Ухвала суду № 81459833, 25.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/317/19 Справа № 700/932/18 Категорія: ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5,з участю прокурораОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали клопотання за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кірова), 29АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а справу провадженням закрито,

в с т а н о в и л а :

На адресу Лисянського районного суду Черкаської області надійшло клопотання начальника Лисянського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям із подальшим закриттям кримінального провадження № 12018250200000306 від 19.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України.

10.01.2019 ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018250200000306 від 19.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, задоволено, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а справу провадженням закрито.

Як на підставу для прийняття відповідного рішення суд, пославшись на положення ст. 45 КК України, ст. 288 КПК України, зазначив, що ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, винуватість у вчинено визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті вчиненого ним злочину, яким, в тому числі, не завдано матеріальних збитків, тому вбачається за можливе його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України з подальшим закриттям провадження.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України на підставі ст. 45 КК України, у зв’язку з дійовим каяттям, повернувши вказане клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Апелянт зазначає, що в обґрунтування рішення про можливість закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі ст. 45 КК України, суд помилково дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, є злочином невеликої тяжкості, та, не зважаючи на те, що інкримінований ОСОБА_7 злочин є злочином середньої тяжкості та характеризується умисною формою вини, безпідставно задовольнив клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_9 належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора в підтримку внесеної апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. і задоволення її в повному обсязі, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора належить до задоволення, з огляду на наступне.

За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Вказаних вимог процесуального закону суд першої інстанції не дотримався та, при вирішенні питання про можливість звільнення підозрюваного ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 285, ч. 1 та. 2 ст. 286 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Згідно ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та, зокрема, повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор порушував перед судом питання про звільнення підозрюваного ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, у зв’язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України.

Статтею 45 КК України та п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 120 до 240 годин, або виправні роботи на строк до 2-х років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 4 років.

Відповідно до положень ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України є злочином середньої тяжкості, що передбачає, зокрема, покарання понад 2 роки позбавлення волі.

Отже, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, що характеризується умисною формою вини, а відтак підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження, відсутні. Тому, при наявності клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та встановлення судом його необґрунтованості, суд, в порядку ч. 4 ст. 288 КПК України, мав своєю ухвалою відмовити у його задоволенні та, в даному випадку, повернути прокурору клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності для здійснення кримінального провадження № 12018250200000306 від 19.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, в загальному порядку.

Оскільки ухвала Лисянського районного суду Черкаської області від 10.01.2019 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України постановлена всупереч вимог кримінального процесуального закону, з недотриманням закону України про кримінальну відповідальність, то вона, в межах повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню, з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, п. 4 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. задовольнити.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а справу провадженням закрито, скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника Лисянського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям із подальшим закриттям кримінального провадження № 12018250200000306 від 19.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України.

Повернути прокурору клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності для здійснення кримінального провадження № 12018250200000306 від 19.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :