Рішення № 81476252, 26.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року м. Чернігів Справа № 825/2328/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - Чернігівський прикордонний загін (Військова частина 2253) Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області), третя особа - Чернігівський прикордонний загін (Військова частина 2253) Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (далі – третя особа), в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки від 19.02.2018 № 50 з часу виникнення права на пенсію протиправними;

- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок з 02.12.2017 та виплатити з часу виникнення права на призначення і отримання пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ (зі змінами на час звернення) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виходячи з усіх видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно з довідкою про доходи Військової частини 2253 від 19.02.2018 № 50.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він проходив війську службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні (Військова частина 2253) Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 420-ОС від 30.11.2017 позивача було звільнено з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону №423-ОС від 01.12.2017 позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Після звільнення з військової служби відповідачем з 02.12.2017 призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення. Однак ГУ ПФУ в Чернігівській області розрахунок та призначення пенсії позивачу проведені без врахування розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням. Зазначив, що оскільки з вказаних сум сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Д'якова В.І. від 20.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідач 04.07.2018 через канцелярію суду надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки подана позивачем довідка не є довідкою про додаткове грошове забезпечення. Також відповідач зазначає, що виплати, які просить врахувати позивач до грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку позивачу пенсії.

Ухвалою суду від 09.08.2018 провадження у справі № 825/2328/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду у справі №522/2738/17 (К/9901/1368/17).

На підставі розпорядження виконуючого обов'язки керівника апарату Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 № 74 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» дану справу, у зв'язку з припиненням повноважень судді Д'якова В.І., призначено до повторного автоматизованого розподілу.

18.01.2019 зазначену справу, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Падій В.В.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до свого провадження.

22.04.2019 до суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі №825/2328/18, яка обґрунтована тим, що 06.02.2019 ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду розглянуто справу №522/2738/17 та прийнято рішення.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 23.04.2019 заяву позивача задоволено та поновлено провадження у справі №825/2328/18.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач проходив війську службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні (Військова частина 2253) Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України у званні сержанта на посаді старшого техніка – начальника групи забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-2» відділу управління службою штабу.

Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону №420-ОС від 30.11.2017 позивача було звільнено з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту.

Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону №423-ОС від 01.12.2017 позивача було виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення (а.с.12,13).

Позивач з 02.12.2017 отримує пенсію за вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 70% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області, що підтверджується листом відповідача від 28.03.2018 № 1521/03/в-12 (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, під час обчислення розміру пенсії позивачу, до складу грошового забезпечення не було включено суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно з довідкою про доходи Військової частини 2253 від 19.02.2018 № 50 (а.с.17).

21 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії, відповідно до довідки Військової частини 2253 від 19.02.2018 №50, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та нарахованих надбавок і доплат, у тому числі: допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.18-20).

Листом від 28.02.2018 № 1521/03/В-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку з тим, що чинним законодавством України, яке регулює спірне питання, не передбачено обчислення пенсії з розмірів додаткових виплат, що мають компенсаційний характер, а надана ним довідка про доходи не є довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, тому не враховується при обчисленні пенсії (а.с.21-24).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 pоку № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції станом на момент вирішення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 19.02.2018 №50 щомісячна додаткова грошова винагорода за період з грудня 2015 по листопад 2017 років у сумі 64 577,02 грн., та індексація у сумі 1965,85 грн. з яких утримувався єдиний внесок, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, отриманих позивачем у квітні 2016 року та жовтні 2017 року у загальній сумі 1520,00 грн., грошової допомоги для оздоровлення у липні 2016 року та у серпні 2017 в загальній сумі 10831,43 грн., одноразової премії у вересні 2016 року, січні 2017 року та вересні 2017 року в загальній сумі 1415,00 грн., виплата яких здійснювалася не щомісячно, не ґрунтується на нормах матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже позовні вимоги в частині зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов на той факт, що подана позивачем довідка не є довідкою про додаткові види грошового забезпечення, оскільки в даному випадку позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років з доданою до неї довідкою, що підтверджує розмір фактично отриманих у складі грошового забезпечення сум доплат та сплату з них єдиного соціального внеску, які не враховані пенсійним органом під час призначення пенсії позивачу, яка, на переконання суду, може бути підставою для перерахунку пенсії позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Аналогічні норми викладені в пункті 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

Зокрема, відповідно до пункту 4 Порядку №3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що уповноважені органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.

За таких обставин подана позивачем довідка Військової частини 2253 від 19.02.2018 №50 є підставою для перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У свою чергу, як встановлено судом, позивач мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.

При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії позивачу, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.

Такі дії свідчать про порушення відповідачем частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Щодо дати, з якої відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачу, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, у відповідності до статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом, позивач отримує пенсію з 02.12.2017, при цьому до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 21.02.2018 та з 02.12.2017 просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії.

За таких обставин суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, має бути проведений з 02.12.2017.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідач не довів суду правомірності своїх дій у частині не проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.

У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд врахував правову позицію, яка висловлена ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

При вирішенні даної справи судом також були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову позивача.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача судовий збір в сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку, раніше призначеної, пенсії на підставі довідки від 19.02.2018 №50 з часу виникнення права на пенсію протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 02.12.2017, у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, з урахуванням індексації у сумі 1965,85 грн. та щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 64 577,02 грн, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідкою Військової частини 2253 від 19.02.2018 №50, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14026, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940.

Третя особа - Чернігівський прикордонний загін (Військова частина 2253) Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України, вул. Квітнева, 3-В, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ - 14321765.

Суддя В.В. Падій