Ухвала суду № 81476609, 25.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 квітня 2019 року м. Київ № 640/6674/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. при секретарі судового засідання Білоус А.С., розглянувши в судовому засіданні клопотання представника Кабінету Міністрів України про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі

за позовом Народного депутата України ОСОБА_1доКабінету Міністрів Українитретя особа про Комісія з питань вищого корпусу державної служби визнання протиправним та скасування розпорядження від 20 березня 2019 року № 162-р "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби", за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Божко В.Г., Пуленець А.С.,

третьої особи - ОСОБА_4,

На підставі ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 квітня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Кабінету Міністрів України про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 17.04.2019 року у справі №640/6674/19.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання заявник посилається на безпідставність заяви народного депутата України ОСОБА_1 за якою вжито заходів забезпечення позову, ризики завдання значної шкоди як державним інтересам загалом, так і правам/законним інтересам вказаної особи.

Зокрема, Кабінет Міністрів України вказує на те, що оскаржуване позивачем розпорядження не містить в собі очевидних ознак його протиправності, оскільки на момент оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби Урядом не було прийнято розпорядження про поновлення ОСОБА_5 на посаді голови ДФС України. Відтак, посилання на ту обставину, що на момент оголошення конкурсу така посада не була вакантною є безпідставним.

Окрім цього заявник вказує, що ОСОБА_1 не доведено, а судом не встановлено належних чи допустимих доказів, які б свідчили про наявність порушеного права саме заявника, а також об'єктивних підстав, які б беззаперечно вказували на необхідність забезпечення позову у справі.

Також, на його думку, судом під час прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову не було дотримано судом жодної умови щодо можливості застосування таких заходів, а резолютивна частина ухвали протиправно містить приписи, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Кабінет Міністрів України звертає увагу на те, що суд при винесення ухвали про забезпечення позову, не дотримався принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні переконливості, прийнявши таким чином вказану ухвалу виключно на доводах позивача.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року вказане клопотання було призначене для розгляду в судове засідання на 25.04.2019 року.

В судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України підтримав заявлене клопотання та просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 17.04.2019 року у справі №640/6674/19.

Позивач та/або його представник в судове засідання не прибули.

Представник третьої особи підтримав вказане клопотання, просив скасувати заходи забезпечення позову.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заслухавши пояснення представників заявника (відповідача), третьої особи та дослідивши відповідні матеріали суд зазначає таке.

Відповідно до ст.157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2019 року у справі №640/6674/19 було задоволено заяву народного депутата України ОСОБА_1 та вжито заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 162-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби» та заборонити Комісії з питань вищого корпусу державної служби вчиняти дії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 162-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби» до вирішення спору по суті.

17.04.2019 року Народним депутатом України ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано адміністративний позов до Кабінету Міністрів України у якому він просив визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 162-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби».

Ухвалою суду від 23.04.2019 року за вказаним адміністративним позовом було відкрито загальне позовне провадження та року призначено підготовче засідання на 16.05.2019.

Отже, заявником дотримано приписи частини 2 статі 153 КАС України, провадження у справі відкрито, що виключає можливість скасування судом заходів забезпечення позову з підстав, визначених частиною 8 ст.157 КАС України.

Суд звертає увагу на ту обставину, шо ст.157 КАС України, крім безумовних підстав скасування заходів забезпечення позову, що визначені у частині 8 вказаної статті, не містить посилань на конкретні підстави для прийняття такого рішення та ставить залежність судового рішення, за наслідком розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову від її вмотивованості.

Як свідчить зміст заяви Кабінету Міністрів України вона не містить жодних відомостей, про зміну обставин, пов'язаних з дією оскаржуваного рішення, як і відомостей, що вказують на відсутність необхідності існування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.04.2019 року.

Натомість її доводи фактично зводяться до оцінки відповідачем вказаної ухвали суду на предмет дотримання норм матеріального та процесуального права, порушення яких є підставою для скасування такої ухвали судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Отже, таке клопотання є невмотивованим щодо підстав скасування заходів забезпечення позову.

У той же час, надаючи оцінку доводам Кабінету Міністрів України, суд вважає за необхідне додатково зазначити таке.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, судовому захисту підлягає лише порушене право, а його відновлення, за наслідком розгляду справи, має бути ефективним, тобто таким, що повертає правовідносини до стану, який існував до прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності суб'єктом владних повноважень, які визнані протиправними.

Вживаючи заходи забезпечення позову суд виходив з того, що проведення конкурсу на посаду Голови Державної митної служби України унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, оскільки саме по собі визнання протиправним та нечинним оскаржуваного Розпорядження, за умови оголошення переможця та призначення його на відповідну посаду, не буде мати наслідком безпосереднього поновлення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подається адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також суд враховував, що заявник посилався на норми закону які, як на його думку, порушені при прийнятті та виконанні розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 162-р.

При цьому, дані, які б містили в собі відомості, що спростовують такі обставини судом під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову встановлені не були. Зазначене вказує на доведеність ОСОБА_1 на час подання заяви ознак очевидної протиправності рішення, що має бути оскаржене та оцінка якому має бути надана судом за наслідками розгляду відповідної адміністративної справи.

У той же час, разом з поданим Кабінетом Міністрів України клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, Урядом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані висновки суду та відповідні доводи позивача з цього приводу.

Також суд зазначає, що Позивачем, в поданій заяві про забезпечення позову було обґрунтовано в чому полягає його порушене право.

За ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.(ч.1 ст.72 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. (ч.1 ст.77 КАС України).

У відповідності до приписів ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У той же час, відповідно до ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.(ч.3 ст.242 КАС України).

Отже факт наявності чи відсутності порушеного права позивача щодо оскаржуваного у спірних правовідносинах рішення повинен бути доведений відповідними засобами доказування за наслідками розгляду справи та встановлений судом під час прийняття рішення.

У той же час КАС України не покладає обов'язку на суд встановлювати доведеність такого факту на час відкриття провадження у справі, розгляду заяви зацікавленої особи про вжиття заходів забезпечення позову, як і не пов'язує доведення таких обставини для визначення підстав, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, за яких такі заходи вживаються.

Також суд вважає необґрунтованими доводи Кабінету Міністрів України про те, що на момент оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби Урядом не було прийнято розпорядження про поновлення ОСОБА_5 на посаді голови ДФС України, а відтак, на момент оголошення конкурсу така посада була вакантною.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року по справі № 826/2538/18 позов ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. №35-р «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Голови Державної фіскальної служби України», поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволений повністю. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді Голови Державної фіскальної служби України звернуто до негайного виконання.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У той же час за приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, зважаючи на вказане рішення суду, що набрало законної сили в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді, приписи ст.19, ст. 129-1 Конституції України, ч.4 ст.78 КАС України, суд на час розгляду даного клопотання та на час вжиття заходів забезпечення позову вважає, що посада Голови ДФС України не є вакантною, така обставина не підлягає доказуванню, а невчинення Урядом відповідних дій, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення не спростовує існування такого факту.

Суд звертає увагу відповідача на те, що за приписами ч.ч.1,2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з ухвали від 17.04.2019 року судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження та заборони Комісії з питань вищого корпусу державної служби вчиняти дії з проведення конкурсу, яка в подальшому ухвалою суду від 23.04.2019 року була залучена до справи третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вчиняти певні дії до вирішення спору по суті.

Вказані заходи забезпечення позову в повній мірі відповідають п.1, п.4 частини 1 ст.151 КАС України, стосуються предмету спору та спростовують відповідні доводи заявника (відповідача) щодо їх протиправності.

Окрім цього, суд зазначає, що за приписами ч.3 ст.154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У той же час частина 1 ст.154 КАС України надає суду право на розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (ч.2 ст.154 КАС України).

Отже, у випадках визначених ч.1, ч.2 ст.154 КАС України не передбачено можливості надання пояснень та доказів щодо заяви про забезпечення доказів будь ким з учасників справи, окрім заявника.

Ухвала, якою було вжито відповідних заходів забезпечення позову, приймалася судом за наслідком розгляду заяви позивача в порядку ч.1 ст.154 КАС України.

Отже, суд виходив з тих відомостей та доказів, що були надані заявником, а відтак, з урахуванням вищевказаних правових норм, принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні переконливості порушені не були.

Таким чином, подане Кабінетом Міністрів України клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволеним бути не може.

Керуючись статтями 157, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання представника Кабінету Міністрів України про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі № 640/6674/19 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.04.2019 року