Ухвала суду № 81449164, 25.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3023/19

Провадження № 1-кс/461/3644/19

УХВАЛА

Іменем України

25.04.2019 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Пелех О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП у Львівській області Шикоряка М.М. про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ СУ ГУНП у Львівській області Шикоряк М.М. за погодженням із прокурором групи прокурорів - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області Криштановичем С.С. звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 23.04.2019 року в ході проведення в порядку ст.208 КПК України затримання та особистого обшуку ОСОБА_3, а саме:

1.паспорт громадянина Російської Федерації №9872509 виданого на ім'я ОСОБА_3, картку вибуття на ім'я ОСОБА_3 від 14.04.2019 р., мобільну гарнітуру чорного кольору без марки, аркуш паперу із чорновими записами;

2.гаманець коричневого кольору, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 1981 гривень.;

3.мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, із сім-карткою мобільного оператора Tele2 (РФ) за номером НОМЕР_3, сім-карткою мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4;

4.два зарядних пристрої до мобільного телефону (чорного та білого кольорів), зошит із чорновими записами, три аркуші паперу із чорновими записами, скретч-картка мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4 та сім-карткою із вказаним номером;

5.мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператора «Tele2» (РФ).

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що СУ ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000186 від 27.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.332 КК України.

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 маючи умисел на організацію незаконного переправлення через державний кордон України, добре розуміючи порядок перетину кордону, вступив в злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, метою якої було переправлення осіб через державний кордон України.

Організувавши в такий спосіб незаконний перетин кордону, ОСОБА_3, 15.04.2019 прибув в м. Львові із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою подальшого незаконного переправлення останніх через державний кордон України поза пунктами пропуску.

23 квітня 2019 року о 23.01 год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України та проведено його особистий обшук, у ході якого виявлено та вилучено вищевказане майно.

24 квітня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, тобто у кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Враховуючи те, що вищевказані речі, вилучені в ОСОБА_3., відповідають вимогам ч.1 ст.98 КПК України, та можуть бути використані як докази факту і обставин вчинення кримінального правопорушення, 24 квітня 2019 року їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися. Подали заяву, в якій просять слідчого суддю проводити розгляд клопотання у їй відсутності.

Підозрюваний та його захисник у судове засідання не з'явилися. Подали заяву, в якій просять слідчого суддю проводити розгляд клопотання у їй відсутності.

Перевіривши наданні матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, встановив наступне.

27.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000186 внесено відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Погоджене з прокурором клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що 24 квітня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, тобто у кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

23 квітня 2019 року о 23.01 год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України та проведено його особистий обшук, у ході якого виявлено та вилучено вищевказане майно.

24 квітня 2019 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Тому з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим та вважає за необхідне накласти арешт на картку вибуття на ім'я ОСОБА_3 від 14.04.2019 року, мобільну гарнітуру чорного кольору без марки, аркуш паперу із чорновими записами; гаманець коричневого кольору, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 1981 гривень; мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, із сім-карткою мобільного оператора Tele2 (РФ) за номером НОМЕР_3, сім-карткою мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4; два зарядних пристрої до мобільного телефону (чорного та білого кольорів), зошит із чорновими записами, три аркуші паперу із чорновими записами, скретч-картка мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4 та сім-карткою із вказаним номером; мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператора «Tele2» (РФ).

Щодо накладення арешту на паспорт громадянина Російської Федерації №9872509 виданого на ім'я ОСОБА_3, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити, оскільки слідчим не доведено, що такий має ознаки речових доказів та зберіг на собі сліди злочину.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту на нерухоме майно, яке належне ОСОБА_3 є забезпечення збереження речових доказів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП у Львівській області Шикоряка М.М. про накладення арешту майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000186 - задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватися та розпоряджатисямайном, вилученим 23.04.2019 року в ході проведення в порядку ст.208 КПК України затримання та особистого обшуку ОСОБА_3, а саме:

1.картку вибуття на ім'я ОСОБА_3 від 14.04.2019 року, мобільну гарнітуру чорного кольору без марки, аркуш паперу із чорновими записами;

2.гаманець коричневого кольору, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 1981 гривень;

3.мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, із сім-карткою мобільного оператора Tele2 (РФ) за номером НОМЕР_3, сім-карткою мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4;

4.два зарядних пристрої до мобільного телефону (чорного та білого кольорів), зошит із чорновими записами, три аркуші паперу із чорновими записами, скретч-картка мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4 та сім-карткою із вказаним номером;

5.мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператора «Tele2» (РФ).

В іншій частині клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ СУ ГУНП у Львівській області Шикоряка М.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя: Радченко В.Є.