Рішення № 81474575, 25.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000782

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Стець Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з вимогами:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати період роботи ОСОБА_3 з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області, з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури Львівської області, до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 14.01.2019, враховуючи період роботи ОСОБА_3 з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області, з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури Львівської області до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

В обгрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що зверталася до Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань призначення та перерерахунку пенсії № 6 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», однак рішенням від 14.01.2019 № 57/11 їй відмовлено з посиланням на відсутність необхідного до цього стажу. При цьому відповідачем не враховано позивачу до спеціального стажу, що дає право за вислугу років, стаж її роботи у періоди з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області та з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури області, оскільки, як вважає відповідач, зазначені періоди згідно з Законом України «Про прокуратуру» не зараховуються до вислуги років.

Аргументуючи протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії за вислугою років, позивачка зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці з 31.10.1994 року до 26.08.2000 року ОСОБА_3 працювала на посадах друкарки та старшого інспектора прокуратури області. Відповідно до Постанови КМУ від 21.01.1993 року № 93 «Про умови оплати працівників органів прокуратури», зокрема Таблиці № 5 посада друкарки та старшого інспектора віднесена до посад службовців прокуратури. Беручи до уваги зазначене позивачка вважає, що зазначені в трудовій книжці період з 31.10.1994 року до 26.08.2000 року - період роботи (служби) на посаді службовців прокуратури, необхідно зарахувати до стажу державної служби, оскільки період роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури зараховується до стажу державної служби. Зазначає, що дана позиція викладена в листі від 03.10.2017 № 418 Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській області.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де в заперечення позовних вимог покликається на наступне. Зокрема зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що станом на день подання заяви про призначення пенсії загальний трудовий стаж роботи позивача складав 18 років 4 місяці 5 днів, тобто, менше, ніж 24 роки, а відтак, наявного у позивача стажу недостатньо для призначення йому пенсії за вислугу років. Покликається на те, що згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема час роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою. Відтак, в розумінні ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, належить зараховувати час роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою. До спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, не може зараховуватись трудова діяльність на посаді державного службовця, кваліфікаційні умови якої (посади) не вимагали від особи, яка її обіймала, вищої юридичної освіти, а особа, яка фактично її обіймала, такої освіти не мала. Тобто, як стверджує відповідач, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вказаної вислуги років. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ним правомірно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки у позивача на день звернення відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито провадження справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві.

На підставі долучених до матеріалів доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В січні 2019 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань призначення та перерахунків пенсії № 6 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

14 січня 2019 року Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань призначення та перерахунків пенсії № 6 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вказану заяву постановило рішення № 57/11 від 14.01.2019 року, якою відмовило в призначенні пенсії за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Відповідь мотивована тим, що відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, в період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу на посадах прокурорів не менше 14 років. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, зараховується, зокрема, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистам, на посадах помічників і старших помічників прокурорів. Починаючи з 27.08.2000 року ОСОБА_3 працювала на посадах помічника прокурора, в.о. старшого помічника прокурора, заступника прокурора району, прокурора відділу та старшого прокурора відділу. На сьогоднішній день ОСОБА_3 працює на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Львівської області. Таким чином, вислуга років ОСОБА_3, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII становить 18 років 4 місяці 5 днів, що є неможливим для призначення цього виду пенсії.

Як вбачається з відмови про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII ОСОБА_3 не зараховано до вислуги років період, а саме:

-з 31.10.1994 року по 25.07.1996 року на посаді друкарки прокуратури області;

-з 25.07.1996 року по 27.08.2000 року на посаді старшого інспектора прокуратури області.

Не погоджуючись з вказаною відмовою Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань призначення та перерахунків пенсії № 6 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 57/11 від 14.01.2019 року ОСОБА_3 звернулася з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема, за вислугу років.

Постановою Верховного Суду України від 22.04.2014 року визначено зміст понять «трудовий стаж», «спеціальний стаж» та «вислуга років».

Так, спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років.

Частиною 6 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (2014 року), передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Чинним на час роботи позивача друкаркою прокуратури Львівської області законодавством, зокрема Законом України «Про державну службу», визначено поняття державної служби, яка полягає у професійній діяльності осіб (державні службовців), які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави. Посадовими особами є, зокрема, державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, посилався на ту обставину, що згідно Закону України «Про прокуратуру» період роботи позивача з 31.10.1994 по 27.08.2000 не зараховується до вислуги років, оскільки посада на якій працювала позивач за вказаний період не зазначена у ст.15 цього Закону, що дає право на пенсію згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Разом з тим, відповідачем не оспорюється перебування позивача на державній службі в органах прокуратури Львівської області у період з 31.10.1994 по 27.08.2000 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про державну службу» встановлено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Наказом Головного Управління Державної служби України від 01 вересня 1999 року № 65 затверджено Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців відповідно до п.2.6 якого державний службовець повинен мати, як правило, повну вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст, магістр) за спеціальностями галузі «Державне управління» або іншими, професійно орієнтованими для державної служби з додатковим підвищенням кваліфікації за професійними програмами вказаної галузі, а на посадах спеціалістів VII категорії державних службовців припустиме використання фахівців з базовим рівнем вищої освіти (бакалавр).

Стаж державної служби на теперішній час обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби.

Разом з тим, пунктом 8 Розділу XI та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» передбачено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавства.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 1994 року № 283, та додатку до нього про Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» до стажу державної служби зараховується робота (стаж) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до записів у трудовій книжці з 31.10.1994 року до 26.08.2000 року ОСОБА_3 працювала на посадах друкарки та старшого інспектора прокуратури області.

Відповідно до Постанови КМУ від 21.01.1993 року № 93 «Про умови оплати працівників органів прокуратури», зокрема Таблиці № 5 посада друкарки та старшого інспектора віднесена до посад службовців прокуратури.

Викладене дає підставни для висновку, що зазначені в трудовій книжці період з 31.10.1994 року до 26.08.2000 року - період роботи (служби) на посаді службовців прокуратури, необхідно зарахувати до стажу державної служби, оскільки період роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури зараховується до стажу державної служби. Дана позиція зазначена в листі від 03.10.2017 № 418 Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській області.

Відповідно до копії диплому позивач навчалась з 31.07.1995р. по 22.06.2001 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство», присвоєно кваліфікацію - юрист.

Суд звертає увагу на те, що вимога щодо обов'язкової наявності в особи, яка в органах прокуратури обіймає посаду державного службовця, вищої юридичної освіти для врахування періоду роботи на посадах до стажу роботи (вислуги років), що відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, законодавчо передбачена після введення в дію відповідної редакції Закону України «Про прокуратуру» лише 27.07.2001 року (на підставі Закону України від 12.07.2001 р. N 2663-III «Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру").

Згідно зі ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін 11 чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а відтак на правовідносини стосовно права позивача на пенсійне забезпечення за вислугу років не поширюються вищевказані положення ч.6 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в сьогоднішній редакції) і відповідно відсутність в позивача диплому про вищу юридичну освіту у період її роботи з 31.10.1994 року по 27.08.2000 року на посадах державного службовця не може бути підставою для відмови в зарахуванні цих періодів до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно дост.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8- рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_3 у зарахуванні періодів її роботи в органах прокуратури до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років з мотивів відсутності посад на яких працювала позивач за оспорюваний період у статті 15 Закону України «Про прокуратуру», не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на зарахування періодів її роботи до стажу який дає право на пенсію за вислугу років, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.

Завданням адміністративного судочинства, за приписами ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності відмови позивачу у зарахуванні періодів роботи з 31.10.1994 по 27.08.2000 до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років Закону України «Про прокуратуру».

Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Водночас з метою поновлення порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 14.01.2019, враховуючи період роботи ОСОБА_3 з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області, з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури Львівської області, до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат згідно з ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати період роботи ОСОБА_3 з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області, з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури Львівської області, до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 14.01.2019, враховуючи період роботи ОСОБА_3 з 31.10.1994 по 25.07.1996 на посаді друкарки прокуратури області, з 25.07.1996 по 27.08.2000 на посаді старшого інспектора прокуратури Львівської області, до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2019.

Суддя В.М. Сакалош