Рішення № 81476045, 26.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року справа № 580/1047/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг на користь бюджету у сумі 9 488 грн 11 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до ухвали від 27.03.2019 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем відзив не надано. Судова кореспонденція, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2019, повернулась до суду з відмітками Укрпошти про неможливість вручити її адресату. Згідно з ч.11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2019 відповідача 23.02.2017 зареєстровано як фізичну особу-підприємця та взято на облік як платника єдиного внеску.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 7 626 грн 00 коп., який виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 629/фоп від 28.02.2017 по строку сплати 20.05.2018 -20.12.2018 за 8 місяців із щомісячним платежем у сумі 744 грн 60 коп., та платежем за січень 2019 року та за лютий 2019 року у сумі 834 грн 60 коп.

11 вересня 2018 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку, за наслідками якої складено акт № 631/23-00-13-1223/25/НОМЕР_1 від 11.09.2018.

У ході перевірки згідно з вказаним актом контролюючим органом встановлено порушення відповідачем терміну сплати суми єдиного податку від здійснення підприємницької діяльності на підставі п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, та у зв'язку з виявленими порушеннями до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2018 № 0116631312 на суму 1 861 грн 50 коп.

Доказів оскарження відповідачем у судовому порядку вказаного податкового повідомлення-рішення сторони суду не назвали та не надали.

Залишок несплаченої пені з єдиного податку з фізичних осіб відповідно ст. 129 Податкового кодексу України складає 00 грн 61 коп.

Відтак, загальний розмір узгодженої заборгованості відповідача зі сплати вказаного податку складає 9 488 грн 11 коп.

У зв'язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк вказаної суми узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 11.07.2018 № 43639-17.

Вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми "Ф" від 11.07.2018 № 43639-17 на суму 1 489 грн. 81 коп.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 9 488 грн 11 коп. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 229, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 9 488 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 11 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький