Рішення № 81474600, 24.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/579/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про оскарження рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) викладене в листі за вих. № Ш-47/0-517/0/17-19 від 28.01.2019 р., відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області земельної ділянки за межами населеного пункту (кадастровий номер якої: НОМЕР_2);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) повторно розглянути питання та надати учаснику антитерористичної операції (учаснику бойових дій) ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не більше 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області земельної ділянки за межами населеного пункту (кадастровий номер якої: НОМЕР_2);

- застосувати судовий контроль за використанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили звіт про його виконання.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він 19.12.2018 повторно звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області.

На думку позивача, ним до заяви додано усі необхідні документи. Натомість ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторон відмовило йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Позивач не погоджується з даною відмовою та вважає її незаконною, а тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та відповідно зобов'язати управління прийняти рішення про надання йому такого дозволу.

Представником відповідача до суду відзив на позовну заяву не надано. Натомість, 14.03.2019 (вх. № 4409) до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, обґрунтоване тим, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до вступу в законну силу перехідних положень Земельного кодексу України від 01.01.2019 не є розпорядником земельних ділянок, які передані до комунальної власності та вважаються власністю територіальних громад.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Враховуючи, що позивачем до суду не надано доказів направлення копії клопотання на адресу позивача, суд не приймає його до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як учасник бойових дій, вирішив використати власне право на отримання у власність (за результатом приватизації) земельну ділянку за цільовим призначенням - для особистого селянського господарства, площею не більше 2 га.

16 травня 2018 року Кіровоградським окружним адміністративним судом в справі № 811/1197/18 (рішення набрало законної сили 09.07.2018) було винесено рішення про визнання протиправним відмову № Ш-1403/0-1187/0/17-18 від 21.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Голубієвицької сільської ради, Компаніївського району, Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

30.10.2018 року листом № Ш-1403/0-7050/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було повідомлено позивача, що розглянувши його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Голубієвицької сільської ради, Компаніївського району, Кіровоградської області, у відповідності до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду (справа № 811/1197/18), фактично відмовлено у задоволені даної заяви. Зазначивши, що згідно довідки від 25.10.2018 № 35 Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, вказана земельна ділянка надана громадянам, які являються постраждалими внаслідок аварії на ЧАЄС та надані згідно по господарського обліку. Враховуючи викладене, позицію органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та для перешкоджання виникнення конфліктних ситуацій рекомендовано повторно звернутися із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в іншому місці до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а також подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно - правових актів.

Судом встановлено, що враховуючи вимоги у вищевказаному листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області позивачем вдруге було здійснено аналіз Публічної кадастрової карти України за електронним посиланням де було встановлено, що на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області за межами населеного пункту є ніким незайнята земельна ділянка загальною площею 18.6106 га (кадастровий номер: НОМЕР_2), на яку відсутні обтяження та заборона щодо землекористування вказаної земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивач, 19.12.2019 знову звернувся з клопотанням до Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо надання йому земельної ділянки та дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району. Кіровоградської області, за межами населеного пункту. До вказаного клопотання було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номеру позивача; копію посвідчення учасника бойової дій.

28.01.2019 листом № Ш-47/0-517/0/17-19 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно інформації територіального відділу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, земельна ділянка, вказана у зверненні, відносилась до земель, переданих у колективну власність, згідно державного акту на право колективної власності на землю. Тому, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має правових підстав для задоволення заяви.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, що не були спростовані відповідачем, позивачем на ім'я Семенастівської сільської ради 18.02.2019 року було направлено запит на отримання публічної інформації (а.с.33-34).

Судом встановлено, що Семенастівською сільською радою, Новоукраїнського району, Кіровоградської області на запит позивача про надання інформації щодо отримання публічної інформації листом № 72 від 25.02.2019 року повідомило, що об'єднану територіальну громаду на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області не сформовано, інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах та поза межами території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області було проведено в 2013 році, землі резерву знаходяться поза межами населеного пункту на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області надані в оренду, земель сільськогосподарського призначення (резерву, запасу державної форми власності та колишніх КСП) в розпорядженні (підпорядкуванні) Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області немає розмежування земель державної та комунальної власності на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області не проводилось (а.с.34).

Враховуючи викладене, позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач листом від 28.01.2019 №Ш-47/0-507/0/17-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.

Чинне земельне законодавство не передбачає такої умови отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, як включення бажаної до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що передаються в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, сформованого територіальним управлінням Держгеокадастру.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Що стосується позовної вимоги, в якій ОСОБА_1 просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача від 28.01.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2018 року у справі № 804/3960/17 (провадження № К/9901/1242/17).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що постанова суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.номер: НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про оскарження рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) викладене в листі за вих. № Ш-47/0-517/0/17-19 від 28.01.2019 р., відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області земельної ділянки за межами населеного пункту (кадастровий номер якої: НОМЕР_2).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області земельної ділянки за межами населеного пункту (кадастровий номер якої: НОМЕР_2).

Застосувати судовий контроль за використанням судового рішенця шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили звіт про його виконання.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула