Рішення № 81474930, 26.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2019 року Справа № 280/1201/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» (69065, м.Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд.3, код ЄДРПОУ 39659047)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС в Запорізькій області), в якому позивач, з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про включення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом №10 від 16.01.2019;

2) зобов'язати ГУ ДФС у Запорізькій області вчинити дії, а саме виключити ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відніс ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платників податків податку. Позивач вказує, що рішення відповідача, викладене у протоколі, про віднесення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників прийнято з порушенням встановленого порядку, оскільки не містить належної мотивації та причин його прийняття, а також не відповідає законодавчим вимогам щодо змісту протоколу. Крім того, вважає, що лист Державної фіскальної служби України, яким відповідач керувався при прийнятті оскаржуваного рішення, не є нормативно-правовим актом, а носить лише інформаційний характер, тому не може носити обов'язковий характер. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№15035 від 16.04.2019), в якому позовні вимоги не визнає та зазначає щодо правомірності віднесення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків, оскільки на момент прийняття відповідного рішення була наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, а саме: платник податку здійснює реалізацію товару платникам, які мають ознаки ризиковості. Щодо аргументів позивача стосовно невідповідності змісту протоколу законодавчим вимогам, відповідач пояснень не надав, зазначив про неможливість надання протоколів робочої групи без письмової згоди інших платників податків, відомості про яких також зазначаються у протоколі. Просить в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. У підготовчому засіданні судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю подання сторонами додаткових доказів.

Ухвалою суду від 25.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» зареєстроване як юридична особа з 24.02.2015, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11031020000037660. Основним видом економічної діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с. 8-9).

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.04.2015, що підтверджується витягом 1508284500187 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.10).

З витягу з протоколу №10 від 16.01.2019 (далі по тексту - Протокол №10) засідання комісії ГУ ДФС України у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 №799 «Про затвердження складу Комісії ГУ», створеного на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту - Комісія), слідує, що присутні на засіданні голова та члени комісії розглянули отриману від Вознесенівського управління податкову інформацію, відповідно до якої можливе включення до категорії ризикових «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником»: ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС».

В зазначеному протоколі також відображено, що Комісія ухвалила рішення, яким визначила ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» таким, що відповідає критеріям ризиковості (відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку), також надано доручення секретарю Комісії забезпечити включення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до бази ризикових платників (а.с. 38).

У зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних, направлених позивачем, листом від 20.02.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити причини внесення до переліку ризикових платників податку, а також розглянути питання щодо вилучення підприємства з переліку ризикових платників податків (а.с. 19).

ГУ ДФС у Запорізькій області надало відповідь №10093/10/08-01-07-03-17 від 27.02.2019, якою повідомило позивача, що його віднесено до категорії ризикових суб'єктів господарювання у зв'язку з відповідністю п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, а саме: у зв'язку з наявністю податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Також позивачу роз'яснено про те, що виключення переліку ризикових суб'єктів господарювання відбувається за рішенням Комісії Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників ДФС у разі, якщо платник податків, віднесений до переліку ризикових платників, перестав відповідати критеріям ризиковості (а.с. 20).

12.03.2019 позивач знову звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області з запитом, в якому зазначив, що під час спроби зареєструвати податкові накладні ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» отримує квитанції № 1, якими складені податкові накладні приймаються, проте їх реєстрація зупиняється. У зв'язку з відсутністю в квитанціях посилання на конкретний критерій ризиковості платника податків, позивач просив повідомити, якому саме критерію відповідає ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС», надати відповідні докази, а також повідомити, чи включено підприємство до переліку ризикових платників (а.с.30).

Станом на дату звернення до суду з даним позовом (21.03.2019) відповідь на звернення не була надана.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо віднесення до переліку ризикових платників, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

27.03.2019 у відповідь на запит позивача від 12.03.2019 відповідач направив лист № 16782/10/08-01-07-03-17, яким повідомив позивача, що ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, та враховуючи зазначене, позивача віднесено до переліку ризикових платників податків. До відповіді надано витяг з Протоколу № 10 (а.с.31-32).

З огляду на отримання вищезазначеного протоколу, позивач у підготовчому засіданні уточнив позовні вимоги, заявивши про протиправність рішення відповідача, оформленого Протоколом № 10, про включення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту - Порядок роботи комісій) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пунктів 2,3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим суд зазначає, що Протокол № 10 є формою рішення суб'єкта владних повноважень.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

Зазначеним Порядком передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» згідно з п.1.6 Критеріїв.

З відзиву на адміністративний позов судом встановлено, що позивач віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Вказаним пунктом визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судом з матеріалів справи, саме наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, послугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв'язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, є безпідставним.

Суд також звертає увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

У підготовчому засіданні представником відповідача надано суду матеріали, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податку, а саме: податкову інформацію Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с.39).

Судом встановлено, що висновок про визнання позивача ризиковим платником прийнято у зв'язку з тим, що серед контрагентів-покупців позивача є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції (зокрема ТОВ «ЕКОТРЕЙД-2016), або мають господарські відносини по ланцюгу постачання з ризиковими платниками податку (зокрема, «ЛАУС ТРЕЙД», ТОВ «ТОБАККО»).

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів та інших суб'єктів господарювання по ланцюгу постачання. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

При цьому, відповідно наданих суду доказів відповідач зупиняє реєстрацію податкових накладних позивача не тільки по господарським операціям з платниками податків, які на думку контролюючого органу є ризиковими, а й з іншими контрагентами, негативна інформація щодо діяльності яких відсутня, що підтверджується квитанціями про зупинення податкових накладних (а.с. 68-86). При цьому, зі змісту даних квитанцій вбачається, що кожного разу для розблокування податкової накладної у позивача виникає необхідність подавати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначене створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), також очевидним є негативний плив на ділову репутацію позивача.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, у разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для них, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов'язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Комісії про віднесення позивача до ризикових платників з підстав «наявна податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» безпідставним, необґрунтованим та таким, що винесено без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо аргументів позивача про порушення порядку оформлення Протоколу № 10 необхідно зазначити, що відповідно до пункту 6 Порядку роботи комісій до складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. До складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Згідно з пунктом 7 Порядку роботи комісій комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

За змістом пункту 17 Порядку роботи комісій засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Згідно з пунктом 23 Порядку роботи комісій протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Судом встановлено, що наданий до матеріалів справи витяг з Протоколу № 10 дійсно не містить всіх реквізитів, передбачених Порядком роботи комісії.

Разом з тим, на думку суду, порушення порядку оформлення протокольного рішення, яким платника податку віднесено до переліку ризикових платників, не впливає на його зміст та не може мати вирішального значення при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а тому вказані аргументи позивача не приймають судом до уваги.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення Комісії, оформлене Протоколом № 10, яким ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» віднесено до переліку ризикових платників податку за ознакою «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником», є безпідставним та необґрунтованим, підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» у цій частині необхідно задовольнити.

Належним способом захисту в даному випадку буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Запорізькій області оформлене протоколом №10 від 16.01.2019, в частині включення ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків.

Також підлягає задоволенню і позовна вимога щодо зобов'язання відповідача виключити ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків з огляду на таке.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

У даній справі суд вважає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ГУ ДФС в Запорізькій області виключити ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» з переліку ризикових платників податку є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача та забезпечує дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позови сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до платіжних доручень від 18.03.2019 №19336 та від 18.03.2019 № 19337 позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 3842,0 грн.

Про наявність інших судових витрат в даній справі не заявлено.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на суму 3842,0 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 241, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області оформлене протоколом №10 від 16.01.2019, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати в сумі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЙДАР ПЛЮС», місцезнаходження: 69065, м.Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд.3, код ЄДРПОУ 39659047;

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146.

Суддя М.О. Семененко