійснення виплат нарахованих сум, а відповідно до ст.ст. 113, 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, а бюджетне призначення для виплати позивачу пенсій відсутнє, що і дає право відповідачу вважати, що рішення суду є виконаним добровільно.

Відповідно даних інформації пенсія позивачу виплачується у розмірі 4288 грн.95 коп.

Однак пенсія у такому розмірі виплачується позивачу тільки з 5 березня 2018 року, хоча відповідно до рішення суду повинна виплачуватись з 1 січня 2016 року.

Разом з тим, відповідно виписки по картковому рахунку позивача, на який здійснюється виплата пенсії, з січня 2016 року по квітень 2016 року включно йому була нарахована та виплачена пенсія у розмірі 1956, 62 грн. щомісячно. З травня 2016 року по листопад 2016 року - у розмірі 1970, 62 грн. щомісячно. З грудня 2016 року по квітень 2017 року - у розмірі 2057, 55 грн. щомісячно. З травня 2017 року по жовтень 2017 року - у розмірі 2164, 9 грн. щомісячно. З листопада 2017 року по лютий 2018 року - у розмірі 2395, 8 грн. Будь який перерахунок та виплата пенсій за вказані періоди не здійснювались.

Позивач стверджує, що відповідачем не пораховано та не виплачено йому за період з січня 2016 року по лютий 2018 року грошові кошти пенсійного забезпечення на загальну суму 54908, 48 грн.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, письмове пояснення позивача та додані до нього документи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Ч. 1 ст. 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст. 383 КАС України. Статтею 383 КАС України, зокрема, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

З матеріалів справи видно, що предметом розгляду вказаної заяви є протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка виражається у невиконанні рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили, в частині виплати позивачу нарахованої на виконання рішення суду пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року.

Так, відповідно рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили, відповідач зобов'язаний здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст. ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських».

Суд зауважує, що вказане рішення суду є обов'язковим до виконання та не передбачає тлумачення його змісту.

Проте, як вбачається з матеріалів заяви та пояснення відповідача з доповненням, відповідачем позивачу ОСОБА_1 на виконання вищевказаного рішення суду було здійснено перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, проте було здійснено виплату грошових коштів згідно проведеного перерахунку лише за січень 2018 року.

Виплату грошових коштів згідно проведеного перерахунку за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року позивачу ОСОБА_1 здійснено не було.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушене, визнане судовим рішенням право позивача на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм суд приходить до висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на підставі положень ч. 6 ст. 383 КАС України, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області порушено положення ч. 2 ст. 14, ч.1 ст. 370 КАС України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано у повному обсязі рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили, в частині виплати позивачу нарахованої на виконання рішення суду пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

За таких обставин, суд, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, з метою недопущення порушення прав сторони, на користь якої прийнято таке рішення, дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка виражається у невиконанні вищевказаного судового рішення в частині повноти виплати позивачу нарахованої на виконання рішення суду пенсії, що є підставою для задоволення заяви позивача та винесення судом ухвали у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було допущено порушення вимог статтей 14, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягало у невиконанні судового рішення в повному обсязі, а тому вважає що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 372, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1, подану в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зв'язку з невиконанням рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у зв'язку з невиконанням рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині виплати позивачу нарахованої на виконання вказаного рішення суду пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у найкоротший строк вжити вичерпних заходів щодо виконання рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 744/1316/17 (провадження № 2-а/744/19/2018) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині виплати позивачу нарахованої на виконання вказаного рішення суду пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Направити дану ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області для виконання.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної ухвали повідомити Семенівський районний суд Чернігівської області про результати вжитих на виконання ухвали суду заходів.

Копію даної ухвали направити заявнику ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана через Семенівський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С. В. Смага