Рішення № 81474471, 22.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2019 року о/об 13 год. 47 хв.Справа № 808/8675/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69091, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1О.) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2015 за №1549-15, №1550-15, №1551-15.

У позові, з урахуванням уточнень, позивачем зазначено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі копій документів (свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель) та відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України проведено нарахування ОСОБА_1 земельного податку за 2015 рік, у зв’язку з чим прийнято податкові повідомлення-рішення: №1549-15 від 13.06.2015 на суму 3565,28 грн.; №1550-15 від 13.06.2015 на суму 1497,63 грн.; №1551-15 від 13.06.2015 на суму 4300,04 грн. ОСОБА_1 не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.06.2015 за №1549-15, №1550-15, №1551-15 та вважає їх такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, з таких підстав. Платником земельного податку з фізичних осіб є особи, які володіють земельною ділянкою на праві власності або користуються земельною ділянкою в порядку, установленому законом. Позивач є власником нежилих приміщень у багатоповерхових житлових будинках м.Запоріжжя, а саме: по вул.Сталеварів, 23; по вул.Правди, 39; по бул.Шевченко, 20/вул.Возз’єднання України, 25, відносно яких й було визначено суми податкових зобов’язань. Проте ОСОБА_1 не є ані власником землі, ані користувачем землі. Тому, в цьому випадку, не вбачається наявність юридичних фактів що б призвели до виникнення права власності на земельну ділянку чи користування нею. ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не встановлено та не доведено наявність у ОСОБА_1 речових прав на земельні ділянки, зокрема права власності або права користування земельною ділянкою, а тому податкові повідомлення-рішення від 13.06.2015 за №1549-15, №1550-15, №1551-15 про нарахування земельного податку з фізичних осіб прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Позивач, представник позивача підтримали позов.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, згідно з якими якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи (фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку) та використовуються для провадження господарської діяльності, не надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа-підприємець – платник єдиного податку сплачує податок на загальних умовах, у тому числі у разі надання в оренду будівлі, споруди (їх частини), нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 16.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 01.12.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов’язаній адміністративній справі №808/5653/14.

Ухвалою суду від 12.10.2017 справу прийнято до свого провадження суддею Прасовим О.О.

Ухвалою суду від 20.03.2019 поновлено з 22.04.2019 провадження у справі, здійснено процесуальне правонаступництво відповідача та призначено судове засідання на 22.04.2019 об 12 го. 00 хвил.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 13.06.2015 відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №1549-15, яким визначено податкове зобов’язання по земельному податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 3565 грн. 28 коп. по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, бул.Шевченко, 20/вул.Возз’єднання України, 25 (т.1, а.с.10-11);

2) №1550-15, яким визначено податкове зобов’язання по земельному податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 1497 грн. 63 коп. по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Правди, 39 (т.1, а.с.13-14);

3) №1551-15, яким визначено податкове зобов’язання по земельному податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 4300 грн. 04 коп. по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 23 (т.1, а.с.16-17).

Судом досліджено Розрахунки податкових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб, які додані до вказаних податкових повідомлень-рішень (т.1, а.с.11, 14, 17).

Позивачу на підставі: 1) Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САВ №318106 від 19.03.2007 належить на праві приватної власності нежиле приміщення за адресою – м.Запоріжжя, бул.Шевченко, буд.20/вул.Возз’єднання України, буд.25, приміщення 25 (т.1, а.с.39); 2) Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САЕ №172670 від 03.11.2010 належить на праві приватної власності нежиле приміщення за адресою – м.Запоріжжя, вул.Правди, буд.39, приміщення 46 (т.1, а.с.38); 3) Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САЕ №664538 від 05.06.2012 належить на праві приватної власності нежиле приміщення за адресою – м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.23, приміщення 4 (т.1, а.с.40).

Судом досліджені Витяги з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т.1, а.с.89-91 звороти).

У п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України зазначено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як зазначено у п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 «Порядку подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів», затвердженого 21.12.2011 постановою Кабінету Міністрів України №1386 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), територіальні органи Держземагентства подають щомісяця до 10 числа органові державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки, а також за запитом зазначеного органу або ДПС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, відповідно до «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. №1245 (Офіційний вісник України, 2011р., №1, ст.30), у тому числі Держземагентство - про власників, які набули право власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових договорів або свідоцтв про право на спадщину, про землекористувачів відповідно до договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, зокрема повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) землевласника або землекористувача, місцезнаходження земельної ділянки, її кадастровий номер, площа відповідно до правовстановлюючих документів і матеріалів інвентаризації та дата реєстрації у державному земельному кадастрі.

У ч.1 ст.42 Земельного кодексу України зазначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.42 Земельного кодексу України).

В «Узагальнюючій податковій консультації щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку», затвердженій 06.07.2018 Наказом Міністерства фінансів України №602, зазначено: «… Таким чином, власник нерухомого майна в багатоквартирному будинку, має нарівні з іншими співвласниками нести витрати на утримання будинку пропорційно до своєї частини майна, які можуть включати також передбачену законодавством плату за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинкову територію. При цьому безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників). …».

У листі Управління Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області від 14.08.2015 за №31-28-0.3-3744/2-15 на адресу позивача зазначено: «… Управління Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області розглянуло Вашу заяву від 24.07.2015 стосовно надання копій документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки або право на їх користування. За наявною інформацією Державного земельного кадастру Управління Ви не являєтесь власником чи користувачем запитуваних земельних ділянок. Документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки Вами надано не було …» (т.2, а.с.47).

У листі Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.08.2015 за №12095/02-23/09 на адресу позивача зазначено: «… На Ваш запит від 03.08.2015 щодо надання копії документів, що посвідчують право власності/право користування на земельні ділянки повідомляємо, що за наявною в управлінні по забезпеченню роботи ради інформацією рішення стосовно земельних ділянок за адресами: вул.Правди, 39, вул.Сталеварів, 23, бул.Шевченко/вул.Возз’єднання України, 20/25 Запорізькою міською радою не приймалися. Водночас повідомляємо, що за інформацією управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради договори оренди на земельні ділянки за адресами: вул.Правди, 39, вул.Сталеварів, 23, бул.Шевченко/вул.Возз’єднання України, 20/25, укладені з громадянином ОСОБА_1 не значаться. …» (т.2, а.с.48).

У листі ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22.03.2018 за №2826 на адресу позивача зазначено: «… За даними інвентаризаційної справи вбачається, що за адресою: м.Запоріжжя, бул.Шевченко/вул.Возз’єднання України, буд.20/25 розташовано три поверховий багатоквартирний житловий будинок. За даними інвентаризаційної справи вбачається, що за адресою: м.Запоріжжя, вул.Правди, буд.39 розташовано п’яти поверховий багатоквартирний житловий будинок. За даними інвентаризаційної справи вбачається, що за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.23 розташовано п’яти поверховий багатоквартирний житловий будинок. ...» (т.2, а.с.49).

За матеріалами справи за ОСОБА_1 не здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію за адресами: м.Запоріжжя, бул.Шевченко, 20/вул.Возз’єднання України, 25; м.Запоріжжя, вул.Правди, 39; м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 23.

ОСОБА_1 не відноситься до осіб, щодо яких можливе здійснення реєстрації державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію – установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників.

У листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.03.2018 за №В-898/0-894/6-16 на адресу позивача зазначено: «… Також повідомляємо, що згідно з положеннями статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, право постійного користування чи право оренди земельної ділянки. …» (т.2, а.с.46).

Кадастрові номери зазначені у Витягах з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки: №2310100000:05:006, №2310100000:05:005, №2310100000:05:004 (т.1, а.с.89-91 звороти), відсутні у державному земельному кадастрі, що підтверджується інформацією з публічної кадастрової карти України (т.2, а.с.55-57).

У Витягах з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначено, що: площа земельної ділянки з кадастровим номером №2310100000:05:006 становить 56.10кв.м.; площа земельної ділянки з кадастровим номером №2310100000:05:005 становить 166,20кв.м.; площа земельної ділянки з кадастровим номером №2310100000:05:004 становить 134,90кв.м., збігається з площею нежитлових приміщень, які належать позивачу на праві приватної власності.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено розрахунки грошових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб ОСОБА_1 без урахування пропорційної частки прибудинкової території та пропорційної частки кожної особи у спільній частковій власності багатоповерхового будинку.

Таким чином, суми грошових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб ОСОБА_1 визначено з порушенням норм права, необґрунтовано.

Суд на підставі матеріалів справи не може самостійно правильно розрахувати суми грошових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб ОСОБА_1

При цьому, визначення сум грошових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб відноситься до виключної компетенції контролюючого органу – відповідача.

Згідно з пп.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 18.05.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець та на день судового засідання (22.04.2019) не перебуває у стані припинення, основним видом діяльності є діяльність за кодом КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.2, а.с.84-87).

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку Серії А №335032 ОСОБА_1 з 01.01.2013 є платником єдиного податку 3 групи, зокрема, за видом діяльності 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1, а.с.66).

Відповідачем не висувались зауваження позивачу щодо необхідності ним нарахування, подання податкової звітності по земельному податку.

Таким чином, земельні ділянки використовуються позивачем для провадження господарської діяльності.

Звідси, позивач як платник єдиного податку звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Наведе узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними у: постанові від 11.12.2018 по справі №826/27214/15 (касаційне провадження №К/9901/36286/18); постанові від 06.03.2018 по справі №826/27202/15 (касаційне провадження №К/9901/19638/18).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на підставі наведеного. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районні м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №1549-15 від 13.06.2015, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб, у сумі 3565 грн. 28 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районні м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №1550-15 від 13.06.2015, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб, у сумі 1497 грн. 63 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районні м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №1551-15 від 13.06.2015, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб, у сумі 4300 грн. 04 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69091, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 25.04.2019.

Суддя О.О. Прасов