Рішення № 81457175, 25.04.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5739/18

Провадження № 2/740/477/19

РІШЕННЯ

іменем України

25 квітня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участю секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 14891 грн. 10 коп. заборгованості за договором №2625003264-011926 від 21 червня 2018 року, з якої: 3000 грн. заборгованості за кредитом, 5411 грн. 10 коп. заборгованості за відсотками, 6480 грн. пені. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 21 червня 2018 року укладено Договір №2625003264-011926 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 була надана позика в розмірі, встановленому договором та перераховано на картковий рахунок відповідача 3000 грн.. Вказана сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28 грудня 2017 року, зі строком 31 день. 01 жовтня 2018 року між позикодавцем та позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №0110/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія є гроші» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, у зв'язку з чим гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стали дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Крім того, до фактора перейшли всі пов'язані з кредитними договорами права, зокрема, право грошової вимоги щодо сум основного боргу, нарахованих та несплачених відповідачем ОСОБА_1 відсотків, неустойки у повному обсязі. Оскільки, позикодавцем зобов'язання за договором від 21 червня 2018 року виконані в повному обсязі, внаслідок укладання Договору про надання фінансових послуг факторингу №0110/1 від 01 жовтня 2018 року, відбулася заміна кредитора та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» набуло статусу нового кредитора - стягувача за вищевказаним договором, а відповідач ОСОБА_1 в порушення умов укладеного договору не виконує своїх зобов'язань по поверненню позики та відсотків за користування нею, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01 жовтня 2018 року складає 14891 грн. 10 коп.. Просить стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1762 грн. та 1500 грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена сторонам, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін відсутні, відповідачем, якій вручена ухвала про відкриття провадження у справі разом із матеріалами, що підтверджується рекомендованим листом від 08 лютого 2019 року (рекомендоване відправлення 1660005854613, відправлення вручене особисто 08 лютого 2019 року), не подано: заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Згідно ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що 21 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова Компанія Є Гроші» та фізичною особою ОСОБА_1 в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com було укладено договір №2625003264-011926 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, предметом якого є споживча позика у розмірі 3000 грн., сума процентів за користування позикою за 31 день становить 1091 грн. 10 коп, проценти за користування позикою-2% за кожний день користування позикою, дата повернення позики-не пізніше 21 липня 2018 року. Сторонами погоджена відповідальність за невиконання умов договору, зокрема, в разі невиконання позичальником договірних зобов"язань позикодавець має право додатково, крім процентів, на пеню за кожен день прострочення у розмірі 3% від залишку суми позики за кожен день прострочення.

Згідно копії платіжного доручення №2969 від 21 червня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов вказаного договору отримано 3000 грн., що підтверджується також і повідомленням від 21 червня 2018 року щодо видачі займу на карту клієнта, код авторизації 793133.

У відповідності до ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Зокрема, згідно ст.12 вищезгаданого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За таких обставин договір №2625003264-011926 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 21 червня 2018 року, є письмовим правочином, який відповідає нормам, передбаченим ст.ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягненням всіх істотних умов договору, що відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2018 року по вказаному договору має заборгованість: заборгованість за кредитом-3000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 5411 грн. 10 коп., заборгованість за пенею-6480 грн..

01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова Компанія Є Гроші» та ТОВ «Фінансова Компанія «Преміум актив» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №0110/1, згідно якого клієнт відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, у зв’язку з чим гарантії, надані божниками щодо заборгованості, стали дійсними та вважаються наданими фактору, а також до фактора перешли всі пов’язані з ними права, зокрема право грошової вимоги щодо сум основного боргу, нарахованих та несплачених боржниками відсотків, неустойки у повному обсязі і по договору №2625003264-011926 від 21 червня 2018 року, позичальником по якому є відповідач ОСОБА_1.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами 1, 2 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Докази на підтвердження недійсності договору позики від 21 червня 2018 року та договору факторингу від 01 жовтня 2018 року,-станом на час розгляду справи відсутні.

Докази на спростування вищезазначеного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов”язань по договору від 21 червня 2018 року відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов”язання не виконала, кредит та платежі відповідно до договору не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, остання не виконує умови кредитного договору ні первинному, ні новому кредитору, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов”язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як зазначено вище відповідач не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, у зв»язку з чим несе ризик настання наслідків, пов’язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 1762 грн. судового збору, вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Директором ТОВ "ФК "Преміум актив" ОСОБА_2, як представником, у позові також ставиться питання про стягнення 1500 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем подано суду копію договору про надання юридичних послуг №15/10-1 від 15 жовтня 2018 року, укладеному із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 06 листопада 2018 року, копію платіжного доручення від 08 листопада 2018 року на суму 1500 грн.. Вказані докази не свідчать про наявність підстав в порядку ст.ст.133, 137 ЦПК України для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати пов"язані із правничою допомогою адвоката.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст.61 цього Кодексу.

Положеннями п.п.11 п.16-1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України визначено, що представництво відповіднодо п.3 ч.1 ст.131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Вказані положення регламентують представництво в суді, при цьому фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не є представником позивача у встановленому порядку.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-2625003264, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив», місцезнаходження-01021, м.Київ, вул.Мечникова, буд.16, оф.11, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-41797188, заборгованість за договором №2625003264-011926 від 21 червня 2018 року: 3000 грн. заборгованості за кредитом, 5411 грн. 10 коп. заборгованості за процентами, 6480 грн. пені, а всього стягнути 14891 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев’яносто одну) грн. 10 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник.