Рішення № 81474887, 15.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2923/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3) про скасування наказів № 1958 від 01.06.2018 року та № 376 о/с від 07.06.2018 року, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою суду від 26 липня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду про повернення позовної заяви позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року про повернення позовної заяви у справі №813/2923/18 скасовано та направлено справу на продовження розгляду в суд першої інстанції.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою про відкриття відповідачу надано строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вищезазначеної ухвали.

Ухвалою від 27.02.2019, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиція позивача:

ОСОБА_3 з 13 березня 2006 року працював в органах внутрішніх справ. З 23 березня 2017 року до моменту звільнення працював поліцейським сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Наказом № 376 від 07.06.2018 року був звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Вважає такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими. Зазначає, що посилання відповідача на порушення позивачем пункту 5 розділу I, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, які виразились в тому, що ОСОБА_3 у неробочий час керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та здійснив стоянку у невстановленому місці, а також відмовився у проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, оскільки рішення, встановленому законом порядку, щодо вини позивача по статті 130 КУпАП судом не прийнято. Відтак, посилання в оскаржуваному наказі на таку причину звільнення є незаконною.

Заперечення відповідача:

01 лютого 2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. Службовим розслідуванням встановлено, що 29 квітня 2018 року о 14:40 год. у м. Львів, вул. Плугова, 4А, працівниками УПП у Львівській області БПП НП України було складено адміністративні матеріали, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля марки «КІА CERATO», д.н.з НОМЕР_1 яким виявився ОСОБА_3, який на час складання адміністративних матеріалів був діючим працівником поліції і обіймав посаду поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції станції Львів Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області. Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 (інспектора УПП у Львівській області ДПП НП України), після того як він прибув на виклик за адресою м Львів, вул. Плугова, 4А, то побачив автомобіль КІА, який зупинився із нього вийшов чоловік (позивач) якого ОСОБА_4 попросив залишитись на місці події для з'ясування всіх обставин. Вказаний чоловік не відреагував та почав іти у протилежному напрямку пришвидшивши при цьому темп ходьби. Коли ОСОБА_4 наздогнав позивача, вони разом повернулись на місце події. Під час розмови із поліцейськими у ОСОБА_3 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У подальшому на позивача винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 122 КУпАП. Після цього ОСОБА_5 було запропоновано у присутності двох свідків пройти на місці тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у медичному закладі. Від даної пропозиції ОСОБА_3 відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР України, тому на позивача було складено протокол за ст. 130 КУпАП. По даному факту є постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 26.09.2018 року по справі № 466/3382/18, якою постановлено провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Така постанова не спростовує висновки службового розслідування щодо наявності порушення позивачем службової дисципліни, а прийнято виключно з урахуванням ст. 38 КУпАП.

Також, відповідач зазначив, що позивач прямо у позовній заяві зазначає, що через дві години він здав аналіз крові на наявність алкоголю і результат показав його відсутність. Факт, що засвідчує обставину того, що прийшло більше двох годин з моменту, коли виникли підстави скерування позивача на медичне освідування засвідчується і самим протоколом БД № 044000 від 29.04.2018 року, де прямо вказано, що подія мала місце о 13:30 год. 29.04.2018 року, тобто більше ніж через дві години. Верховний Суд у постанові від 04.10.2018 року у справі № 806/2272/16 зазначив, що з метою забезпечення достовірності результатів медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння, огляд особи повинен бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. В іншому випадку результати такого огляду слід вважати недійсними.

Представник відповідача зауважує, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не є тотожним із встановленням у його діях складу адміністративного правопорушення на відсутність доведеності якого посилається позивач, адже це дві різні площин відповідальності із різним обсягом заподіяної шкоди та іншими об'єктами посягання. Винність особи за вчинення дисциплінарного проступку встановлюється службовим розслідуванням. Службове розслідування не вирішує питання доведеності вини адміністративного правопорушення позивача, висновок службового розслідування уже презюмує той факт, що фактично вчинене діяння позивача містить у собі порушення службової дисципліни. Сама інформація про вчинення позивачем адміністративного правопорушення стала лише підставою для видання наказу про призначення службового розслідування. Саме службове розслідування було розпочате на підставі наказу про призначення службового розслідування і вже за результатом такого службового розслідування як комплексного і самостійного з'ясування обставин був складений Висновок службового розслідування. На підставі Висновку службового розслідування було видано наказ № 1958 від 01.06.2018 року, яким було застосоване дисциплінарне стягнення - звільнення з поліції. Після чого на реалізацію наказу № 1958 від 01.06.2018 року був виданий наказ № 376 о/с від 07.06.2018 року по особовому складу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово сторін, розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 з 13 березня 2006 року працював в органах внутрішніх справ, а з 23 березня 2017 року - поліцейським сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 07.06.2018 року № 376 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою звільнення зазначено: наказ ГУНП від 01.06.2018 № 1958.

Відповідно пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.06.2018 року № 1958 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Залізничного ВП ГУНП у Львівській області», за грубі порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильно дотримання положень конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п.5 розділу 1 та п.3 розділу ІУ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України, від 09.11.2016 №179, щодо обов'язку поліцейського за будь - яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та здійснені стоянки автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху України, та відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичний заклад. Чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.122 та ст.130 КУпАП, на поліцейського сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Вказаний наказ винесений на підставі проведеного працівниками ГУНП у Львівській області службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3

Зазначене службове розслідування призначене на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.05.2018 № 1584, згідно якого надійшла інформація про те, що 29 квітня 2018 року о 14:40 у м. Львові, вул. Плугова 4А, працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП НП України було складено адміністративні матеріали, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля марки «KIA CERATO» , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, поліцейського сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, старшого сержанта поліції, в ОВС з 13.03.2006 року, на займаній посаді з 23.03.2017 року.

Згідно висновку службового розслідування, проведеного за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 рекомендовано за грубі порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п. 5 розділу I та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 щодо обов'язку поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та здійсненні стоянки автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху України, та відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП, на поліцейського сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Не погоджуючись з вказаними наказами, позивач їх оскаржив до суду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073) (Далі - Інструкція №230).

Згідно п. 1.1 Інструкції №230 ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також к омпетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Відповідно до положень п. 1.2. Інструкції №230 особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Згідно п. 2.1. Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п. 2.2.5 Інструкції №230, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Згідно п. 2.5 Інструкції №230 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Згідно п. 2.6 Інструкції №230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Так, судом встановлено, що 29 квітня 2018 року о 14:40 год. у м. Львів, вул. Плугова, 4А, працівниками УПП у Львівській області БПП НП України було складено адміністративні матеріали, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля марки «КІА CERATO», д.н.з НОМЕР_1 яким виявився ОСОБА_3, який на час складання адміністративних матеріалів був діючим працівником поліції і обіймав посаду поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції станції Львів Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області.

Старший інспектор з ОД ВІРС УКЗ ГУНП у Львівський області С.В.Разін подав рапорт на ім'я начальника ГУНП у Львівській області про вищезазначену подію.

Наказом № 1584 від 02.05.2018 року призначено проведення службового розслідування по факту порушення службової дисципліни поліцейським відділення поліції на станції Львів сектору превенції патрульної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3

Таким чином наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.05.2018 року № 1584 про призначення службового розслідування є законним.

Суд не вбачає порушень відповідачем порядку проведення службового розслідування стосовно позивача, строк службового розслідування не порушений, пояснення позивача описані в висновку службового розслідування.

Судом встановлено, що 29 квітня 2018 року о 14:40 год. у м. Львів, вул. Плугова, 4А, працівниками УПП у Львівській області БПП НП України було складено адміністративні матеріали, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля марки «КІА CERATO», д.н.з НОМЕР_1 яким виявився ОСОБА_3, який на час складання адміністративних матеріалів був діючим працівником поліції і обіймав посаду поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції станції Львів Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області. Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 (інспектора УПП у Львівській області ДПП НП України), після того як він прибув на виклик за адресою м Львів, вул. Плугова, 4А, то побачив автомобіль КІА, який зупинився із нього вийшов чоловік (позивач) якого ОСОБА_4 попросив залишитись на місці події для з'ясування всіх обставин. Вказаний чоловік не відреагував та почав іти у протилежному напрямку пришвидшивши при цьому темп ходьби. Коли ОСОБА_4 наздогнав позивача, вони разом повернулись на місце події. Під час розмови із поліцейськими у ОСОБА_3 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У подальшому на позивача винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 122 КУпАП. Після цього ОСОБА_5 було запропоновано у присутності двох свідків пройти на місці тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у медичному закладі. Від даної пропозиції ОСОБА_3 відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР України, тому на позивача було складено протокол за ст. 130 КУпАП. По даному факту є постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 26.09.2018 року по справі № 466/3382/18, якою постановлено провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Така постанова не спростовує висновки службового розслідування щодо наявності порушення позивачем службової дисципліни, а прийнято виключно з урахуванням ст. 38 КУпАП.

В поясненнях, наданих при проведенні службового розслідування, інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_4, повідомив, що 29.04.2018 року перебуваючи на патрулюванні Шевченківського район, на службовий планшет отримали повідомлення про порушення ПДР за адресою м. Львів, вул. Пулюя, 4а (блокування автомобілем КІА д.н.з. НОМЕР_1 виїзду з парковки. Приблизно о 13:30 прибувши на місце події було виявлено момент, як водій вищевказаного автомобіля перепаковував його. Коли автомобіль КІА зупинився, з - за керма вийшов чоловік, якого ОСОБА_4 попросив залишитись на місці для з'ясування всіх обставин. Вказаний чоловік не відреагував та почав іти у протилежному напрямку пришвидшивши при цьому темп ходьби. Коли ОСОБА_4 наздогнав даного чоловіка та разом повернулись на місце події. Під час розмови у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота). У подальшому на водія, яким виявився ОСОБА_3, винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КупАП. Після цього ОСОБА_3 було запропоновано в присутності двох свідків пройти на місці тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у медичному закладі. На дану пропозицію ОСОБА_3 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, після чого на нього було складено протокол за ст.130 КУпАП.

Аналогічні за змістом поясненням ОСОБА_4 надав інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_7

До матеріалів службового розслідування долучено копію акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, відповідно до якого, ОСОБА_3 в присутності свідків, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці на в медичному закладі відмовився.

Згідно письмових пояснень, наданих в ході службового розслідування свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_3 відмовився проходити тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер».

У висновку службового розслідування вказано, що опитаний ОСОБА_3 повідомив, що 29.04.2018 року близько 13:30 в Львові по вул. Плугова, 4а, вийшов на вулицю із будинку свого знайомого і побачив невідому жінку, яка стояла біля його автомобіля. Після цього ОСОБА_3 підійшов до даної жінки, яка просила, щоб останній перепакував свій автомобіль, який заблокував проїзд автомобіля вказаної жінки. Тоді ОСОБА_3 сів за кермо свого автомобіля та перепакував його, після чого вийшов на вулицю. В цей час до них під'їхали працівники патрульної поліції, які почали складати адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 Коли працівники патрульної поліції склали постанову про адміністративне правопорушення, то ОСОБА_3 погодився із вчиненим ним порушенням Правил дорожнього руху, так як автомобіль не було більше куди припаркувати. Після підписання ОСОБА_3 адміністративних матеріалів, працівник патрульної поліції запідозрив, що ОСОБА_3 є в стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти тест за допомогою газоаналізатора 2Драгер». Після цього ОСОБА_3 попросив працівників патрульної поліції пред'явити сертифікат на даний прилад, але працівники УПП у Львівській області повідомили, що даного документу при собі не мають, тому потрібно проїхати у Шевченківський ВП ГУНП. Тоді ОСОБА_3 запропонував пройти тест в медичному закладі, на що працівники поліції відповіли, що такої потреби немає, оскільки ОСОБА_3 відмовився проходити тест за допомогою приладу «Драгер», після чого склали адміністративний протокол. У подальшому ОСОБА_3 щоб довести свою невинуватість пішов у лікарню, де здав кров на етанол. Також ОСОБА_3 додав копію виписки із медичної карти КМК ЛШМД №5796.

Згідно виписки №5796 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КМК ЛШМД ,ОСОБА_3 29.04.2018 року звернувся за медичною допомогою з діагнозом «забій грудної клітки». У ОСОБА_3 взято кров на етанол. Результат аналізу №3401 від 02.05.2018 - 0 проміле.

Відповідно до довідки, долученої позивачем, від 26.06.2018 року №05-07 вих2414, ОСОБА_3 звертався за допомогою в МТП КМК ЛШМД 29.04.2018 року о 16:30 год. Аналіз крові на вміст етанолу №3401, концентрація етанолу в крові - 0%.

Однак, у такій довідці та інших документах, долучених позивачем до матеріалів справи не вбачається години, о котрій було позивачем здано кров на аналіз, лиш час звернення до медичної установи зі скаргами на здоров'я.

Крім того, у виписці від №5796 датою результатів аналізів крові на етанол вказано 02.05.2018 року.

Відтак, суд погоджується з висновком службового розслідування про те, що такий медичний огляд та видання виписки проведено без дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735.

При цьому, судом беруться до уваги з огляду на положення п.16 такої Інструкції, пояснення відповідача про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акта медичного огляду відносно позивача не складалось.

Тому, відповідно до п.22 Інструкції та ст.266 КУпАП висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

При цьому, відмова позивач відмовився пройти тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі є порушенням пункту 2.5. ПДР України.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням установлено, що 29.04.2018 року поліцейський сектору патрульної поліції ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівські області старший сержант поліції ОСОБА_3, як працівник поліції, будучи зобов'язаним, відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п. 5 розділу I та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 щодо обов'язку поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та здійсненні стоянки автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху України, та відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП.

Позивач належних та допустимих доказів у спростування наведених обставин не надав.

Аргументи позивача про відсутність доведення його вини у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, наведені позивачем в якості підстави для скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд оцінює критично з огляду на відсутність спору між сторонами у справі щодо факту вчинення позивачем вищезазначених дій.

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22.02.2006 ( Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. В свою чергу, в розумінні статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службовою дисципліною відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230.

Згідно з пп.2.2.5 цієї Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ ( пункту 5.4. Інструкції).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (Порядок №1103).

Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3, 4 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до пунктів 6 та 10 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Пунктом 5 розділу I та пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено обов'язок поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України,

Суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, відношення до виконання службових обов'язків.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах та не дають суду підстав для скасування наказів ГУНП в Львівській області № 1958 від 01.06.2018 року та № 376о/с від 07.06.2018 року, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновки суду про правомірність спірних наказів, відсутність підстав для їх скасування, відтак позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до задоволення не підлягають.

Згідно з частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних наказів, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,- відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна