
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2019 р. справа № 300/411/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-81295-53 від 11.02.2019, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 15.02.2019 отримано від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області засобами поштового зв'язку вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-81295-53 від 11.02.2019 по єдиному соціальному внеску на суму 6895,28 грн. Позивач вважає, що вказана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки згідно квитанцій за 2017 та 2018 рік у нього немає заборгованості по сплаті соціального внеску на час винесення вимоги. Також зазначив, що 05.02.2019 ним отримано від Надвірнянського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області постанову про відкриття виконавчого провадження №58202270 від 28.01.2019, з якої він довідався, що згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 наявна заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску становить 7002,98 грн. Позивачем оскаржено вимогу № Ф-81295-53 від 13.11.2018 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (справа №300/305/19). Враховуючи вказані обставини позивач вважає, що відповідачем за один період з різницею у місяць двічі нараховано борг зі сплати єдиного соціального внеску.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (а.с.1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.03.2019 та міститься в матеріалах справи (а.с.27-30). Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки податковим органом правомірно і обґрунтовано направлено оскаржувану вимогу про сплату боргу. Зазначив, що вимога № Ф-81295-53У від 11.02.2019 направлена позивачу, у зв'язку з тим, що недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску, наявність якої встановлено згідно вимоги № Ф-81295-53 від 13.11.2018, зменшилась. Згідно Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 зменшення такої недоїмки стало підставою для направлення позивачу вимоги № Ф-81295-53У від 11.02.2019. Щодо нарахування суми недоїмки вказав, що за платником обліковувалася заборгованість станом на 30.10.2018 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, а саме за єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, для фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність в сумі 6994,28 грн, а також за позивачем обліковується заборгованість за кодом класифікації доходів бюджету 71010000, єдиний соціальний внесок, який нарахований на суму заробітної плати, винагороди, допомоги при тимчасовій непрацездатності в сумі 8,70 грн. Зазначив, що позивач самостійно 15.01.2018 подав звіт за 2017 рік, в якому за невідомих контролюючому органу обставин зазначив, що звіт подано щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, однак, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
13.11.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №81295-53 щодо єдиного внеску на суму 7002,98 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №81295-53 від 13.11.2018.
11.02.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області сформовано щодо позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 по єдиному соціальному внеску на суму 6895,28 грн. (а.с.9).
Вказана вимога направлена позивачу та ним отримана 15.02.2019.
З мотивів відсутності недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску, а також безпідставності повторного формування вимоги позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, та не менше за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Тобто, для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є самостійно визначена платниками сума, що не може бути більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому, Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не ставить у залежність обов'язок із сплати єдиного внеску від факту отримання чи неотримання в певному звітному періоді фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування доходу (прибутку).
Для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тобто для таких осіб база нарахування єдиного внеску ставиться в залежність від отриманого доходу (прибутку) в певному звітному періоді.
Згідно копії витягу з Реєстру платників єдиного податку від 01.04.2016 №1609093400781 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 49.31 (пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення), 45.20 (технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів), 46.902 (інша діяльність у сфері охорони здоров'я), 49.39 (інший пасажирський наземний транспорт) (а.с.8).
Станом на 28.02.2019 у позивача наявний борг 6895,28 грн. зі сплати соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується витягом з облікової картки ОСОБА_1 (а.с.34-35).
11.02.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області сформовано щодо позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 по єдиному соціальному внеску на суму 6895,28 грн. (а.с.9). Вказана вимога направлена позивачу та ним отримана 15.02.2019.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 за №449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Згідно пункту 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
З огляду на наведені вище положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, орган доходів і зборів наділений повноваженнями щодо надсилання (вручання) вимоги про сплату боргу у разі виникнення, зростання або частково зменшення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
В даному випадку, відповідач 13.11.2018 сформував вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) №81295-53 щодо єдиного внеску на суму 7002,98 грн., а 11.02.2019 - вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 по єдиному соціальному внеску на суму 6895,28 грн. (а.с.9). Тобто, сума недоїмки зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 з часу прийняття 13.11.2018 вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) №81295-53 зменшилась, а тому в Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області були підстави для формування нової вимоги під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу, що й було зроблено відповідачем.
Наведені положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та обставини формування оскаржуваної вимоги спростовують доводи позивача про те, що Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області позбавлене можливості формувати декілька вимог про сплату боргу (недоїмки) за один і той же період на різні суми.
Що стосується підстав виникнення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, вказаного у вимозі № Ф-81295-53 від 11.02.2019, то суд звертає увагу на те, що обставини виникнення в фізичної особи підприємця ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску були предметом дослідження Івано-Франківським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №300/305/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 13.11.2018.
Натомість, під час розгляду судом цієї справи підлягає дослідженню правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019, а не обставини виникнення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в позивача.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені вище обставини щодо наявності підстав для прийняття Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області оскаржуваної вимоги, передбачених Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає, що відповідач правомірно сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019 зі сплати позивачем єдиного внеску, а тому відсутні підстави для її скасування.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019, є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-81295-53 від 11.02.2019 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.
Судове рішення № 81473901, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/411/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: