Ухвала суду № 81481365, 02.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

02 травня 2019 року Справа № 280/1617/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 (69065, м.Запоріжжя, вул.Черняховського, буд.8а; РНОКПП НОМЕР_1)

до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164; код ЄДРПОУ 02891463)

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, поданий адвокатом ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі - позивач), до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 від 13.12.2017 про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 23338,49 доларів США та 30120,58 гривень по виконавчому провадженню №49824564.

Ухвалою суду від 12.04.2019 позовна заява залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена особі, яка її подала, та вручена адресату 17.04.2019, про що свідчить підпис представника позивача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

24.04.2019 на усунення недоліків позовної заяви від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду (уточнена).

За змістом поданої заяви пояснює пропуск строку звернення до адміністративного суду тим, що оскаржувану постанову отримав 16.01.2018 та в цей же день звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору. Однак, вказану позовну заяву залишено без руху та у подальшому повернуто ухвалою суду з підстав відсутності доказів сплати судового збору. Позивач зазначає, що на момент звернення до суду у нього не було коштів на сплату судового збору у повній мірі та не було доказів отримання оскаржуваної постанови, однак він намагався оскаржити постанову суду першої інстанції в апеляційній та касаційній інстанціях і остаточне судове рішення – Постанова Верховного Суду від 21.03.2019 – отримана ним 28.03.2019, у зв’язку з чим вважає, що строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 13.12.2017 пропущено ним з поважних причин. Крім цього, позивач зазначає, що копію поштового повідомлення про отримання оскаржуваної постанови він отримав у березні 2018 року разом з відзивом на позовну заяву по іншій справі.

Щодо неузгодженості між поясненнями причин пропуску строку звернення до суду та обставинами, встановленими судовими рішеннями по адміністративній справі №808/191/18 за аналогічним позовом, підтверджує, що дійсно про оскаржувану постанову стало відомо 04.01.2018 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, однак зазначає про наявність доказів отримання оскаржуваної постанови.

Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду (уточненій) причини пропуску строку звернення до суду, можна дійти висновку, що вони є аналогічними причинам, заявленим при зверненні до суду з позовом, які визнані судом неповажними.

Представником позивача не наведено обґрунтувань неподання доказів своєчасності звернення до суду під час апеляційного та касаційного перегляду аналогічного позову у справі №808/191/18, хоча з наведених пояснень вбачається, що такі докази були у позивача в наявності.

Щодо інших посилань представника позивача необхідно зазначити, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та, що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «”Дія-97” проти України», п. 47).

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв’язку з принципом правової визначеності має на меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв’язку з таким скасуванням.

Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності, зокрема і щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду також є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, Європейський суд з прав людини підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (рішення від 10 травня 2012 року у справі «Безруков проти Росії», п. 34).

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про поважність причин пропуску такого строку (див., наприклад, рішення від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_4А.» проти Іспанії», п. 109).

Враховуючи, що позивачем не наведено об’єктивних обставин та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, які заважали йому звернутись за захистом порушеного права у спірних правовідносинах в межах строку звернення до суду, установленого процесуальним законом, суддя не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. При цьому необхідно також врахувати, що право позивача на доступ до правосуддя не було обмеженим, позивач мав чітку практичну можливість ефективно захистити порушене право, та реалізував її, звернувшись до суду з аналогічним позовом (справа №808/191/18), однак, невиконання позивачем норм процесуального закону та вимог суду призвело до того, що подана ним позовна заява була повернута. Повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу після усунення обставин, з яких позовну заяву було повернуто, повторно звернутись до суду.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивачем, у встановлений судом строк не було усунуто недоліки позовної зави, зазначені в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2019, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного позову з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови, наведені в заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду (уточнена).

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити представнику ОСОБА_1 – адвокату ОСОБА_2 разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити ОСОБА_1.

Роз’яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 02.05.2019

Суддя М.О. Семененко