Рішення № 81474430, 26.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.04.2019
Номер справи
420/1036/19
Номер документу
81474430
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 420/1036/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Ющенко О.П.

представника відповідача Маринова Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській від 03.01.2019 року №0000401407 про збільшення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 765 898, 00 грн., з яких 612 718, 00 грн. за основним платежем та 153 180, 00 грн. штрафних санкцій;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській від 03.01.2019 року №0000351407про збільшення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 189 637, 00 грн., з яких 145 827, 00 грн. за основним платежем та 36 457, 00 грн. штрафних санкцій;

зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646) подати звіт про виконання судового рішення протягом строку, встановленого судом.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним.

14.11.2018 року за результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт №2486/15-32-14-07/39041903, зі змісту якого вбачається, що працівниками контролюючого органу зроблені висновки про заниження податку на додану вартість на загальну суму 719524, 00 грн. та про заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 145827, 00 грн.

У зв'язку із чим Головним управлінням ДФС в Одеській області були винесені податкове повідомлення-рішення №0000351407 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 189 637, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000401407 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 765 898, 00 грн.

ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» категорично не погоджується з вищевказаними висновками Акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, а отже такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

По-перше: щодо вручення в ході проведення перевірки запиту «Про надання документів та письмових пояснень» ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» від 02.11.2018 року, який начебто відмовився отримати керівник підприємства, про що складено Акт про відмову в отримані запиту від 12.11.2018 року №1313/15-32-14-07/39041903.

Позивач зазначає, що жодних запитів посадовим особам Товариства не вручалось, окрім того про даний запит позивачу стало відомо лише з Акту перевірки.

По-друге: щодо нереальності господарських операцій, які відображені в результатах Акта перевірки.

Відповідно до п. 44.1.ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

З представлених під час перевірки документів ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», складених на виконання господарських операцій з контрагентами, визначеними за Актом перевірки нереальними, вбачається, що первинні документи мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином.

Також, відсутність документів на транспортне перевезення товару не є безумовною підставою не здійснення господарських операцій.

Зі змісту первинних документів, які в подальшому були надані під час перевірки, вбачається, що поставка включалася до вартості товарів, та здійснювалася силами продавця на ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» відповідно до видаткових накладних з ТОВ «СПРИНТ ЮГ» від 03.07.2017,04.07.2017, 05.07.2017,06.07.2017,07.07.2017 року, з ДП «ЮЖНИЙ» видаткової накладної від 24.05.2016 року.

Відсутність ТТН не може автоматично свідчити про безтоварність продажу товарів за наявності інших належних доказів (Висновок Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 року по справі 821/589/17).

Господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Так, позивачем під час проведення перевірки надані всі необхідні облікові документи, зокрема: Договір №СН-125 про поставку товарів від 20.04.2016 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД»; Договір №10/16 про надання юридичних послуг від 09.09.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «ЛЮКМІС», Договір поставки №18/05-16 від 18.05.2016 року між ТОВ «ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ» та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД»; Договір про надання послуг №28/07 від 28.07.217 року між ПП «ОХРАНА-ГУАРД» та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», Договір про надання послуг №5 від 02.09.2017 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «ВАЛТА ЛТД», Договір поставки №030/17 від 03.07.2017 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «СПРИНТЮГ», Договір надання консультаційних послуг №33 від 03.12.2015 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «МАРКУС ТЕХНОЛОГІЯ», Договір про надання послуг №19.08-2016 від 19.08.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «СІЛЬВЕР-БУД», Договір про надання послуг №91 від 30.05.2017 року між ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР» та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», Договір про надання послуг №11 від 09.06.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» та ТОВ «ХАРЛОУ» та додані до них документи, специфікації, акти виконаних робіт, перелік завдань з організації тендерних торгів, видаткові накладні, виписки по рахункам, та інші товарні документи.

За змістом Акту перевірки також не вбачається про встановлені ревізорами порушення щодо порядку оформлення цих документів.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 03.03.2016 року по справі № К/800/11712/15.

Отже, вбачається наявність усіх необхідних доказів, які мав оцінити контролюючий орган, аналізуючи реальність господарських операцій, а саме:

фактичний рух активів в процесі здійснення господарських операцій та реальні зміни майнового стану ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД»;

наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій;

наявність зв'язку між фактом придбання відповідного товару / послуги та змістом господарської діяльності ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД».

По-третє: Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту за операціями з придбання цих товарів.

Так, податковим органом під час не встановлено та факту неправомірної поведінки ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», а тому позивач останній не мас нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління ДФС в Одеській області 01.03.2019 року відповідно розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали (а/с. 58).

19.03.2019 року за вх. №9743/19 за підписом представника Головного управління ДФС в Одеській області Маринова Д.В. (за довіреністю), надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

По-перше: Податковий орган зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті не через порушення законодавства контрагентами позивача або через їх несплату податків, а з причин не визнання реальності господарських операцій.

В ході проведення перевірки керівнику ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» надано запит від 02.11.2018 року «Про надання документів та письмових пояснень». Станом на кінець перевірки відповідь не отримана. Посадові особи ТОВ «ЕНЕРГОСГРОЙТРЕЙД» відмовились від отримання запиту, у зв'язку з чим складено акт про відмову в отримані запиту від 12.11.2018 року № 1313/15-32-14-07/39041903, а також акт про ненадання документів №1314/15-32-14-07/39041903 від 12.11.2018 року.

Згідно п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Недоведеність реальності здійснення ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі.

По-друге: Згідно звіту ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» про фінансові показники за період з 01.10.2015 по 30.06.2018 роки підприємство включало до складу витрат придбання товарів та послуг, послуг з наступними контрагентами: ТОВ «ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ», ТОВ «ЛЮКМІКС», ТОВ «ВАЛТА ЛТД», ПП «ОХОРОНА ГУАРД» (ПП «КРАБ-02»). Первинні документ до перевірки надані не в повному обсязі, через що неможливо встановити реальність господарських операцій.

До складу валових витрат не включались суми з придбаних товарів, робіт послуг по контрагентам: ТОВ «АТ-ПЕЛИКАН», ТОВ «УКРСІЛЬІНВЕСТ», ТОВ «ФОРОИЛ-ЛТД», ТОВ «МАРКУС ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «ХАРЛОУ», ТОВ «Сільвер-Буд», ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР».

Заниження об'єкту оподаткування відбулось в наслідок здійснення порушення ведення бухгалтерського обліку по господарським операціям.

По-третє: ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» надано до перевірки податкові накладні від вищенаведених контрагентів - постачальників на загальну суму податку на додану вартість 719 524 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» включено до Звіту про фінансові результати витрати від контрагентів - постачальників, які не підтверджені первинними документами (акти виконаних робіт, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, довіреності, тощо), які фіксують факт здійснення господарських операцій, чим порушено вимоги норм п. 2 ст. 3, п.п. 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-X1V.

Відповідно до ст. 163 КАС України, 11.04.2019 року за вх. №13083/19 до суду від представника позивача Ющенко О.П. (за договором) надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено наступне.

По-перше: щодо сум нарахувань в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, то вони не відповідають підсумковим сумам зазначеним у розрахунку штрафних санкцій доданому до Акту перевірки №2486/15-32-14-07/39041903.

По-друге: щодо ненадання запитуваних документів під час проведення перевірки. У Акті зазначено, що під час проведення перевірки був складений запит «Про надання документів та письмових пояснень» від 02.11.2018 року, який начебто, керівник підприємства відмовився отримати, у зв'язку із чим посадовими особами податкового органу складений Ак про відмову в отриманні запиту від 12.11.2018 року №1313/15-32-14-07/39041903. Проте, жодних запитів представники ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» не отримували.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» - далі), ЄДРПОУ 39041903, знаходиться за адресою: 65104, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 86, здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): 43.21 Електромонтажні роботи; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області від 30.10.2018 року №2820/14-07 заступнику начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Перекопській О.М., від 30.10.2018 року №2819/14-07 головному державному ревізору-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників податків управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Лук’яновій І.О. та на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl. зі змінами та доповненнями, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 26.10.2018 року №8321 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», код ЄДРПОУ 39041903, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток за період з 01.10.2015 по 30.06.2018 роки, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

14.11.2018 року за результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт №2486/15-32-14-07/39041903, яким встановлені наступні порушення:

1) п. 44.1, 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 145827 грн., у тому числі:

2016 рік - 99069 грн.

2017 рік - 46758 грн.

2) п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.198.3, ст.198. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість - 719524 грн., в тому числі:

Жовтень 2015 - 31806 грн.,

Листопад 2015 - 75000 грн.,

Грудень - 2015 - 33333 грн.,

Травень 2016 - 12560 грн.,

Червень 2016 - 66667 грн.,

Липень 2016 - 46667 грн.,

Вересень 2016 - 12583 грн.,

Грудень 2016 - 167517 грн.,

Липень 2017 - 150337 грн.,

Серпень 2017 - 95672 грн.,

Вересень 2017 - 8507 грн.,

Жовтень 2017 18875 грн..

Примірник Акта з додатками отримано директором ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» ОСОБА_8 відповідно до її особистого підпису у Акті (Т.1, а/с. 27-42).

03.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №0000351407, форми «Р» про збільшення Товариству суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 189637, 00 грн, (із них:145827, 00 грн. - за податковим зобов'язанням та 36457, 00 грн. - штрафних санкцій) (Т.1, а/с. 67).

03.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №0000401407, форми «Р» про збільшення Товариству суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 765 898, 00 грн. (із них: 612718, 00 грн. - за податковим зобов'язанням та 153180, 00 грн. - штрафних санкцій) (Т.1, а/с. 66).

Не погодившись з висновками Акта перевірки від 14.11.2018 року ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙН» направило до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення з додатками (Т.1, а/с. 68-70).

Листом від 07.02.2019 року за №2168/10/15-32-14-07-07 Головне управління ДФС в Одеській області повідомило ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД», що заперечення зареєстровані відповідачем за вх.№5008/10/15-32 від 3.01.2019 року, не підлягають розгляду, оскільки, граничний термін направлення заперечень на акт перевірки сплив 08.01.2019 року (Т.1, а/с. 71).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ст. 2) передбачає «Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції».

В рішенні ЄСПЛ у справі «Звежинський проти Польщі» визначено: «73. Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок».

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Згідно із ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1. ст.16 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.19-1.1.27 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, в тому числі, забезпечують розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання контролюючими органами.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. № 73 витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов'язань. А витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пункт 135.1 статті 135.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи складені за результатом таких операцій. При цьому, відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даній справі, позивач вказує на безпідставність прийняття податковим органом оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені, а первинні бухгалтерські документи відображають реальність таких операцій.

Так, судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» здійснювало придбання товарів та послуг у TOB «АТ- ПЕЛИКАН», ЄДРПОУ 39868359; ТОВ «УКРСІЛЬІНВЕСТ», ЄДРПОУ 39453790; ТОВ «ФОРОИЛ-ЛТД», ЄДРПОУ 39919303; ТОВ «МАРКУС ТЕХНОЛОГІЯ», ЄДРПОУ 40113403; ТОВ «ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ», ЄДРПОУ 40238159; ТОВ «ХАРЛОУ», ЄДРПОУ 40474908; ТОВ «ЛОКМІКС», ЄДРПОУ 40784927; ТОВ «СІЛЬВЕР-БУД», ЄДРПОУ 4047390; ТОВ «ВАЛТА ЛТД», ЄДРПОУ 41506909; ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ЄДРПОУ 41271113; ПП «ОХОРОНА-ГУАРД» (з часом - ПП «КРАБ-02», сьогодні - ПП «ХЕЛПНІД»), ЄДРПОУ 35924283; ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР», ЄДРПОУ 41207320

Судом досліджені первинні документи, складені на виконання господарських операцій з придбання товарів та постачання послуг у зазначених підприємств.

Договір №СН-125 про поставку товарів від 20.04.2016 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (Покупець) та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Постачальник).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

специфікація від 20.04.2016 року, специфікація від 26.05.2016 року (Т.1 а/с. 85-86,88-89);

видаткова накладна від 24.05.2016 року (Т.1 а/с. 90);

довіреність на отримання цінностей від 23.05.206 року на ім'я ОСОБА_5 (Т.1 а/с. 91-92).

Договір №10/16 про надання юридичних послуг від 09.09.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «ЛЮКМІС» (Виконавець) (Т.2, а/с. 1-3).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

виписка з банку про розрахунки з ТОВ «ЛОКМІКС» за період з 01.01.2015 по 05.07.2018 року (Т.2, а/с. 4);

картка рахунку 6851 з ТОВ «ЛОКМІКС» - (Т.2, а/с. 5);

акт виконаних робіт (надання послуг) № 36 від 12.12.2016 року на 151 600, 00 грн. (Т.2, а/с. 6);

перелік завдань на послуги з організації в тендерних торгах (Т.2, а/с. 6-7).

додаток до акту виконаних робіт № 36 від 12.12.2016 року (Т.2, а/с. 8);

документи - рейкорізні верстати з ДВЗ (Т.2, а/с. 9-35);

документи - привід до роз'єднувачів (Т.2, а/с. 9-35);

документи - апаратура електрична (Т.2, а/с. 57-84);

документи - клин фрикційний (Т.2, а/с. 85-112);

акт виконаних робіт № 38 від 12.12.2016 року на 199 700, 00 грн. (Т.2, а/с. 113);

перелік завдань на послуги з організації в тендерних торгах (Т.2, а/с. 113-114);

додаток до акту виконаних робіт № 38 від 12.12.2016 року на 199 700, 00 грн. (115);

документи: сіль технічна, частини залізничних локомотивів, апаратура електрична, вакуумні вимикачі, устаткування підіймальне (Т.2, а/с. 116-265);

акт виконаних робіт № 90 від 26.12.2016 року на 233 800, 00 грн. - (Т.3, а/с.1);

перелік завдань від 15.11.2016, 28.11.2016, 08.12.2016 року на послуги з організації в тендерних торгах (Т.3, а/с. 1-2);

додаток до акту виконаних робіт № 90 від 26.12.2016 року на 233 800, 00 грн. (Т.3, а/с.3);

документи: запасні частини, шини та камери, світлодіодні електролампи, сіль (Т.3, а/с. 4-152).

Договір поставки №18/05-16 від 18.05.2016 року між ТОВ «ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ» (Постачальник) та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Покупець) (Т.4, а/с. 1-2).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

картка рахунку №631 (4)

договір №25/05-16 про перевід боргу від 25.12.16 року (Т.4, а/с.5-6);

виписка за період з 01.01.2015 по 26.05.2016 року (Т.4, а/с.7);

платіжне доручення №333 від 26.05.2016 року (Т.4, а/с.7);

видаткова накладна №125 від 18.05.2016 року (Т.4, а/с.8).

Договір про надання послуг №28/07 від 28.07.217 року між ПП «ОХРАНА-ГУАРД» (Виконавець) та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) (Т.4, а/с. 9-10).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

заявки на супроводження вантажу №№ 1,2,3,4,5,6,7 (Т.4,а/с.10-14);

картка рахунку та виписка з банку №6851 (Т.4, а/с.15-16);

акт виконаних робіт № 11 від 03.08.2017 року на 51 054,00 грн. (т.4, а/с.17);

рахунок № 11 від 03.08.2017 року на 51 054, 00 грн. (Т.4, а/с.18);

акт виконаних робіт № 69 від 11.08.2017 року на 51 054, 00 грн. (Т.4, а/с.19);

рахунок № 69 від 11.08.2017 року на 51 054, 00 грн. (Т.4, а/с.19);

акт виконаних робіт № 93 від 05.10.2017 року на 86 907, 48 грн. (Т.4, а/с.20);

рахунок № 93 від 05.10.2017 року на 86 907,48 грн.( Т.4, а/с.20);

акт виконаних робіт № 94 від 10.10.2017 року на 26 341, 06 грн. (Т.4, а/с.21);

рахунок № 94 від 10.10.2017 року на 26 341, 06 грн. (Т.4, а/с.21);

акт виконаних робіт № 100 від 12.09.2017 року на 25 989, 30 грн.( Т.4, а/с.22);

рахунок № 100 від 12.09.2017 року на 25 989, 30 грн.( Т.4, а/с.22);

акт виконаних робіт № 410 від17.08.2017 року на 8 442, 00 грн. (Т.4, а/с.23);

рахунок № 410 від 17.08.2017 року на 8 442, 00 грн. (Т.4, а/с.23);

акт виконаних робіт № 10 від 02.08.2017 року на 36 883, 50 грн. (Т.4, а/с.24);

рахунок № 10 від 02.08.2017 року на 36 883, 50 грн. (Т.4, а/с.24);

Договір про надання послуг №5 від 02.09.2017 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «ВАЛТА ЛТД» (Виконавець) (Т.4, а/с. 25).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

договір про перевід боргу №6 від 12.02.2018 року (Т.4, а/с. 26-27);

картка рахунку 66851 (Т.4, а/с.28);

виписка за період (Т.4, а/с.29);

акт виконаних робіт № 4 від 25.09.2017 року на 25 050, 00 грн. (Т.4, а/с.30);

рахунок № 4 від 25.09.2017 року на 25 050,00 грн. (Т.4, а/с.30);

звіт до акту виконаних робіт № 4 від 25.09.2017 року на 25 050, 00 грн. (Т.4, а/с.31);

документи (Т.4, а/с.32-52).

Договір поставки №030/17 від 03.07.2017 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Покупець) та ТОВ «СПРИНТЮГ» (Постачальник) (Т.4, а/с. 53-56).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

лист від 05.07.2017, 04.07.2017, 03.07.2017, 02.07.2017, 06.07.2017, 30.06.2017, 07.07.2017, 13.07.2017 (Т.4, а/с.57-64);

договір про перевід боргу №17 від 18.07.2017 року (Т.4, а/с.65-66);

картка рахунку 631 за період (Т.4, а/с.67-69);

картка рахунку 631 за період (Т.4, а/с.70);

виписка за період (Т.4, а/с.71-72);

видаткова накладна №1 від 03.07.2017 року (Т.4, а/с.73);

рахунок на оплату №1 від 03.07.2017 року (Т.4, а/с.73);

видаткова накладна №2 від 04.07.2017 року (Т.4, а/с.74);

рахунок на оплату №2 від 04.07.2017 року (Т.4, а/с.74);

видаткова накладна №3 від 05.07.2017 року (Т.4, а/с.75);

рахунок на оплату №3 від 05.07.2017 року (Т.4, а/с.75);

видаткова накладна №4 від 06.07.2017 року (Т.4, а/с.76);

рахунок на оплату №4 від 06.07.2017 року(Т.4, а/с.76);

акт виконаних робіт №аа-061-1 від 07.07.2017 року (Т.4, а/с.77);

рахунок фактура №061-1 від 07.07.2017 року (Т.4, а/с.77);

товарно-транспортна накладна №15/1 від 07.07.2017 року (Т.4, а/с.78).

Договір надання консультаційних послуг №33 від 03.12.2015 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «МАРКУС ТЕХНОЛОГІЯ» (Виконавець) (Т.4, а/с. 79-80).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

виписка за період (Т.4, а/с.81);

картка рахунку 6851 за період (Т.4, а/с.82);

акт виконаних робіт № 3912 від 28.12.2015 року на 200 000, 00 грн. (Т.4, а/с.83);

завдання від 03.12.2015 року (Т.4, а/с.83);

звіт від 28.12.2015 року (Т.4, а/с.84);

пропозиції з чистої енергетики (Т.4, а/с.85-122).

Договір про надання послуг №19.08-2016 від 19.08.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «СІЛЬВЕР-БУД» (Виконавець) (Т.4, а/с. 123-124).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

лист від 01.08.2016 року (Т.4, а/с. 125);

комерційна пропозиція від 19.07.2016 року (Т.4, а/с. 125-126);

картка рахунку 6851 за період (Т.4, а/с. 127);

виписка за період (Т.4, а/с. 128 );

акт виконаних робіт № 135 від 28.12.2016 року на 275 450, 00 грн. (Т.4, а/с. 129);

завдання 1 від 19.08.2016 року (Т.4, а/с. 129);

детальний опис до акту виконаних робіт № 135 від 28.12.2016 року на 275450,00 грн. (Т.4, а/с. 130);

розроблені документи - (Т.4, а/с. 131-165);

акт виконаних робіт № 136 від 28.12.2016 року на 144550, 80 грн.( Т.4, а/с. 166);

завдання 2 від 20.20.2016 року (Т.4, а/с. 166);

детальний опис до акту виконаних робіт № 136 від 18.12.2016 року на 144550, 80 грн. (Т.4, а/с. 167);

документи: шафа захисна, запасні частини (Т.4, а/с. 168-228).

Договір про надання послуг №91 від 30.05.2017 року між ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР» (Виконавець) та ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) (Т.5, а/с. 1-2).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

картка рахунку 6581 з ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР» за період (Т.5, а/с. 3 3);

оборотно-сальдова відомість 6581 за період (Т.5, а/с. 4);

договір про перевід боргу №65 від 14.11.2017 року (Т.5, а/с. 5-6);

виписка з рахунку з ТОВ «ОПТИМА-ЦЕНТР» від 16.11.17 року (Т.5, а/с. 7);

акт виконаних робіт № 21 від 01.08.2017 року на 238 850, 00 грн. (Т.5, а/с. 8);

звіт до акту виконаних робіт №21 від 01.08.2017 року на 238 850, 00 грн.( Т.5, а/с. 8-9);

документи: кабелі в асортименті, силікагель, сіль молота, рейкосвердлильний верстат, підвіска маятникова, електрошпалопідбійки, запасні частини (Т.5, а/с. 10-89);

акт виконаних робіт № 24 від 08.08.2017 року на 45 550, 00 грн. (Т.5, а/с. 90);

звіт до акту виконаних робіт № 24 від 08.08.2017 року на 45 550, 00 грн. (Т.5, а/с. 90);

документи: ручні інструменти (Т.5, а/с. 91-116);

акт виконаних робіт № 28 від 14.08.2017 року на 142 200, 02 грн.( Т.5, а/с. 117);

звіт до акту виконаних робіт 28 від 14.08.2017 року на 142 200, 02 грн.( Т.5, а/с. 118);

документи: профільний прокат, запасні частини, свердлильні агрегати -16 листів; (Т.5, а/с. 119-229).

Договір про надання послуг №11 від 09.06.2016 року між ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «ХАРЛОУ» (Виконавець) (Т.6, а/с. 1-2).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

додаткова угода №1 до договору про надання послуг №11 від 09.06.2016 року (Т.6, а/с.3);

додаткова угода №2 від 24.06.2016 року до договору про надання послуг №11 від року(Т.6, а/с.4);

додаткова угода №3 від 01.08.2016 року до договору про надання послуг №11 від 09.06.2016 року (Т.6, а/с.5);

картка рахунка 6581 з ТОВ «ХАРЛОУ» за період (Т.6, а/с.6);

виписка з банку за період (Т.6, а/с.7);

договір про перевід боргу №17/7 від 17.02.2017 року з додатками (Т.6, а/с.8-9);

акт виконаних робіт № 47 від 18.07.2016 року на 220 000, 00 грн. (Т.6, а/с.10);

додаток до акту виконаних робіт № 47 від 18.07.2016 р на 220 000, 00 грн. (Т.6, а/с.11);

завдання від 01.07.2016 року (Т.6, а/с.12);

документи: шини нові, циркуляційний насос, радіостанції, ролики, прокат плаский (13-68);

акт виконаних робіт № 49 від 23.06.2016 року на 200 000, 00 грн. (Т.6, а/с.69);

завдання від 09.06.2016 року (Т.6, а/с.69);

додаток до акту виконаних робіт № 49 від 23.06.2016 року на 200 000, 00 грн. (Т.6, а/с.70);

документи - грейфери. труби та трубки, матеріал верхньої будови (Т.6, а/с.71-112);

акт виконаних робіт № 206 від 23.09.2016 року на 75 500, 00 грн. (Т.6, а/с.113);

завдання від 08.09.2016 року (Т.6, а/с.113);

додаток до акту виконаних робіт № 206 від 23.09.2016 року на 75 500, 00 грн. (Т.6, а/с.114);

документи - устаткування підіймальне, інструмент електромеханічний - 26 листів; (Т.6, а/с.115-174);

акт виконаних робіт № 154 від 29.07.2016 року на 60 000, 00 грн.(Т.7, а/с.1);

завдання від 19.07.2016 року (Т.7, а/с 1);

додаток до акту виконаних робіт № 154 від 29.07.2016 року на 60 000, 00 грн. (Т.7, а/с 2);

документи - арматура, катанка, кондиціонери, канат поліпропілен, ззч до верстатів - 12 листів; (Т.7, а/с 3-34);

акт виконаних робіт № 108 від 30.06.2016 року на 200 000, 00 грн.( Т.7, а/с 35);

додаток до акту виконаних робіт № 108 від 30.06.2016 року на 200 000, 00 грн.( Т.7, а/с. 36-37);

завдання від 24.06.2016 року (Т.7, а/с.38);

документи: загородження колюче, електрошпалопідбійки, грейфер, стрічка транспортна, бруски та прутки, вироби з дроту, мотузки, листи металеві, верстат точильно-шліфувальний (Т.7, а/с.39-225).

Податкові накладні по вищезазначеним контрагентам (Т.8,а/с.2-55).

Наявні в матеріалах справи документи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких відбувалось формування податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту.

Суд звертає увагу відповідача на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2018 року по справі № 813/3577/13-а.

«Таким чином, при оцінці податкових наслідків операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг, юридичних, маркетингових послуг, а також послуг з проведення абонентського програмного сервісного обслуговування, модернізації та поточного ремонту комп'ютерного обладнання укладених позивачем з вказаними контрагентами, суди послалися на подані платником первинні документи, які складено за наслідками розглядуваних операцій.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

У справі, що розглядається, на підтвердження факту надання позивачеві спірних послуг суду подано лише договори та акти приймання-здачі робіт (послуг), в яких йдеться виключно про надання комплексу послуг із зазначенням суми, що підлягає сплаті виконавцеві. При цьому надані послуги не розкривають їх зміст, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки їх подальшого використання у діяльності позивача.

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином обставини, які є суттєвими для правильного вирішення даної справи, а саме: судами попередніх інстанцій не з'ясовано належним чином умов спірних договорів позивача з контрагентами та специфіки кожної господарської операцій окремо; не досліджено фактичне виконання послуг; не з'ясовано обсягів виконаних для позивача послуг, їх види, зміст, місце та час виконання; не досліджено відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; не досліджено факт проведення оплати за надані послуги; не досліджено питання використання придбаних послуг в межах господарській діяльності позивача та не перевірено їх зв'язок такою господарською діяльністю; не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що у ході розгляду справи позивачем не було надано жодних звітів, складенням яких оформлювався результат надання спірних послуг, не представлено жодних документів, що підтверджують спрямованість таких послуг на досягнення конкретних цілей товариства.

Таким чином, з огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами на безпідставне формування валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань, суди повинні були з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати спірні послуги у контрагентів та реальне виконання умов спірних договорів».

Зважаючи на висновки Верховного суду, в даній справі досліджено весь масив первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які повністю підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Щодо твердження позивача стосовно надання запиту від 02.11.2018 року директору ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» про надання документів (договорів, контрактів, видаткових, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках) та письмових пояснень по взаємовідносинам з контрагентами у строк до 08.11.2018 року.

Як стверджує відповідач, в результаті відмови в отриманні запиту від 02.11.2018 року посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт від 12.11.2018 року №133/15-32-14-07/39041903 про відмову в отриманні запиту в ході проведення перевірки та як результат складено Акт №1314/15-32-14-07/39041903 щодо не надання первинних документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації керівником ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» (Т.1,а/с.78, 80).

Відповідно до п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

При цьому, в Акті від 12.11.2018 року №133/15-32-14-07/39041903 про відмову в отриманні запиту в ході проведення перевірки, жодним чином не зазначено, які саме посадові особи позивача відмовились від отримання запиту, а зазначено наступне: «…засвідчено факт, що посадові особи ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙД» відмовились від отримання запиту від 02.11.2018 року».

Крім того, перевірка ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» проводилась в період з 01.11.2018 року по 07.11.2018 року, а Акт про відмову в отриманні запиту та Акт щодо ненадання первинних документів датовані 12.11.2018.

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що від отримання запиту посадові особи позивача відмовились 02.11.2018 року, а акт про відмову був складений дійсно 12.11.2018 р., тому що податковий орган чекав надання документів. Вказане представник відповідача стверджував лише зі слів перевіряючих, інших документів, які б стали належними та допустимими доказами відповідачем не надано.

Також, слід зазначити щодо посилання відповідача на відсутність в первинних документах позивача товарно-транспортної накладної (ТТН), оскільки саме вона підтверджує факт надання послуг з перевезення та є додатковим документальним підтвердженням реальності здійснення господарських операцій.

З цього приводу, необхідно зазначити позицію висловлену Верховним Судом в постанові від 21.03.2018 року у справі №808/2140/13-а (№К/90901/3992/18):

«Судами попередніх інстанцій були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.

Окрім того, не можна вважати обґрунтованим висновок податкового органу про не підтвердження факту поставки у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту».

Тобто, використання в господарській діяльності послуг з перевезення, які не підтверджені товарно-транспортними накладними, не свідчать про безтоварність господарських операцій ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД».

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерсплав проти України» про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зазначений правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у Постанові від 12.12.2018 року у справі №826/8687/16 (провадження №11-1152апп18).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідні, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» підлягають задоволенню.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь ТОВ «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській області від 03.01.2019 року №0000401407.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській області від 03.01.2019 року №0000351407.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 1661 від 20.02.2019 року у сумі 14 333, 02 грн. (чотирнадцять тисяч триста тридцять три гривні 02 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТРОЙТРЕЙД» - адреса: 65104, м. Одеса, вул. Вільямса, буд. 86, код ЄДРПОУ 39041903, телефон: (050) 717 42 65, електронна скринька: energostroytrade@i.ua

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.

Попередній документ : 81474428
Наступний документ : 81474433