Ухвала суду № 81477775, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 квітня 2019 року м. Київ№ 640/18210/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «Укрсоцбанк» доПодільської районної в місті Києві державної адміністраціїпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зняття з реєстрації ОСОБА_1; зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити дії щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1, формуванню та внесенню даних про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до реєстру територіальної громади по формуванню інформації про зняття з реєстрації місця -проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі №640/18210/18 за вказаним позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши та проаналізувавши зміст адміністративного позову у сукупності з іншими матеріалами справи суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з наступних мотивів.

Як вбачається з тексту поданої позовної заяви, підставою для звернення позивача з цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва стали наступні обставини. 15.06.2018 АТ «Укрсоцбанк» отримало відмову від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у задоволенні поданої Банком заяви про зняття з реєстрації місця проживання фізичної особи - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. За даними наданої разом з позовом копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 103581705 від 13.11.2017, за зазначеною адресою розташоване нерухоме майно (об'єкт житлової нерухомості) - квартира, чотирикімнатна, загальною площею 125,5 кв.м., житловою площею 64,1 кв.м. Згідно тексту цього ж Витягу 06.11.2017 право приватної власності на цю квартиру було зареєстроване за ПАТ «УКРСОЦБАНК», код ЄДРПОУ 00039019. У переліку підстав виникнення права власності серед іншого значиться іпотечний договір №02-10/314 від 07.02.2008, що був укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (як іпотекодержателем) і громадянином ОСОБА_1 (як іпотекодавцем).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що питання щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було ініційовано Банком (позивачем), як новим власником нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, якою користується названа фізична особа (попередній власник такої квартири). Саме за результатами розгляду заяви позивача про зняття з реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 (як колишнього власника нерухомого майна) за адресою вказаної квартири відповідачем прийнято оспорюване рішення.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України під терміном «адміністративна справа» розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а «публічно-правовий спір» - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з п. 1 і 3 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У контексті з наведеним суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

З тексту позовної заяви та доданих до неї документів видно, що позивач не згодний з рішенням відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА в м. Києві щодо відмови у знятті з реєстрації фізичної особи, яка користується жилим приміщенням (квартирою), власником якого за даними Витягу індексний номер 103581705 від 13.11.2017 визначено позивача. Тобто предметом спірних правовідносин є права користування та розпорядження нерухомим майном (квартирою), які, в свою чергу, є майновими правами особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом норми ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів, зокрема, на підставі: заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

В силу норм ч. 1 і 2 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

На думку суду, спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1, яких позивач набув за наслідками звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в даному випадку є похідними від них.

Таким чином, даний спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Наведена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Палатою Верховного Суду в постановах від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18) та від 12.12.2018 у справі №826/8687/16 (провадження №11-1152апп18). Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 12.12.2018 відзначив, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. При цьому, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Отже, зважаючи на те, що у даній справі спір фактично пов'язаний з реалізацією майнових прав особи, тобто, із цивільним правом, то відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює. Відповідно оскільки розгляд справи в порядку адміністративного судочинства суперечить процитованій вище ст. 19 КАС України, то суд вважає, що компетентним судом для вирішення спору є суд цивільної юрисдикції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №640/18210/18.

2. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до Роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. При цьому, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається

3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 238, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок