Рішення № 81477573, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 640/643/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до про Генеральної прокуратури України визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України, які полягають у відмові листом від 03.01.2019 № 14/2/1-1вих-19 у наданні відповіді по суті на адвокатський запит адвоката Парінової М.В. в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018;

- зобов'язати Генеральну прокуратуру України надати відповідь по суті та копії документів на адвокатський запит Парінової М.В., в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018, а саме: надати інформацію та копії документів, які направлялися в Посольство України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року Генеральною прокуратурою України, стосовно наявності кримінальних проваджень відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у наданні інформації та копій документів, які направлялись останнім до Посольства України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року стосовно наявності або відсутності кримінальних проваджень відносно позивача, чим порушив вимоги статей 19, 32 Конституції України. Звертає увагу, що посилання у відповіді на запит на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України є необґрунтованою, позаяк відносно позивача відсутні жодні кримінальні провадження, він не перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого. За наведених обставин, вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Ухвалою суду від 16.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

11.02.2019 до суду від представника відповідача Орленка А.О. надійшли:

- клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;

- відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що у відповіді на запит позивача відповідач роз'яснив, що згідно зі статтею 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Також повідомлено, що запитувані матеріали містять відомості досудового розслідування, які відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора, і лише в тому об'ємі, який вони визнають можливим. Відповідні дозволи стороною обвинувачення надані не були, тому надати запитувані матеріали не вбачається можливим. Крім того, відповідач вважає, що оскаржуваним листом не порушені права позивача, позаяк останній особисто не звертався до відповідача з будь-якими запитами.

14.02.2019 представником позивача ОСОБА_5 подано до суду відповідь на відзив.

06.03.2019 представником відповідача Орленком А.О. подано до суду заперечення.

Оскільки справа розглядається відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідь на відзив та заперечення судом до уваги не береться на підставі частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Ухвалою суду від 26.04.2019 відмовлено відповідачу у закритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

21.12.2018 адвокат Парінова Марина Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Генеральної прокуратури з адвокатським запитом, у якому на підставі статей 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закону України "Про інформацію" просила надати інформацію та копії документів, які направлялися в Посольство України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року Генеральною прокуратурою України, стосовно наявності кримінальних проваджень відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом від 03.01.2019 № 14/2/1-1вих-19 Генеральна прокуратура України повідомила адвоката Парінову М.В., що запитувані матеріали містять відомості досудового розслідування, які відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора, і лише в тому об'ємі, який вони визнають можливим. Відповідні дозволи стороною обвинувачення надані не були, тому надати запитувані матеріали не вбачається можливим.

Не погодившись з відмовою відповідача надати запитувану інформацію, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

За змістом пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Частиною третьою вказаної статті Закону передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов'язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

За визначенням частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.

Згідно з частинами другою та третьою статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про інформацію" встановлено, що право на інформацію забезпечується, зокрема: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

Абзацом другим частини другої статті 11 Закону України "Про інформацію" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що адвокат має право вчиняти будь-які дії, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, у тому числі, звертатися з адвокатськими запитами щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань. У свою чергу, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Поряд з цим, Законом України "Про інформацію" гарантовано кожному вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

У запиті від 21.12.2018 адвокат Парінова Марина Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 просила відповідача надати інформацію та копії документів, які направлялися в Посольство України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року Генеральною прокуратурою України, стосовно наявності кримінальних проваджень відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач відмовив у наданні інформації, посилаючись на положення статті 222 Кримінального процесуального кодексу України та апелюючи відсутністю дозволу сторони обвинувачення.

Поряд з цим, наведені доводи Генеральної прокуратури України суперечать дійсним обставинам справи та не відповідають змісту запитуваної інформації.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України від 01.03.2016 закрито кримінальне провадження № 42014100000000209 від 06.03.2014 за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати (а.с. 53-56).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 757/20627/17-ц, задоволено позов ОСОБА_1: визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1, інформацію, викладену у листі Генеральної прокуратури України від 03.03.2014 за підписом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України О. Махніцького на ім'я Прем'єр-міністра Канади С.Гарпера наступного змісту: "Правоохоронними органами України розпочато ряд кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених зазначеними нижче колишніми високопосадовцями. (…) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, колишній Радник Президента України; (…) У ході розслідування даних протиправних діянь встановлено факти привласнення значних сум державних активів та їх подальше протиправне переведення за межі України. (...). Зобов'язано Генеральну прокуратуру України з метою спростування недостовірної інформації направити лист в Офіс Прем'єр-міністра Канади, в якому повідомити про прийняте у цій справі судове рішення з викладенням його резолютивної частини протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання таким рішенням законної сили (а.с. 57).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення набрало законної сили 03.06.2017.

На виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 757/20627/17-ц, 26.06.2017 заступником Генерального прокурора Є.Єніним направлено відповідний лист за № 14/2/1-30473-14 (а.с. 59-60).

При цьому, у відзиві на позовну заяву представник відповідача визнає, що ОСОБА_1 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Встановлені обставини свідчать на користь висновку про те, що на час звернення зі спірним запитом та розгляду справи судом ОСОБА_1 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Разом з тим, в оскаржуваній відмові відповідач констатує, що запитувані матеріали містять відомості досудового розслідування.

Суд звертає увагу, що спірний запит містив вимогу надати інформацію та копії документів, які направлялися в Посольство України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року, тобто, у період, коли позивач не мав статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

За наведених обставин та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів, у тому числі, які б підтверджували підстави для відмови у наданні інформації на адвокатський запит, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні відповіді по суті на адвокатський запит адвоката Парінової Марини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що Законом України "Про інформацію" гарантовано кожному вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, суд дійшов висновку, що у даному випадку відмова у наданні запитуваної інформації порушує право позивача на доступ до інформації та положення статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача надати відповідь по суті та копії документів на адвокатський запит Парінової Марини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ід. код 00034051) щодо відмови у наданні відповіді по суті на адвокатський запит адвоката Парінової Марини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018, викладеної у листі від 03.01.2019 № 14/2/1-1вих-19.

Зобов'язати Генеральну прокуратуру України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ід. код 00034051) надати відповідь по суті та копії документів на адвокатський запит Парінової Марини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 від 21.12.2018, а саме: надати інформацію та копії документів, які направлялися в Посольство України в Канаді у період з березня 2016 року по липень 2018 року Генеральною прокуратурою України, стосовно наявності кримінальних проваджень відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ід. код 00034051) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 768,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко