Рішення № 81447105, 18.04.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

провадження № 2/333/306/19

справа № 333/5314/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) до ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (69104, АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (69104, АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (69104, АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (69104, АДРЕСА_1) про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, -

В С Т А Н О В И В :

03.10.2018 року, позивач – Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 5 189 гривень 92 копійки за період з 01.06.2000 року по 30.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Відповідачі користуються послугами КП «Водоканал», але плату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, і тому за період з 01.06.2000 року по 30.07.2013 року утворилася заборгованість в сумі 5 189,92 грн. КП «Водоканал» вже звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарн6ому порядку з відповідачів заборгованості, однак судом була винесена ухвала про скасування судового наказу, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 5 189 гривень 92 копійки за період з 01.06.2000 року по 30.07.2013 року та, крім того, судовий збір в сумі 1762,00 грн. (а.с. 4).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 25).

06.11.2018 року на адресу суду від відповідача – ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками, з якого вбачається, що на теперішній час заборгованість за послуги КП «Водоканал» відсутня; розрахунок, доданий до позову починається з періоду 06.2002 року, у зазначену розрахунку відсутні дані за 2000-2001 роки, та за пів року 2002; договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між сторонами по справі не укладено; строк позовної давності сплив. На підставі викладеного просив суд у задоволення позовних вимог КП «Водоканал» відмовити та застосувати строк позовної давності (а.с. 34-42).

21.12.2018 року на адресу суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 4 888 гривень 45 копійок за період з 01.11.2004 року по 31.10.2018 року, та, крім того, судовий збір в сумі 1762,00 грн. (а.с. 62-64).

04.02.2019 року на адресу суду від відповідача – ОСОБА_2 надійшов відзив на уточнену позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що він підтримує, доводи, викладені по тексту відзиву від 06.11.2018 року; додатково зазначено, що переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності, у зв’язку з чим просив суд у задоволення позовних вимог КП «Водоканал» відмовити та застосувати строк позовної давності (а.с. 92-98).

У судовому засіданні представник позивача з’явилася, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримала, просила суд не застосовувати строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засідання з’явився представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, доводи, наведені в обґрунтування відзивів на позовну заяву підтримав, просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв’язку з відсутністю заборгованості.

У судове засідання відповідачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.

Суд, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності, приходить до наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відносини з приводу надання фізичним особам послуг з постачання питної води та водовідведення регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки.

За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

У відповідності до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання базується на принципах: науково обґрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у цій сфері тощо.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат та повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 6 Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» (далі - Закон № 507-ХІІ) передбачено, що крім вільних цін і тарифів у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому застережено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів, послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 зазначеного Закону).

Стаття 9 Закону № 507-ХІІ визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Послуги з централізованого водопостачання і водовідведення відносяться до комунальних послуг.

Частиною першої статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, які затверджують органи місцевого самоврядування, визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зареєстровані та постійно проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідями Департаменту реєстраційних послуг на запити суду (а.с. 20-24), та являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок, за які за № 112413512 відкрито на ім’я ОСОБА_2, що визнано сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, проте КП «Водоканал» надавав відповідачам як споживачам за вказаною адресою послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялися.

Отже, судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, у зв’язку з чим 03.02.2014 року КП «Водоканал» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 5 189,92 грн. (а.с. 70).

20.02.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі в сумі 5 189,92 грн.

23.09.2016 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ від 20.02.2014 року по зазначеній справі, скасовано (а.с. 99).

Надалі, 03.10.2018 р. КП «Водоканал» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.11.2004 року по 31.10.2018 року в сумі 4 888 гривень 45 копійок.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дій, що свідчать про визнання ним боргу.

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При цьому одним з процесуальних прав сторони в спорі є її право на звернення до суду із заявою про застосування позовної давності, яке може бути реалізоване нею лише в суді першої інстанції відповідно до вимог частини третьої статті 267 ЦК України.

Відповідач – ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення подав до суду заяви про застосування строку позовної давності (а.с. 41, 95).

Вивчивши матеріали справи та розрахунок заборгованості (а.с. 65-68), суд приходить до висновку що заява ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості позивач звертався у лютому 2014 року, що у відповідності до ст.. 264 ЦК України перервало перебіг позовної давності, судовий наказ скасовано у вересні 2016 року. Із розрахунку заборгованості вбачається, що починаючи з березня 2010 року кошти, що сплачувалися відповідачами в рахунок оплати за послуги з водопостачання і водовідведення, зараховувалися як в погашення поточного періоду та і в рахунок погашення минулого періоду, що в свою чергу свідчить про визнання відповідачами заборгованості, у зв’язку з чим позивач має право на отримання боргу, починаючи з березня 2007 року.

Судом встановлено, що за період з березня 2007 року по 31.10.2018 року відповідачам було надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 10 607,28 грн., відповідачами у свою чергу сплачену 8 715,18 грн. (з них: зараховано в погашення поточного періоду – 6484,82 грн.; зараховано в рахунок погашення минулого періоду – 1 177,41 грн.; субсидія – 1052,95 грн.), у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачами не в повному обсязі сплачено послуги з водопостачання та водовідведення за період з березня 2007 року по 31.10.2018 року та сума заборгованості складає 1892,10 грн. (10607,28 грн. – 8 715,18 грн. = 1892, 10 грн.). Жодного разу перерви між платежами за зазначений період більш ніж на три роки не було.

Недотримання відповідачами вимог закону щодо обов’язкового укладення договору із водопостачання не звільняє їх від обов’язку сплати отриманих послуг, від яких вони не відмовлялися і які надавалися їм водопостачальником у централізованому порядку.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов’язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім’ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з найманням житла.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Водоканал» підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з відповідачів платежі в межах строку позовної давності 3 роки з моменту визнання заборгованості за минулий період, з 01 березня 2007 року по 31 жовтня 2018 року в сумі 1892, 10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі – Комунальне підприємство «Водоканал» сплатило судові витрати при розгляді справи: а саме: судовий збір на загальну сумі 1762 гривні 00 копійок (а.с.1-3), з них121,80 грн. – сплачено при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу, а тому на користь позивача з відповідачів підлягають пропорційному стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 681,99 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 67-68 Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. ст.. 256, 261, 264, 267, 509, ст. ст. 263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал», що знаходиться за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61 (р/р 26005962490811 в ПАО «ПУМБ», МФО 334851, ОКПО 03327121) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.03.2007 року по 31.10.2018 року в сумі 1 892 гривні 10 копійок (одна тисяча вісімсот дев’яносто дві гривні десять копійок).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал», що знаходиться за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61 (р/р 26005962490811 в ПАО «ПУМБ», МФО 334851, ОКПО 03327121) судовий збір в розмірі 681 гривня 99 копійок (шістсот вісімдесят одна гривня дев’яносто дев’ять копійок).

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Повний текст судового рішення буде складено 23 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов