Рішення № 81476549, 25.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2019 року № 640/21839/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу,

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 5 983 490,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник в результаті несплаті останнім узгоджених податкових зобов'язань нарахованих на підставі донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов'язань , відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2, частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідач у визначений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якій зазначає , що позивачем при поданні позовної заяви від 21 грудня 2018 року порушена процедура подання позовної заяви про стягнення податкового боргу, оскільки 06 березня 2017 року Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/2548/15 було залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, якою в свою чергу у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000971701 від 14.10.2014 року на суму 2 224 031,54 грн та №0000981701 від 14.10.2014 року на суму 3 739 458,74 грн.

Позивач у свою чергу, надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку, а також Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 року по справі №826/2548/15 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2016 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1, щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000971701 та №00009811701 від 14.10.2014 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "податкова вимога" - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що 14.10.2014 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000971701 та № 0000981701 про визначення відповідачеві податкового зобов'язання за податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість.

Судом також встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві відповідно до статті 59 Податкового кодексу України здійснено заходи щодо погашення податкового боргу, а саме податкове повідомлення-рішення від 26.04.2017 року №7814-17 на суму 2244031,54грн направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Вказане поштове відправлення було вручено особисто дружині позивача з відповідною відміткою про це.

Згідно даних інтегрованих карток, інформаційної системи органів ДФС, платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) обліковується податковий борг у сумі 5 983 490,28 грн. в тому числі по податках: ПДФО у сумі 2 244 031,54 грн., ПДВ у сумі 3 739 458,74 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, оскільки Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 року по справі №826/2548/15 набрала законної сили з моменту проголошення, а отже податкові повідомлення-рішення №0000971701 та №00009811701 від 14.10.2014 року набули статусу узгоджених з 06.03.2017 року.

Відповідно до вищезазначеного, відповідач мав термін для сплати податкового боргу, однак доказів щодо погашення податкових зобов'язань до суду не надходили.

З наведеного вбачається, що Головним управлінням ДФС у м. Києві вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пунктів 95.1, 95.2, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами статей 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) податковий борг в сумі 5 983 490,28 гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур