Ухвала суду № 81473152, 15.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 квітня 2019 р. Справа № 802/1397/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного судк ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Північно Київського територіального управління Національної гвардії України про стягнення коштів.

Рішенням суду від 26.06.2018 року частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з відповідача середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 30.08.2017 року по 17.04.2018 року у розмірі 53166,96 грн., з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 30.08.2017 року по 17.04.2018 року у розмірі 53166,96 грн.

До суду в порядку ст. 383 КАС України звернувся ОСОБА_2 із заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду; визнання протиправною бездіяльності щодо невчинення дій направлених на нарахування та виплату рівноцінної та повної компенсації податку на прибуток з доходів фізичних осіб в сумі 9570,05 грн, утриманого із суми середнього розміру грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення суду першої інстанції від 26.06.2018 року; зобов'язання відповідача сплатити рівноцінну та повну компенсацію податку на прибуток з доходів фізичних осіб в сумі 9570,05 грн.; зобов'язати відповідача в порядку ст. 249 КАС України подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Дана заява мотивована тим, що при нарахуванні та виплаті середнього розміру грошового забезпечення на виконання рішення суду, відповідачем не виплачено компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 та п. 168.5 ст. 168 ПК України.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про перенесення судового засідання щодо розгляду заяви, посилаючись на зайнятість та його участь у розгляді справи № 911/1176/17 у Господарському суді Київської області.

Визначаючись стосовно цього клопотання, суд виходить з приписів ч. 5 ст. 383 КАС України, якою передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Враховуючи належність повідомлення сторін про судове засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Пунктами 2-5 цього Порядку визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення кореспондуються з п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Саме вказані положення нормативно-правових актів були застосовані судом першої інстанції при прийнятті рішення від 26.06.2018 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 53166,96 грн. грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до рішення апеляційної інстанції від 27.11.2018 року у даній справі стягнуто на користь позивача 53166,96 грн. грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, без урахування грошової компенсації у розмірі суми податку доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

При цьому в мотивувальній частині даного рішення колегією суддів зазначено про те, що "суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів".

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача, оскільки її задоволення матиме наслідком зміну змісту судового рішення апеляційної інстанції, що заборонено процесуальним законом.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 383 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Альчук Максим Петрович